вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4836/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 904/4836/25
за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради
до Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол"
про стягнення заборгованості,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 28.08.2025 за вих. №б/н до Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол" (далі - відповідач) про стягнення 670.955,04 грн заборгованості.
Позивач у клопотанні, яке міститься у додатках до позовної заяви від 28.08.2025 за вих. №б/н, просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, судові витрати стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4836/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025.
Ухвалою від 29.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 29.08.2025 у справі №904/4836/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Житлово-будівельному кооперативу №118 "Ореол" до його електронного кабінета. Документ доставлено до електронного кабінету: 01.09.2025 о 09.33, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Разом з тим, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СУВОРОВА , будинок 13-А; за трек-номером 0610277900419.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, з відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання" від 11.09.2025.
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "відмова від отримання".
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Більш того, обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час надіслання відповідної ухвали.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2025 та всі подальші ухвали були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд встановив, що ухвала від 29.08.2025 вважається врученою відповідачу 01.09.2025 - у день доставлення цієї ухвали до електронного кабінета відповідача.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 29.08.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 16.09.2025.
Через відділ документального забезпечення 09.10.2025 від відповідача надійшло клопотання від б/д за вих. №б/н про розгляд справи за участі представника відповідача у загальному позовному провадженні.
Ухвалою від 10.10.2025 у задоволенні клопотання Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол" від б/д за вих. №б/н про розгляд справи №904/4836/25 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Станом на момент винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення № 7516 від 02.04.2002.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзиву не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору, поставки водопостачання та водовідведення, оплати водопостачання та водовідведення, наявності / відсутності заборгованості за договором.
Суд встановив, 02.04.2002 між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - водоканал, позивач), та Житлово-будівельним кооперативом №118 "Ореол" (далі - абонент, відповідач) був укладений договір на надання послуг водопостачання та водовідведення №7516 (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що предметом договору є зобов'язання водоканалу з надання абоненту послуг водопостачання та водовідведення та зобов'язання абонента з оплати наданих послуг.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.5 договору кількість використаної абонентом води та стоків визначається за показниками повірених та опломбованих приладів обліку споживання води та стоків за умови їх роботи в діапазоні вимірювань з нормованою похибкою.
Характеристика приладів обліку наведена в додатку №1 до договору.
У випадку, якщо абонент не має необхідних засобів обліку води та стоків, його водокористування є безобліковим та витрати води визначаються за пропускною спроможністю труби вводу за швидкості руху в ній 2м/сек. та дії її повним перерізом протягом 24 годин на добу.
Пунктом 2.6 договору встановлено, що в усіх інших випадках для визначення обсягів послуг, що надаються абоненту, сторони керуються відповідним розділом Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994.
Відповідно до пункту 2.7 договору водоканал зобов'язаний надати послуги з холодного водопостачання в обсязі 3009м3 в місяць, послуги водовідведення в обсязі 3009м3 в місяць.
Пунктом 2.8 договору визначено, що обсяги послуг водопостачання та водовідведення, визначені в пункті 2.7 договору визначаються:
- за нормами водоспоживання, затверджені місцевими органами виконавчої влади;
- згідно з лімітами споживання питної води промисловими підприємствами та організаціями, затвердженими місцевими органами виконавчої влади;
- за нормами, передбаченими технічними умовами, які абонент зобов'язаний отримати від водоканалу під час приєднання до міських мереж водопостачання та водовідведення або під час збільшення обсягів водоспоживання та водовідведення.
Згідно з пунктом 5.3 Договору розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов'язаний сплатити надані послуги до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до пункту 10.2 Договору всі зміни та доповнення до договору мають бути оформлені в письмовому вигляді та підписані повноважними сторонами.
Пунктами 9.1, 9.2 Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами - 22.04.2002 та діє в частині надання послуг водопостачання та водовідведення до 22.04.2003, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.
Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про намір внести до нього зміни або про відмову від договору, він продовжує свою дію на наступний рік.
