22.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1536/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідача),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 (повний текст рішення складено та підписано 11.06.2025, суддя Золотарьова Я.С.) у справі № 904/1536/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВЕТМЕТ ЛТД", с. Любимівка, Дніпропетровський р-н., Дніпропетровська обл.
про стягнення неустойки у розмірі 76 314,89 грн,
В квітні 2025 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВЕТМЕТ ЛТД" і просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 165 184,36 грн, з яких: сума попередньої оплати у розмірі 140 276,75 грн, пеня у розмірі 11 920,13 грн, індекс інфляції у розмірі 10 989,34 грн, 3% річних у розмірі 1 998,14 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025, позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВЕТМЕТ ЛТД" про стягнення неустойки у розмірі 76 314,89 грн - залишено без задоволення. Судовий збір у розмірі 3 028,00 грн залишено за позивачем.
Не погодившись з рішенням суду, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 11.06.2025 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги; судові витрати покласти на відповідача. Одночасно, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст рішення складено 11.06.2025; копія рішення надійшла до скаржника/позивача 12.06.2025.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що категорично не погоджується з ухваленим рішенням та вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та не повно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинами справи, а також суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Зазначені порушення полягають у наступному.
Вважає хибним висновок суду про відсутність у справі відмови Відповідача від послуги або зменшення їх кількості, оскільки в даному випадку мова йде про мовчазну відмову від отримання послуги і в цілому від виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором.
Вказує, що Позивач та Відповідач, укладаючи договір про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням № 244/2024-д-ЦВОЮ від 12.06.2024 (по тексту - Договір) (копія якого є в матеріалах справи) узгодили умови цього Договору, зокрема, щодо кількості послуг. їх вартості, графіку отримання та взяли на себе взаємні зобов'язання, що є обов'язковими до виконання сторонами. Дане засвідчується підписами та печатками сторін.
З аналізу умов Договору вбачається, що послуга, а саме перевірка метрологічних характеристик зважувального приладу, мала бути надана Замовнику 10.06.2024. згідно Графіку надання, що є Додатком 2 до Договору (копія якого є в матеріалах справи).
За період часу з моменту узгодженої Сторонами дати обслуговування до пред'явлення позову, а це майже дев'ять місяців. Відповідач не виявив жодного наміру щодо її отримання в т.ч. не оплатив суму попереднього розрахунку за послугу. Без відповіді також залишився лист Виконавця до Замовника від 12.12.2024 № ЦВО- 23/1492 щодо повідомлення про отримання послуги або про відмову від її отримання (копія якого є в матеріалах справи). Дане свідчить про явне небажання Відповідача отримувати послугу за Договором та в цілому про відмову від неї.
В такому випадку. Замовник, згідно п. 6.4. Договору сплачує Виконавцю неустойку, у розмірі вартості Послуги згідно з Додатком 2 до Договору, у разі відмови від отримання Послуги або зменшення їх кількості, а саме 76 314.89 гри.
Тобто, з урахуванням бездіяльності Відповідача впродовж достатньо тривалого часу (з моменту виникнення у Замовника обов'язку щодо оплати і по сьогоднішній день), а це майже рік, варто застосовувати поняття не про прострочення виконання зобов'язання Відповідачем щодо оплати послуг в обумовлені Договором сірок, а про мовчазну відмову від послуги та й в цілому від Договору.
Позивач категорично не погоджується з рішенням суду, а позовні вимоги щодо сплати неустойки є правомірними та обґрунтованими. Оскільки, вважає, що бездіяльність Відповідача свідчить про небажання отримувати послугу та в цілому має наслідком відмову від послуги і з огляду на п. 6.4 Договору Замовник зобов'язаний сплатній Виконавцю неустойку у розмірі вартості послуги згідно з Додатком 2 до Договору.
Згідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/1536/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1536/25.
18.07.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 у справі № 904/1536/25. Розгляд апеляційної скарги призначено у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Центральний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦВЕТМЕТ ЛТД" (замовник) було укладено договір № 244/2024-д-ЦВОЮ про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням від 12.06.2024 (арк.с.14).
Відповідно до пункту 1.1 договору, цей договір регламентує взаємовідносини між виконавцем та замовником щодо надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням. Виконавець приймає на себе зобов?язання надати Послуги за цим договором, а Замовник зобов?язується оплатити надані Виконавцем Послуги в порядку та розмірі, які визначені цим Договором.
Згідно пункту 1.2 договору, перелік зважувальних приладів, за якими надаються послуги за цим договором, передбачений у додатку 1 до договору, який є невідємною частиною цього договору.
Перелік послуг, що надаються за цим договором, Графік надання послуг та їх вартість передбачені у додатку 2 до договору, який є невід?ємною частиною цього договору.
Так, Додатком 2 до договору передбачено надання послуги, а саме перевірка метрологічних характеристик зважувальних приладів на дату обслуговування
10.06.2024 на суму 91 577,87 грн з ПДВ (арк.с.32).
Виконавець, згідно з Графіком надання послуг (Додаток 2 до Договору), здійснює попередній розрахунок вартості за Послуги та супутні послуги і повідомляє
Замовника про необхідну суму попередньої оплати на електронну адресу, зазначену у розділі 15 Договору, у вигляді інформаційного листа (пункт 3.1 договору).
Такий інформаційний лист (№ ЦВО-23/496) з попереднім розрахунком вартості за Послуги та супутні послуги на суму 140 276,75 грн з ПДВ виконавцем 18.06.2024
направлено на електронну адресу замовника, зазначену у розділі 15 Договору.
Відповідно до умов договору замовник не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати надання послуг оплачує виконавцю 100 % вартості послуг згідно з попереднім розрахунком (пункт 3.2 договору).
Згідно пункту 3.12 договору, виконавець розпочинає надання послуг замовнику після отримання на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії
«Єдиний розрахунковий центр» АІ «Укрзалізниця» передоплати у розмірі 100 % вартості Послуги відповідно до попереднього розрахунку.
Відповідно до пункту 5.3 договору, оплата послуг здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Виконавця, вказаний у розділі 15 Договору.
Одержані кошти Виконавець зараховує на особовий рахунок
Замовника (пункт 5.5 договору).
Відповідно до пункту 5.15 договору послуги надаються за цінами, що діють на
день надання Послуги.
Позивач зазначає, що відповідач допустив порушення узгоджених сторонами умов договору щодо внесення передоплати та дотримання графіку обслуговування, у звязку із чим позивачем було надіслано відповідачу претензію від 17.09.2024 № ЦВО-23/1027, в якій зазначає, що у зв'язку із порушенням вимог договору відповідачем не оплачено 100% вартості послуг, що призвело до утворення з боку відповідача заборгованості у розмірі 140 276,75 грн. Прострочення оплати на дату підписання претензії складає 91 календарний день (арк.с.36).
Позивач вказує, що послуга «перевірка метрологічних характеристик зважувального приладу», мала бути надана Замовнику 10.06.2024, згідно Графіку надання, що є Додатком 2 до Договору. За період часу з моменту узгодженої Сторонами дати обслуговування до пред?явлення позову, а це майже дев?ять місяців, відповідач не виявив жодного наміру щодо її отримання в т.ч. не оплатив суму попереднього розрахунку за послугу.
Без відповіді також залишився лист позивача до відповідача від 12.12.2024 № ЦВО-23/1492 щодо повідомлення про отримання послуги або про відмову від її отримання, що свідчить про явне небажання Відповідача отримувати послугу за Договором та в цілому про відмову від неї.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що замовник сплачує виконавцю неустойку, у розмірі вартості послуги згідно з Додатком 2 до Договору, у разі відмови від отримання Послуги або зменшення їх кількості
Тому, позивач відповідно до пункту 6.4 договору просить стягнути неустойку у розмірі 76 314,89 грн.
На час прийняття рішення, доказів оплати заборгованості у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано, що і стало причиною виникнення спору.
Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виходячи із змісту позовної заяви, предметом позову в даній справі не є стягнення неустойки за порушення узгоджених сторонами умов Договору щодо внесення передоплати та дотримання графіку обслуговування (пункт 6.3. Договору), а є стягнення неустойки за мовчазну відмову замовника від отримання послуг (пункт 6.4.).
Щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, нарахованої на підставі пункту 6.4. Договору, колегія суддів встановила таке.
Згідно зі статтею 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Колегія суддів констатує, що умовами Договору не визначені конкретні підстави для дострокового розірвання договору в односторонньому порядку. Передбачена лише необхідність повідомити іншу сторону.
У розділі 6. Договору погоджена відповідальність сторін.
Зокрема, у п. 6.4. Договору передбачена сплата Виконавцю неустойки у розмірі вартості Послуги згідно з Додатком 2 до Договору у разі повідомлення Замовником про відмову від отримання Послуги або зменшення їх кількості.
Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення Замовником (відповідачем) про відмову від отримання Послуги або зменшення їх кількості.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 6.4. Договору не міститься чіткого зазначення про сплату такої неустойки замовником, однак, виходячи зі змісту цього пункту, в якому йдеться про сплату неустойки саме виконавцю та того, що Договір є двостороннім - укладений між позивачем та відповідачем у даній справі, колегія суддів доходить висновку, що у наведеному пункті мова йде саме про обов'язок замовника (позивача) сплатити виконавцю (відповідачу) неустойку у разі повідомлення Замовником про відмову від отримання Послуги або зменшення їх кількості.
Водночас, колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи відсутнє повідомлення Замовником (відповідачем) про відмову саме від отримання Послуги або зменшення їх кількості.
За визначенням статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання є одностороннім правоприпиняючим правочином (у розумінні ст. 202 цього Кодексу), яку може вчинити сторона договору у якості реагування на порушення з боку іншої сторони. Відтак, необґрунтованою є та відмова від зобов'язання, яка вчинена за відсутності належної підстави, що (відсутність) сама по собі не спростовує правової природи відмови від зобов'язання як вольової і цілеспрямованої на припинення виконання зобов'язань дії відповідної сторони договору, у цьому випадку - відповідача.
Колегія суддів зауважує, що поняття «розірвання договору» є тотожним поняттю «відмова від отримання послуги».
Відмова від послуг - це офіційне повідомлення про намір не отримувати послуги і не виконувати зобов'язання, пов'язані з їх отриманням. Вона може супроводжуватися відповідними наслідками (штрафи, компенсації).
При цьому необхідно розмежовувати поняття відмова від послуг - волевиявлення не отримувати послуги та розірвання договору - припинення договірних відносин.
Виходячи з аналізу пункту 6.4. Договору у виконавця міг би виникнути обов'язок зі сплати неустойки у разі відмови від отримання послуг або зменшення їх кількості. У той же час, відмові від отримання послуги обов'язково має передувати її надання, чого з боку позивача не відбулося. Обставина стосовно того, що послуги не надавалися, позивачем не заперечується.
З огляду на це доказів порушення відповідачем умов Договору, що зумовлюють собою застосовування штрафної санкції, передбаченої пунктом 6.4 Договору, позивачем суду не надано, як і не надано доказів щодо надання позивачем відповідачу обумовлених послуг за Договором.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги те, що позивач не довів суду належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу пред'явлених у даній справі вимог, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 76 314,89 грн неустойки слід відмовити.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦВЕТМЕТ ЛТД" про стягнення неустойки у розмірі 76 314,89 грн за договором № 244/2024-д-ЦВОЮ про надання послуг, пов'язаних з перевіркою метрологічних характеристик зважувальних приладів та їх обслуговуванням від 12.06.2024.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 282 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Ваговий оператор" акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 у справі № 904/1536/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 у справі №904/1536/25 - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін