вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"22" жовтня 2025 р. Справа№ 910/1581/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Маркет» про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 (дата складання та підписання повного рішення 09.06.2025)
у справі №910/1581/25 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Маркет»
про визнання недійсним пункту договору в частині та стягнення 102 886,67 грн,-
У судовому засіданні 23.09.2025 Північним апеляційним господарським судом у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Мальченко А.О. було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/1581/25 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №910/1581/25 - без змін.
30.09.2025 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Відео Маркет» звернулося до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Київської міської прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Маркет» кошти у розмірі 18 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв'язку з апеляційним розглядом справи №910/1581/25.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 01.10.2025 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статі 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Маркет» про ухвалення додаткової постанови, розгляд якої постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Маркет» про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
За змістом статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегією суддів установлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що між ним та Адвокатським бюро «Володимира Луцюка» було укладено Договір №01/03-25 від 01.03.2025 про надання правової допомоги від 26.09.2025. Також вказано, що відповідачем будуть понесені судові витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції (вартість 1 години послуг становить 2 000,00 грн). Документи, що підтверджують розмір витрат, будуть надані додатково при прийнятті додаткової постанови (рішення).
Після прийняття 23.09.2025 постанови Північним апеляційним господарським судом у даній справі представник відповідача, керуючись положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн та приєднання до матеріалів справи доказів судових витрат відповідача - звіту по послугам, наданим АБ «Володимира Луцюка» по Договору №01/03-25 від 01.03.2025 про надання правової допомоги від 26.09.2025, акту приймання-передачі наданих послуг від 29.09.2025 по Договору №01/03-25 від 01.03.2025 про надання правової допомоги, рахунку на оплату №293 від 29.09.2025 по Договору №01/03-25 від 01.03.2025 про надання правової допомоги на суму 18 000,00 грн, платіжної інструкції №188 від 29.09.2025.
За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Представник відповідача у відзиві та заяві про ухвалення додаткового рішення зазначає, що вартість 1 години адвоката згідно з умовами Договору про надання правничої допомоги становить 2 000,00 грн.
Однак, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що ні до заяви про ухвалення додаткового рішення, ні до відзиву на апеляційну скаргу, ні до заяв по суті спору/клопотань, що подавалися до суду першої інстанції, відповідачем не долучено ні оригіналу, ні копії такого документу як Договір №01/03-25 від 01.03.2025 про надання правової допомоги, на підставі якого підписані звіт, акт та виставлено рахунок на оплату.
Відсутність у матеріалах справи Договору №01/03-25 від 01.03.2025 про надання правової допомоги, на який посилається представник відповідача, позбавляє суд можливості перевірити та встановити зміст домовленостей між сторонами, який насправді мав місце між адвокатським бюро та клієнтом (відповідачем), зокрема, але виключно, щодо розміру гонорару.
Отже, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами факт понесення ним витрат на правничу допомогу у справі на підставі Договору №01/03-25 від 01.03.2025 про надання правової допомоги в сумі 18 000,00 грн.
Зазначені обставини є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача від 30.09.2025 про ухвалення додаткового рішення.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №912/2620/21 (пункти 20-34) суд касаційної інстанції, досліджуючи питання щодо форми судового рішення, яке постановляється щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (ухвала або додаткова постанова), дійшов наступних правових висновків:
« 20. ГПК передбачає ухвалення судами відповідних судових рішень, до яких належать, зокрема, ухвали, рішення, додаткові рішення. При цьому ГПК містить підстави для ухвали відповідних рішень та вимоги до них.
21. При ухваленні рішення суд вирішує, серед іншого, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК).
22. Натомість відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
23. Відповідна норма міститься також у ч. 2 ст. 281 ГПК - щодо постановлення судом апеляційної інстанції ухвал.
24. Суд ухвалою також залишає заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат без розгляду у випадках, передбачених ч. 2 ст. 118, ч. 8 ст. 129 ГПК (постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №910/13813/21, ухвали Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №910/25118/15, від 12.12.2022 у справі №904/8630/21, від 11.07.2022 у справі №909/328/18, від 23.05.2022 у справі №914/785/20).
25. У ч. 2 ст. 118 ГПК передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
26. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
27. Відповідно до ч. 1 ст. 281 ГПК суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими ст. 34 та гл. 9 розд.III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
28. Частина 1 ст. 244 ГПК містить випадки, коли суд ухвалює додаткове рішення. Так, вказана норма передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) суд не вирішив питання про судові витрати.
29. Суд апеляційної інстанції встановив, що питання щодо розподілу судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи №912/2620/21 судами першої та апеляційної інстанції не вирішувалося.
30. ПП «Норма-Трак» з дотриманням строків, встановлених ГПК, подало до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, зокрема, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
31. Суд апеляційної інстанції розглянув цю заяву відповідача щодо розподілу витрат по суті (не лишив її без розгляду через пропуск строків), але замість ухвалення додаткового рішення, постановив ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.
32. Тому, зважаючи на вимоги п. 3 ч. 1 ст. 244 та ч. 1 ст. 281 ГПК, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду такої заяви ПП «Норма-Трак» повинен був ухвалити саме додаткове рішення - додаткову постанову, а не ухвалу.
33. Зважаючи на викладене, постановлення Центральним апеляційним господарським судом ухвали про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат є порушенням норм процесуального права - п. 3 ч. 1 ст. 244 та ч. 1 ст. 281 ГПК.».
Аналогічних висновків також дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.09.2023 у справі №903/657/22.
З огляду на наведені правові висновки, відмовляючи по суті у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції приймає саме додаткову постанову, а не ухвалу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Відео Маркет» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу та покладення їх на Київську міську прокуратуру відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко