майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"16" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/997/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Фісунов І.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Зеленова Л.В. - довіреність від 01.10.2024;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства
про стягнення 43150,59 грн (з урахуванням заяви від 15.10.2025 та ухвали від 16.10.2025 про закриття провадження у справі в частині стягнення 160 915,44 грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства 204 066,03 грн, з яких: 160 915,44 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу, надані у червні 2025 року, 9 241,64 грн інфляційних втрат, 30 916,98 грн пені та 2 991,97 грн 3% річних.
Ухвалою суду від 18.08.2025 відкрито провадження у справі №906/997/25 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.09.2025 о 15:00.
04.09.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, які нараховані та подані позивачем до стягнення.
15.09.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив Новогуйвинського ВЖРЕКП.
16.09.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із відсутністю можливості бути присутнім у даному судовому засіданні. Крім того, повідомлено про можливе врегулювання спору у добровільному порядку.
Ухвалою від 16.09.2025 суд відклав розгляд справи на 16.10.2025.
Ухвалою від 16.10.2025 суд закрив провадження у справі в частині стягнення 160915,44грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Розгляд вимог позивача здійснюється в частині стягнення з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства 9 241,64 грн інфляційних втрат, 30 916,98 грн пені та 2 991,97 грн 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення 9 241,64 грн інфляційних втрат, 30 916,98 грн пені та 2 991,97 грн 3% річних. Щодо зменшення пені заперечував.
Відповідач у судове засідання не прибув. Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 16.09.25 у справі №906/997/25 доставлена Новогуйвинському виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному комунального підприємства в його електронний кабінет.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
Позивач здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу та відповідає за безаварійну (безперебійну) роботу газорозподільної системи у межах Житомирської області та частини Вінницької області. Право позивача на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу визначено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 №1839 "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" (а.с. 19-33).
За приписами ч.1ст.40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, затверджено Типовий договір розподілу природного газу (а.с.9-14).
Згідно з ч.2, 6ст. 633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч.2 цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Як установлено судом, 01.09.2023 відповідач підписав заяву-приєднання №№В0003Т023 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Також сторонами підписано акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін щодо об'єктів відповідача, які приєднані та забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної системи (а.с. 38-40).
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРМ), договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
При цьому, згідно з абз.1 п.1 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Так, за даними попереднього оператора газорозподільної системи (АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"), за період з жовтня 2023 року по квітень 2024 року відповідач спожив сумарно 946561,50куб.м, що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу (а.с. 41-50).
Водночас для об'єкта відповідача було додатково враховано обсяг мінімального розміру річної замовленої потужності згідно з вимогами п.2 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ - 314 куб.м для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Згідно з п.6.2 Типового договору розподілу природного газу, тариф, встановлений згідно з п.6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
Так, відповідно до постанови НКРЕКП №1944 від 30.12.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП №1598 від 31.08.2023), для Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" визначено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,70грн за 1 куб.м (без урахування ПДВ). З урахуванням ПДВ даний тариф становить 2,04грн за 1 куб.м. (а.с. 35).
За вказаного, місячна вартість послуг за червень 2025 року визначена у розмірі 160915,44 грн.
Згідно з п.10 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
При цьому, відповідно до п. 6.6. Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Суд встановив, що у червні 2025 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом про надані послуги з розподілу природного газу №ЖИТ011362 від 30.06.2025 на суму 160 915,44 грн (а.с. 51 (на звороті)).
Відповідач надані послуги у встановлений строк та в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 160 915,44 грн.
Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 160 915,44 грн, у зв'язку з чим ухвалою від 16.10.2025 суд закрив провадження у справі в частині стягнення 160 915,44грн за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Стосовно позовних вимог про стягнення 9 241,64 грн інфляційних втрат, 30 916,98 грн пені та 2 991,97 грн 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч.2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2 Типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За період з 11.07.2025 по 01.08.2025 позивач нарахував 3006,69грн пені та 290,97 грн 3% річних.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача за несвоєчасну сплату вартості послуг, наданих у грудні 2024 року у розмірі 166202,29 грн (по акту ЖИТ027901 від 31.12.2024, а.с. 52, 57-58):
- 13 833,49 грн пені та 1 338,73 грн 3% річних (нарахованих за період з 02.04.2025 до 08.07.2025), а також 4 695,50 грн інфляційних (нарахованих за квітень-червень 2025).
Також позивач заявив до стягнення з відповідача за несвоєчасну сплату вартості послуг, наданих у січні 2025 року у розмірі 160 915,46 грн (по акту ЖИТ01868 від 31.01.2025, а.с. 51, 54):
- 14 076,80 грн пені та 1362,27 грн 3% річних (нарахованих за період з 02.04.2025 до 13.07.2025), а також 4546,14 грн інфляційних (нарахованих за квітень-червень 2025).
Суд встановив, що стягнення заборгованості по акту ЖИТ027901 від 31.12.2024 на суму 166202,29 грн, 9462,15 грн пені та 956,23 грн 3% річних (нарахованих за період з 22.01.2025 до 01.04.2025, 3340,00 грн інфляційних (нарахованих за січень-лютий 2025 року), а також стягнення вартості послуг, наданих у січні 2025 року у розмірі 160 915,46 грн (по акту ЖИТ01868 від 31.01.2025), 3006,69 грн пені та 290,97 грн 3% річних (за період з 11.03.2025 по 01.04.2025), були предметом розгляду у справі №906/450/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства. За результатами вказаної справи Господарський суд Житомирської області 03.06.2025 прийняв рішення про задоволення позову.
Перевіривши розрахунки пені та 3% річних, суд встановив, що вони здійснені відповідно до умов договору і приписів чинного законодавства та є арифметично вірними.
Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені, 3% річних та інфляційних суд враховує наступне.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду.
Відповідач, мотивуючи клопотання про зменшення розміру пені, вказував, що на підприємстві склалася тяжка фінансова ситуація, яка частково пов'язана із значною дебіторською заборгованістю населення (комунальні платежі). Також зазначав, що держава в неповному обсязі відшкодовує різницю в тарифах, яка виникла в зв'язку з замороженням розміру тарифів на теплову енергію на період воєнного стану. Водночас, будь яких підтверджуючих документів відповідач не надав.
Позивач у відповіді на відзив заперечував щодо зменшення пені, 3% річних та інфляційних.
Враховуючи баланс інтересів сторін, відсутність доказів на обгрунтування клопотання про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних, а також те, що нараховані суми пені та 3% річних є незначними, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені та 3% річних.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства 9 241,64 грн інфляційних, 30 916,98 грн пені, 2 991,97 грн 3% річних, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір, згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Миру, буд. 15, ід. код 30273396)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ід. код 44907200) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (10002, Житомирська область, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ід. код 45204957):
- 9 241,64 грн інфляційних;
- 30 916,98 грн пені;
- 2 991,97 грн 3% річних.
- 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.10.25
Суддя Давидюк В.К.