Додатком №5 до договору № 7516 від 02.04.2002 паспортом водокористувача, баланс водоспоживання ЖСК-118 "Ореон" за адресою вул. Суворова, буд.13а визначено наступним чином: 300 осіб х 10,03м3 (норма водоспоживання на 1людину в місяць) = 3009м3 в місяць. Розрахунок витрат води за нормою на 2002 рік - 3009 м3 в місяць, розрахунок стоків за нормою на 2002 рік - 3009м3 в місяць. Адреса - вул. Суворова, буд.13а.
У період з лютого 2017 по липень 2018 року було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 670.955,04 грн, що підтверджується актами-рахунками, а саме (арк. 28 - 42, том 1) :
- акт-рахунок №1 приймання наданих послуг від 08.08.2025 у сумі 401.947,69 грн (за період з лютого по грудень 2017 років);
- акт-рахунок №5748 приймання наданих послуг від 31.01.2018 у сумі 37.588,43 грн;
- акт-рахунок №18956 приймання наданих послуг від 28.02.2018 у сумі 37.588,43 грн;
- акт-рахунок №28221 приймання наданих послуг від 31.03.2018 у сумі 38.062,49 грн;
- акт-рахунок №37544 приймання наданих послуг від 30.04.2018 у сумі 38.924,42 грн;
- акт-рахунок №45542 приймання наданих послуг від 31.05.2018 у сумі 38.947,86 грн;
- акт-рахунок №56043 приймання наданих послуг від 30.06.2018 у сумі 38.947,86 грн;
- акт-рахунок №65619 приймання наданих послуг від 31.07.2018 у сумі 38.947,86 грн;
Позивач зазначає, що відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованості у розмірі 670.955,04 грн, що і стало причиною виникнення спору.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 670.955,04 грн грн основної заборгованості.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України (який був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до п. 5.3 договору розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов'язаний сплатити надані послуги до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу послуги водопостачання та водовідведення у періоди з лютого 2017 по липень 2018 року було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 670.955,04 грн, що підтверджується актами-рахунками, а саме (арк. 28-42, том 1): - акт-рахунок №1 приймання наданих послуг від 08.08.2025 у сумі 401.947,69 грн (за період з лютого по грудень 2017 років); - акт-рахунок №5748 приймання наданих послуг від 31.01.2018 у сумі 37.588,43 грн; - акт-рахунок №18956 приймання наданих послуг від 28.02.2018 у сумі 37.588,43 грн; - акт-рахунок №28221 приймання наданих послуг від 31.03.2018 у сумі 38.062,49 грн; - акт-рахунок №37544 приймання наданих послуг від 30.04.2018 у сумі 38.924,42 грн; - акт-рахунок №45542 приймання наданих послуг від 31.05.2018 у сумі 38.947,86 грн; - акт-рахунок №56043 приймання наданих послуг від 30.06.2018 у сумі 38.947,86 грн; - акт-рахунок №65619 приймання наданих послуг від 31.07.2018 у сумі 38.947,86 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п. 5.3 договору, строк оплати вартості та послуги водопостачання та водовідведення є таким, що настав.
Жоден з актів відповідачем не підписаний, проте суд визнає їх належними доказами у справі з огляду на таке.
По-перше, договір від 02.04.2002 не припинив своєї дії та є чинним станом на час розгляду спору. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Докази зворотного матеріали справи не містять.
По-друге, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Таких висновків також дотрималася і об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 та Верховний Суд у справі №911/1981/20 від 05.10.2023.
У постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд також зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).
Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Така ж правова позиція висвітлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №914/131/22.
Таким чином, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд вважає підтвердженою заборгованість відповідача перед позивачем у період з лютого 2017 по липень 2018 року на суму 670.955,04 грн, яка складається із заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення.
Відповідач контррозрахунку не надав, арифметичну правильність вимоги не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 670.955,04 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №118 "Ореол" (49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СУВОРОВА , будинок 13-А; ідентифікаційний код 23078163) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 21-А; ідентифікаційний код 03341305) 670.955,04 грн (шістсот сімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн 04 к.) заборгованості, 10.064,33 грн (десять тисяч шістдесят чотири грн 33 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк