ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" жовтня 2025 р. Справа№ 910/13988/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Доманської М.Л.
Корсака В.А.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представника відповідача-2 Сови В.В. згідно ордера
розглядаючи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року
у справі №910/13988/20 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"
до 1.Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"
2. Акціонерного товариства "Лубнифарм"
про визнання торговельної марки добре відомою та визнання недійсним свідоцтва, зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі №910/13988/20 у задоволенні позову відмовлено, присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача-2 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 12 612,00 грн. та за подання касаційної скарги у розмірі 16 816,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі №910/13988/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, судові витрати покласти на АТ "Лубнифарм".
Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.06.2025 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Корсак В.А., Кропивна Л.В.
Ухвалою суду від 17.06.2025 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі 910/13988/20, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13988/20.
26.06.2025 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/13988/20/3815/25 від 24.06.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі №910/13988/20 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
У зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 року для розгляду справи №910/13988/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Корсак В.А., Доманська М.Л.
Ухвалою суду від 08.07.2025 року виправлено допущену в ухвалі від 01.07.2025 року про залишення апеляційної скарги ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі №910/13988/20 без руху описку в частині зазначення вірної суми для сплати судового збору, а саме, замість "12 612,00 грн." у передостанньому абзаці мотивувальної частини ухвали слід вірно читати: "6 306,00 грн."
11.07.2025 року через відділ документального забезпечення суду, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 01.07.2025 року подано докази сплати судового збору у розмірі 6 306,00 грн.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі №910/13988/20, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 18.09.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Відповідача-2 у поданому відзиві на апеляційну скаргу та відповідач-1 у поясненнях на неї просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
До початку судового засідання від представника скаржника надійшло клопотання про призначення у справі експертизи.
В судове засідання 18.09.2025 року з'явились представники позивача і відповідача-2 та надали свої пояснення щодо клопотання про призначення у справі експертизи та по суті спору і вимог апеляційної скарги.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року оголошено перерву у справі до 02.10.2025 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.
В судове засідання 02.10.2025 року з'явився представник відповідача-2.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до його початку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано неможливістю прибути в судове засідання у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я та наростанням симптомів, які вказують на захворювання коронавірусною хворобою, а також неможливістю участі у розгляді справи іншого представника через припинення трудового договору.
Представник відповідача-1 в судове засідання не звився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, заслухавши думку представника відповідача-2 з цього приводу, судова колегія відмовила у його задоволенні у зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю та постановила розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників позивача та відповідача-1, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч.5 ст. 233 ГПК України.
Також, за наслідками розгляду в судовому засіданні клопотання позивача про призначення у даній справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності ухвалою суду від 02.10.2025 року відмовлено у його задоволенні.
Представник АТ "Лубнифарм" в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
02.10.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника відповідача-2, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції від 14.05.2025 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом, у вересні 2020 року ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДО "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", яка є правонаступником ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - УКРНОІВІ, відповідач-1) та АТ "Лубнифарм" (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило:
- визнати позначення "Цитрамон" добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 01.01.1997 для товарів 05 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП) "фармацевтичні препарати" стосовно ПрАТ "Дарниця";
- зобов'язати УКРНОІВІ внести відомості про визнання позначення "Цитрамон" добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 01.01.1997 для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати" стосовно ПрАТ "Дарниця" до переліку добре відомих в Україні торговельних марок, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному електронному бюлетені;
- визнати недійсним належне АТ "Лубнифарм" свідоцтво України №24778 на знак для товарів і послуг "Цитрамон У" щодо усіх товарів 05 класу МКТП;
- зобов'язати УКРНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України №24778.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що позначення "Цитрамон" є добре відомим в Україні та в порядку статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон) підлягає визнанню добре відомим в Україні з 01.01.1997 для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати" стосовно позивача. Водночас належний АТ "Лубнифарм" знак для товарів і послуг "ЦИТРАМОН У" за свідоцтвом України №24778 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомою станом на 01.01.1997 торговельною маркою позивача для ідентичних товарів та таким, що може ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар, породжуючи асоціації з позивачем та з продукцією, яка виробляється під схожими торговельними марками "Цитрамон".
Тобто спірне свідоцтво підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених частиною третьою статті 6 Закону (в редакції від 23.12.1993).
За доводами позивача, права на добре відому торговельну марку діють з дати, станом на яку її визнано добре відомою, а власник таких прав може забороняти третім особам використовувати таку торговельну марку або схоже до ступеню сплутування з торговельною маркою позначення стосовно таких самих, споріднених і неспоріднених товарів і послуг.
За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2022 року у справі №910/13988/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 року, позов задоволено повністю.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, з посиланням на те, що: надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують обставини, що станом на 01.01.1997 позначення "Цитрамон" стало добре відомим в Україні на ім'я позивача для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати"; АТ "Лубнифарм" не надано більш достатніх та вірогідних доказів на спростування встановлених обставин, ніж ті, що були надані позивачем на підтвердження добре відомості торговельної марки "Цитрамон" саме за нею; спірне свідоцтво, видане АТ "Лубнифарм" на торговельну марку "ЦИТРАМОН У", яка є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою торговельною маркою позивача. Доводи АТ "Лубнифарм" про пропуск позивачем позовної давності відхилено, оскільки права на добре відому торговельну марку були підтверджені судом лише з прийняттям рішення по суті даного спору та відповідно вважаються порушеними із заявленої в позові дати.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2024 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 року у справі №910/13988/20 скасовано:
- у частині позовних вимог про визнання позначення "Цитрамон" добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 01.01.1997 для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати" стосовно ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" та зобов'язання Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести відомості про визнання позначення "Цитрамон" добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 01.01.1997 для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати" стосовно ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до переліку добре відомих в Україні торговельних марок, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність", прийнято нове рішення. У позові в цій частині відмовлено.
- у частині позовних вимог про визнання недійсним належного АТ "Лубнифарм" свідоцтва України №24778 на знак для товарів і послуг "Цитрамон У" щодо усіх товарів 05 класу МКТП та зобов'язання ДО "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України №24778 справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд в частині вимог про визнання свідоцтва недійсним, суд касаційної інстанції у своїй постанові від 17.04.2024 навів наступні вказівки:
1) найперше питання права, яке підлягає вирішенню, полягає у з'ясуванні того, чи існував (існує) добре відома марка у праві як об'єкт суб'єктивних прав, які підлягали охороні та захисту;
2) стосовно порядку визнання торговельної марки добре відомою як засобу охорони прав на неї і їх захисту (визнання торгівельної марки добре відомою Апеляційною палатою та судом);
3) визнання марки добре відомою є не самостійним способом захисту, а умовою надання особі захисту, зокрема шляхом визнання недійсною реєстрації (свідоцтва). Визнання торговельної марки добре відомою на певну дату є встановленням юридичного факту, який у позовному провадженні у змагальному процесі є необхідним для задоволення позову до конкретного порушника;
4) помилково задовольнивши як окрему позовну вимогу заявлену позивачем вимогу про визнання позначення "Цитрамон" добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 01.01.1997 для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати" на ім'я ПрАТ "Дарниця", суди помилково вважали вимогу про визнання недійсним повністю свідоцтва АТ "Лубнифарм" похідною від неї і такою, що право позивача на звернення з нею до суду виникає з моменту визнання судом торговельної марки добре відомою;
5) у своїх суперечливих висновках суди не врахували положення частин другої та третьої статті 6bis Паризької конвенції;
6) суди мали встановити, чи дотримано строк, встановлений національним законодавством та Паризькою конвенцією для вимоги про визнання недійсним свідоцтва, або ж чи була реєстрація знака відповідачем-2 недобросовісною;
7) суди неналежним чином дослідили надані у справі докази.
За наслідками розгляду справи в частині позовних вимог, направлених на новий розгляд, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі №910/13988/20 у задоволенні позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність факту доброї відомості позначення "Цитрамон" на торговельну марку за ПрАТ "Дарниця" станом на 01.01.1997 року з огляду на не доведення позивачем використання саме позначення "Цитрамон" (без комбінованих позначень) та зважаючи на невідповідність ТМ "Цитрамон" критеріям охороноздатності через відсутність розрізняльних властивостей.
А оскільки ПрАТ "Дарниця" не є володільцем позначення "Цитрамон" як добре відомої торговельної марки в Україні станом на 01.01.1997, то судом зазначено, що реєстрація АТ "Лубнифарм" свідоцтва України №24778 на торговельну марку "Цитрамон У" не може порушувати прав інтелектуальної власності позивача, як наслідок позовні вимоги ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про визнання недійсним належного АТ "Лубнифарм" свідоцтва України №24778 на знак для товарів і послуг "Цитрамон У" щодо усіх товарів 05 класу МКТП є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, як і відсутні підстави для задоволення похідних вимог про внесення відповідних змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг
ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" з даним рішенням суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Так, за твердженням позивача, судом неправильно застосовано ч.1 ст. 25 Закону про торговельні марки та ст.6bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 року, а також помилково визнано встановленою обставину відсутності розрізняльної здатності позначення "Цитрамон" на підставі неналежного Висновку експерта Жили Б.В.
Також скаржник зазначив на безпідставну відмову у задоволенні його клопотань про призначення у справі судової експертизи, про повернення до стадії підготовчого провадження, а також про відкладення розгляду справи.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність ухвалення вказаного рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення суду з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" здійснює свою діяльність на фармацевтичному ринку України починаючи зі створення Дарницького хіміко-фармацевтичного заводу.
Також ПрАТ "Дарниця" перебувало в наступних організаційно-правових формах: Київське орендне виробниче хіміко-фармацевтичне об'єднання "Дарниця" (1991-1993 роки); Колективне підприємство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (1993-22.08.1994 роки); ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" (23.08.1994-06.06.2012 роки) та ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" (станом на зараз).
У той же час, позивач є власником таких торговельних марок:
- "ЦИТРАМОН МАКСІ" із зображенням знака зеленим, білим та червоним кольорами за свідоцтвом України №162780, зареєстрованої для товарів 05 класу МКТП за заявкою на реєстрацію знака №m201116610, поданою 19.10.2011, публікацію відомостей про видачу свідоцтва здійснено 25.10.2012 у бюлетені №20;
- "Цитрамон" із зображенням знака зеленим та білим кольорами за свідоцтвом України №161029, зареєстрованої для товарів 05 класу МКТП за заявкою на реєстрацію знака №m201116340, поданою 14.10.2011, публікацію відомостей про видачу свідоцтва здійснено 10.09.2012 у бюлетені №17;
- "ЦИТРАМОН МАКСІ" за свідоцтвом України №149705, зареєстрованої для товарів 05 класу МКТП за заявкою на реєстрацію знака №m201100471, поданою 18.01.2011, публікацію відомостей про видачу свідоцтва здійснено 26.12.2011 у бюлетені №24;
- "ЦИТРАМОН МЕГА" за свідоцтвом України №149704, зареєстрованої для товарів 05 класу МКТП за заявкою на реєстрацію знака №m201100470, поданою 18.01.2011, публікацію відомостей про видачу свідоцтва здійснено 26.12.2011 у бюлетені №24;
- "ЦИТРАМОН ЕКСТРА" за свідоцтвом України №116777, зареєстрованої для товарів 05 класу МКТП за заявкою на реєстрацію знака №m200810845, поданою 21.05.2008, публікацію відомостей про видачу свідоцтва здійснено 11.01.2010 у бюлетені №1;
- "ЦИТРАМОН ЕКСТРА" із зображенням знака малиновим, блакитним, білим, рожевим, синім та жовтим кольорами за свідоцтвом України №105565, зареєстрованої для товарів 05 класу МКТП за заявкою на реєстрацію знака №m200721125, поданою 28.11.2007, публікацію відомостей про видачу свідоцтва здійснено 10.04.2009 у бюлетені №7.
ПрАТ "Дарниця" у тому числі отримала реєстраційні посвідчення щодо лікарських засобів, а саме:
- №Т/96/205/1 щодо "ЦИТРАМОН Д" у формі таблеток №6 і №10 у контурних безчарункових чи чарункових упаковках, термін дії до 12.07.1997;
- №UA/3984/01/01 щодо таблеток "ЦИТРАМОН ЕКСТРА", оформлене 06.11.2015, діє на всій території України до 04.11.2020;
- №UA/17370/01/01 щодо таблеток "ЦИТРАМОН МАКСІ®", оформлене 03.05.2019, термін дії на території України до 26.04.2024;
- №UA/6550/01/01 щодо таблеток "ЦИТРАМОН-ДАРНИЦЯ", оформлене 03.05.2017, термін дії на території України необмежений.
АТ "Лубнифарм", у свою чергу, є власником торговельної марки "Цитрамон У" із зображенням знака чорним та білим кольорами за свідоцтвом України №24778, зареєстрованої для товарів 05 класу МКТП за заявкою на реєстрацію знака №97020473, поданою 24.02.1997, публікацію відомостей про видачу свідоцтво здійснено 15.02.2002 у бюлетені №5.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, за твердженнями позивача, що реєстрація відповідачем-2 словесної торговельної марки "Цитрамон У" за свідоцтвом України №24778 для товарів 5 класу МКТП порушує права позивача на торговельну марку "Цитрамон", добре відому станом на 01.01.1997 для товарів 05 класу МКТП щодо особи позивача.
Водночас, позивач зазначає, що належний АТ "Лубнифарм" знак для товарів і послуг "Цитрамон У" за свідоцтвом України №24778 є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомою станом на 01.01.1997 року торговельною маркою позивача для ідентичних товарів, що може ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар, породжуючи асоціації з позивачем та з продукцією, яка виробляється під схожими торговельними марками "Цитрамон".
Про порушене право ПрАТ "Дарниця" стало відомо з листа від 06.11.2019 споживачки Кушнарьової С.В., яка повідомила про сплутування лікарського засобу "Цитрамон" виробництва позивача із лікарським засобом "Цитрамон У" виробництва відповідача-2.
Відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України (право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, до об'єктів права інтелектуальної власності зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Об'єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.
Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (далі також - Закон, Закон №3689-XII), торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Стаття 5 Закону №3689-XII визначає умови надання правової охорони торговельній марці. Відповідно до пункту 3 цієї статті набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.
З огляду на це умовою визнання позначення об'єктом права інтелектуальної власності, а саме торговельною маркою, та надання йому правової охорони є його реєстрація у встановленому законом порядку.
Разом з цим стаття 6 Закону №3689-XII містить підстави для відмови в наданні правової охорони торговельній марці (критерії охороноздатності).
Зокрема, за абзацом шостим пункту 2 статті 6 Закону №3689-XII не можуть одержати правову охорону позначення, які можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Абзац третій пункту 3 статті 6 Закону №3689-XII визначає, що не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, асоціювати з торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.
Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;
б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;
в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Оскільки ПрАТ "Дарниця" вважає, що реєстрація відповідачем-2 словесної торговельної марки "Цитрамон У" за свідоцтвом України №24778 для товарів 5 класу МКТП порушує права позивача саме на добре відому станом на 01.01.1997 торговельну марку "Цитрамон", а також враховуючи вказівки Великої Палати Верховного Суду, то необхідно звернути увагу на законодавче регулювання визнання торговельної марки добре відомою станом на 01.01.1997 та на час розгляду справи.
Закон №3689-XII розмежовує поняття набуття права на торговельну марку та охорони прав на торговельну марку.
Набуття права на торговельну марку означає отримання власником права на володіння та використання її в комерційній діяльності шляхом реєстрації торговельної марки в установленому законом порядку. Охорона прав на торговельну марку передбачає захист цих прав від будь-яких порушень чи незаконного використання марки третіми особами.
Добре відома торговельна марка (добре відомий знак) - це позначення, що використовується на певній території протягом тривалого часу і стало широко відомим серед певного кола споживачів товарів та/або послуг.
Найперше питання права, яке підлягає вирішенню, полягає у з'ясуванні того, чи існував (існує) добре відома марка у праві як об'єкт суб'єктивних прав, які підлягали охороні та захисту (п. 8.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2024 року у даній справі).
Йдеться не про існування нормативно врегульованого порядку визнання позначень добре відомими торговельними марками протягом усього часу з 01.01.1997, а про існування у праві такого об'єкта, як добре відома торговельна марка, з того часу, з якого позивач стверджує про право на такий об'єкт.
Паризька конвенція з охорони промислової власності у редакції Стокгольмського акта від 14.07.1967 (далі - Паризька конвенція, Конвенція) набула чинності для СРСР 26.04.1970. А з 25.12.1991 Конвенція набула чинності для України.
Саме в цій редакції Паризька конвенція містить статтю 6bis такого змісту:
"(1) Країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним.
(2) Для подання вимоги про скасування такого знака надається строк не менше п'яти років, що вираховується від дати реєстрації знака. Країни Союзу мають право встановити строк, протягом якого може вимагатися заборона застосування знака.
(3) Строк не встановлюється для подання вимоги про скасування чи заборону застосування знаків, зареєстрованих чи таких, що використовуються недобросовісно".
Положення частини першої статті 6bis Конвенції застосовуються безпосередньо у правовідносинах захисту прав на добре відомий товарний знак. Частина перша статті 6bis залишає на розсуд законодавця можливість встановити для компетентного органу повноваження ex officio відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака. Натомість обов'язок здійснювати захист визначеними способами за клопотанням (позовом) зацікавленої особи прямо встановлений у цій нормі.
Схожим чином частина друга цієї статті залишає на розсуд законодавця можливість установити строк "не менше п'яти років". Тобто якщо такий строк не встановлено або за положеннями національного законодавства він менший за п'ять років (яким є загальна позовна давність у три роки), то такий строк не може бути менше п'яти років від дати реєстрації знаку.
Такий підхід до тлумачення положень статті 6bis Конвенції викладено також в опублікованих Всесвітньою організацією інтелектуальної власності Настановах щодо застосування Конвенції (Guide to the Application of the Paris Convention for the Protection of Industrial Property; далі - Настанови).
З наведеного вбачається, що стаття 6bis Паризької конвенції встановлює мінімальні засоби захисту прав власника добре відомого товарного знака (well-known trademark в офіційному перекладі Конвенції українською - "загальновідомий товарний знак"), які однак не покладають на держави-учасниці обов'язок поширювати їх на добре відомі знаки для послуг (well-known service marks) та застосовувати їх у випадку неподібних товарів. Стосовно них Велика Палата у цій справі висновків не робить.
Отже, станом на 01.01.1997, тобто на дату, з якої, за твердженням ПрАТ "Дарниця", позначення "Цитрамон" стало добре відомою торговельною маркою, законодавство України визначало такий об'єкт права інтелектуальної власності як добре відома торговельна марка.
На час звернення позивача до суду з позовом у цій справі частина перша статті 25 Закону України "Про "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (далі також - Закон №3689-XII) встановлювала, що охорона прав на добре відому торговельну марку здійснюється згідно із статтею 6bis Паризької конвенції та цим Законом на підставі визнання торговельної марки добре відомою Апеляційною палатою або судом.
У той же час, визнання торговельної марки добре відомою Апеляційною палатою або судом не є способами набуття прав на торговельну марку. Вони також мають різне юридичне значення.
Наказом від 02.03.2021 №433 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затвердило Регламент Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності (далі - Регламент), чинний на час розгляду судами першої та апеляційної інстанції цієї справи. Регламент, зокрема, визначав порядок розгляду в Апеляційній палаті заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні. До набрання чинності Регламентом вказане питання регулювалось Порядком визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.2005 №228 (далі - Порядок №228).
Рішення Апеляційної палати після затвердження його наказом Укрпатенту є обов'язковим для сторін, подавця заяви та Укрпатенту (п. 5 розділу VII Регламенту).
Велика Палата Верховного Суду у п. 8.24. постанови зробила висновок, що розгляд в Апеляційній палаті заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні не спрямований на захист прав власника марки від порушень з боку іншої особи, а рішення Апеляційної палати як обов'язкове для Укрпатенту є інструментом охорони прав власника добре відомої марки (оскільки має правове значення у відносинах з Укрпатентом) і не є способом набуття прав на неї.
Натомість визнання марки добре відомою господарським судом здійснюється з метою захисту прав на неї, тобто має інше значення. Його не можна вважати альтернативою визнання марки добре відомою у рішенні Апеляційної палати.
Велика Палата у п.8.32. постанови відзначає, що положення процесуального закону про юрисдикцію стосовно справ про визнання торговельної марки добре відомою не означають встановлення процесуальним законом способу захисту цивільного права. Інститут способів захисту цивільних прав є інститутом матеріального права.
Визнання марки добре відомою є, з урахуванням зазначеного вище положення Конвенції, не самостійним способом захисту, а умовою надання особі захисту, зокрема шляхом визнання недійсною реєстрації (свідоцтва).
Визнання торговельної марки добре відомою на певну дату є таким чином встановленням юридичного факту, який у позовному провадженні у змагальному процесі є необхідним для задоволення позову до конкретного порушника.
Таке визнання не має значення erga omnes, тобто обов'язкового значення для осіб, які не є сторонами у справі. Рішенням господарського суду у позовному провадженні вирішується спір між його сторонами, суд ухвалює його внаслідок розгляду справи на засадах, серед іншого, диспозитивності і змагальності, що передбачає право сторони визнавати вимоги іншої сторони і стверджувані нею обставини, внаслідок чого суд обмежений у встановленні обставин ex officio, зокрема й обставин, які свідчать про відомість марки або спростовують це.
Протилежне тлумачення, а саме що визнання в установленому законом порядку марки добре відомою є набуттям права на неї, суперечило б положенням статті 6bis Паризької конвенції, Закону №3689-XII та, у випадку, коли мова йде про визнання марки добре відомою судом у позовному провадженні, призводило б до ситуації, коли судове рішення, яким вирішується спір між його сторонами, має значення erga omnes, тобто для невизначеного кола осіб, адже як засіб набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку за його допомогою сторона набувала б таке право як абсолютне, тобто у відносинах з третіми особами.
Тобто, для вирішення спору в даній справі, не зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання позначення "Цитрамон" добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 01.01.1997 стосовно ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2025, під час нового розгляду необхідним є встановлення або спростування доброї відомості торгівельної марки станом на відповідну дату як юридичного факту.
Стаття 495 ЦК України встановлює презумпції різної сили стосовно особи, якій належать майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку. Стосовно торговельної марки, набуття прав на яку засвідчено свідоцтвом, - це володілець свідоцтва. Свідоцтво, дійсно, засвідчує для необмеженого кола осіб набуття його володільцем майнових прав інтелектуальної власності.
Стосовно добре відомої торговельної марки, набуття прав на яку не засвідчено свідоцтвом, однак яку визнано добре відомою рішенням Апеляційної палати, ця норма встановлює презумпцію належності майнових прав інтелектуальної власності особі, щодо якої Апеляційна палата визнала марку добре відомою. На відміну від значення свідоцтва для необмеженого кола осіб, це визнання має обов'язкове значення для заявника і НОІВ. Визнання торговельної марки добре відомою судом у позовному провадженні має значення inter partes, тобто тільки для сторін спору.
Стаття 25 Закону №3689-XII (у редакції Закону №850-ІV) встановлює, що при визначенні того, чи є торговельна марка добре відомою в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання торговельної марки у відповідному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання торговельної марки; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування торговельної марки, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких торговельна марка застосовується; тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію торговельної марки за умови, що торговельна марка використовується чи є визнаною; свідчення успішного відстоювання прав на торговельну марку, зокрема територія, на якій торговельна марка визнано добре відомою компетентними органами; цінність, що асоціюється з торговельною маркою.
За твердженнями ПрАТ "Дарниця" ступінь відомості/визнання у відповідному секторі суспільства та тривалість, обсяг та географічний район використання і просування як фактори доброї відомості торговельної марки "Цитрамон" станом на 01.01.1997 підтверджується наступним:
- статтею "Хіміко-фармацевтичне об'єднання "Дарниця" та його виробнича програма" ("Фармацевтичний журнал" №3, травень-червень 1993);
- листом комунального підприємства "Фармація" №481 від 14.01.2021;
- прайсами на "Цитрамон" виробництва Дарниці у виданні "Щотижневик "Аптека" за 1996 рік, - №№46 (66), 48 (68), 49 (69), 50 (70), 51 (71);
- інструкцією для медичного застосування таблеток "Цитрамон Д", затвердженою Фармакологічним комітетом МОЗ України 25.04.1996 №Т/26/205/1;
- Звітом за результатами опитування щодо відомості торгівельної марки "Цитрамон" серед покупців лікарських засобів, а також фармацевтів та провізорів, складеного ТОВ "Фактум Груп Україна" у червні 2020;
- Звітом про соціологічне опитування від 18.02.2021 "Визначення рівня відомості торговельної марки "Цитрамон" та особливостей її сприйняття споживачами в Україні", проведеним ТОВ "Дослідницька група "Інститут маркетингу та консалтингу";
- Звітом про роботу центральної заводської лабораторії за 1992 рік Київського виробничого хіміко-фармацевтичного об'єднання "Дарниця";
- Наказом Київського виробничого хіміко-фармацевтичного об'єднання "Дарниця" від 14.02.1992 №28 "Про організацію виробництва таблеток від головного болю";
- статтею "Хіміко-фармацевтичного об'єднання "Дарниця" та його виробнича програма" (Фармацевтичний журнал" №3, травень-червень 1993;
- листом КП "Фармація" №481 від 14.01.2021;
- відомостями про заявку ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" №94103498 на ТМ "Цитрамон", дата подання заявки - 10.10.1994;
- Звітом по основній діяльності за 1994 р.;
- Аналізом результатів економічної діяльності за 1995 р.;
- Звітом по основній діяльності за 1996 р.;
- тимчасовою фармакопейною статтею №42У-1-229-96 на таблетки "Цитрамон Д" виробництва фармацевтичної фірми "Дарниця", затвердженої 30.05.1996 Фармакопейним комітетом Міністерства охорони здоров'я України;
- реєстраційним посвідченням №Т/96/205/1 Фармакологічного комітету Міністерства охорони здоров'я України на таблетки "Цитрамон Д" (таблетки №6 і №10 у контурних безчарункових чи чарункових упаковках), затвердженим наказом Міністерства хорони здоров'я України від 12.07.1996 №205;
- довідкою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" №0221/26-05 від 26.02.2021;
- довідкою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" №0221/26-06 від 26.02.2021.
На підтвердження фактору тривалості та географічного району реєстрацій та/або заявок на реєстрацію торговельної марки позивачем надано відомості про заявку ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" №94103498 від 10.10.1994 на ТМ "Цитрамон".
Відповідно до доводів ПрАТ "Дарниця", висока цінність, що асоціюється із ТМ "Цитрамон" підтверджується Висновком щодо можливої вартості знаку для товарів і послуг "Цитрамон" станом на 01.01.1997, складеним ТОВ "Агенція консалтингових послуг" від 09.10.2020, а також наведеними вище Звітами ТОВ "Фактум Груп Україна" та Інституту маркетингу і консалтингу".
Крім того, з метою підтвердження своїх доводів щодо володіння добре відомою торгівельною маркою та порушення відповідачем-2 прав інтелектуальної власності позивача, ПрАТ "Дарниця" зверталося до експерта Андрєєвої А.В. (за результатами дослідження складено Висновок №01-09/2020 від 30.09.2020 та №02-12/2020 від 25.02.2021).
Так, відповідно до висновку експерта від 30.09.2020 №01-09/2020 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеного судовим експертом Андрєєвою А.В. на вирішення судовому експерту було поставлено такі питання:
"1. Чи є позначення ЦИТРАМОН-Д N6 , яке міститься в "Звіті по основній діяльності за 1996 р., Закрите акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця", застосуванням знаку "Цитрамон", якщо такий знак буде визнаний добре відомим станом на 01 січня 1997 року на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (вул. Бориспільська, 13, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код: 00481212) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати", у формі, що відрізняється від такого добре відомого знаку лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності знаку?
2.Чи є позначення Цитрамон №6, яке міститься в "Аналізі результатів економічної діяльності AT "Фармацевтична фірма "Дарниця" за 1995 р.", застосуванням знаку "Цитрамон", якщо такий знак буде визнаний добре відомим станом на 01 січня 1997 року на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (вул. Бориспільська, 13, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код: 00481212) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати", у формі, що відрізняється від такого добре відомого знаку лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності знаку?
3.Чи є позначення "ЦИТРАМОН", яке міститься в заявці на знак для товарів і послуг №94103498, застосуванням знаку "Цитрамон", якщо такий знак буде визнаний добре відомим станом на 01 січня 1997 року на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (вул. Бориспільська, 13, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код: 00481212) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати", у формі, що відрізняється від такого добре відомого знаку лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності знаку?
4.Чи схожий знак ЦИТРАМОН У за свідоцтвом України №24778 зі знаком "Цитрамон", якщо такий знак буде визнаний добре відомим станом на 01 січня 1997 року на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (вул. Бориспільська, 13, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код: 00481212) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати", настільки, що ці знак і добре відомий знак можна сплутати?".
За результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності судовий експерт Андрєєва А.В. дійшла таких висновків:
"1.Позначення 1 "ЦИТРАМОН-Д N6", яке міститься у Документі 2 - "Звіті по основній діяльності за 1996 р., Закрите акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця", є застосуванням Знаку 1 "Цитрамон", якщо такий знак буде визнаний добре відомим станом на 01 січня 1997 року на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (вул. Бориспільська, 13, м. Київ 02093, ідентифікаційний код: 00481212) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати", у формі, що відрізняється від такого добре відомого знаку лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності Знаку 1.
2.Позначення 2 "Цитрамон №6", яке міститься у Документі 2 - "Аналізі результатів економічної діяльності AT "Фармацевтична фірма "Дарниця" за 1995 р.", є застосуванням Знаку 1 "Цитрамон", якщо такий знак буде визнаний добре відомим станом на 01 січня 1997 року на ім'я Приватного акціонерного товариств" "Фармацевтична фірма "Дарниця" (вул. Бориспільська, 13, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код: 00481212) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати", у формі, що відрізняється від такого добре відомого знаку лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності Знаку 1.
3.Позначення 3 "ЦИТРАМОН", яке міститься у Документі 4 - в інформації про заявку на знак для товарів і послуг №94103498, заявник Закрите акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця", є застосуванням Знаку 1 "Цитрамон", якщо такий знак буде визнаний добре відомим станом на 01 січня 1997 року на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (вул. Бориспільська, 13, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код: 00481212) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати", у формі, що відрізняється від такого добре відомого знаку лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності Знаку 1.
4.Знак 2 ЦИТРАМОН У за свідоцтвом України №24778 є схожим зі Знаком 1 "Цитрамон", якщо такий знак буде визнаний добре відомим станом на 01 січня 1997 року на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (вул. Бориспільська, 13, м. Київ, 02093, ідентифікаційний код: 00481212) для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати", настільки, що ці Знак 2 і добре відомий Знак 1 можна сплутати.".
Згідно з висновком експерта від 25.02.2021 №02-12/2020, складеним судовим експертом Андрєєвою А.В. за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої поставлено такі питання:
"1.Чи було позначення "Цитрамон" загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду щодо товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати" станом на 01.01.1997 р.?
2.Чи мало словесне позначення "Цитрамон" розрізняльну здатність станом на 01.01.1997 р.?".
Експерт Андрєєва А.В. дійшла таких висновків:
"1.Позначення "Цитрамон" станом на 01.01.1997 не було загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду щодо товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати".
2.Словесне позначення "Цитрамон" станом на 01.01.1997 р. мало розрізняльну здатність.".
Таким чином, в поданих висновках експертом Андрєєвою А.В. надано відповіді, згідно з якими позначення "Цитрамон" станом на 01.01.1997 не було загальновживаним та мало розрізняльну здатність, а знак "Цитрамон У" є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком "Цитрамон".
Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач фактично замовив не експертне дослідження об'єктів права інтелектуальної власності, тобто об'єктів, у яких втілено позначення, що підлягає правовій охороні, а встановлення відповідності позначення "Цитрамон" умовам правової охорони в якості добре відомої торговельної марки, тобто з'ясування питання права, а не факту.
Крім того, на підтвердження доброї відомості ПрАТ "Дарниця" неодноразово наводила Звіт про відомість торговельної марки "Цитрамон" (далі - Звіт), який було складено за результатами дослідження ТОВ "Фактум Груп Україна" на замовлення юридичної фірми AEQUO.
Відповідачі, у свою чергу письмово та усно висловлювали сумніви щодо достовірності даного доказу, які стосуються порядку фактичного здійснення дослідження, а також його відповідності встановленим вимогам для такого роду досліджень. Зокрема це стосується вимог репрезентативності та верифікації респондентів, сутності поставлених питань та відповідей на них, алгоритмів обробки інформації та шляхів її отримання.
На доведення висновків про недостовірність та недопустимість поданого позивачем опитування, відповідач-2 отримав висновок судового експерта Загребельного В.В. №19509 за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи за заявою адвоката Сови В.В. по господарській справі №910/13988 від 06.01.2021 року .
Так, постанова ВП ВС від 17.04.2024 щодо цього доказу містить такі вказівки : "п. 8.85. Такий висновок дійсно є в матеріалах справи (т.6, а.с.207), а в рішеннях судів не викладено мотивів його прийняття, відхилення чи результатів оцінки.".
На виконання вказівок суду касаційної інстанції судом встановлено, що за змістом зазначеного документа, висновки судового експерта узагальнено можна сформулювати як такі, що під час процесу соціологічного дослідження ТОВ "Фактум Груп Україна" на базі asses-панелі Opinion респонденти не ідентифікувалися ні за особистими даними, ні за біометричними даними, а також не використовувалася електронна ідентифікація чи електронний підпис.
Зазначений висновок, спростовує твердження позивача щодо відомості торговельної марки "Цитрамон" серед покупців лікарських засобів, а також фармацевтів та провізорів, складений ТОВ "Фактум Груп Україна", оскільки достовірно встановити саме дійсних покупців лікарського засобу, виробництва позивача за поданим звітом не можливо.
Надане позивачем соціологічне опитування не може підтвердити факт того, що опитування проводилося серед такої цільової аудиторії: осіб, яким виповнилося 18 років станом на 01.01.1997 (тобто які могли купувати лікарські засоби, виробництва позивача станом на дату, на яку торговельна арка стала добре відомою), та додатково серед провізорів і фармацевтів
У той же час із справи вбачається, що у жовтні 1994 року ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" звернулося до Інституту промислової власності Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності із заявкою про надання правової охорони зображення знаку "Цитрамон".
Рішенням від 29 березня 2000 року Інститут промислової власності відмовив позивачу в реєстрації комбінованої торговельної марки "Цитрамон" у вигляді етикетки за заявкою №94103498, мотивуючи це тим, що його домінуюча словесна складова частина "Цитрамон" "Tabulettae Citramonum" відноситься до позначень, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість, і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно таких товарів; усі інші терміни та позначки, що входять до його складу, є загальновживаними в галузі фармацевтики та вказують на якісний та кількісний склад препарату, його призначення, умови зберігання.
Отже, ще 29.03.2000 року було наголошено на тривалому використанні кількома виробниками та втраті розрізняльної здатності словесної складової частини "Цитрамон".
Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 2005 року №228 затвердив Порядок визнання знаку добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Порядок визнання знаку добре відомим).
З огляду на пункт 3.2.3 Порядку визнання знаку добре відомим, фактичні дані на підтвердження доброї відомості знаку стосовно товарів і/або послуг, щодо яких він використовується, на визначену в заяві дату повинні бути представлені відомостями, що містяться у відповідних документах.
Ці відомості мають підтверджувати наявність факторів, якщо вони є доречними, визначених у пункті 2 статті 25 Закону.
Використання або будь-яке просування знаку може підтверджуватися відомостями про: види маркування товарів і/або застосування знаку при наданні послуг; експонування товарів на виставках, ярмарках, зокрема міжнародних і/або національних. При цьому можуть надаватись відомості про кількість відвідувачів виставки, ярмарки, площі виставочних павільйонів тощо; використання знаку в рекламі; комерційне використання знаку в мережі "Інтернет"; заходи щодо просування знаку.
Інтенсивність використання знаку на території України може підтверджуватися відомостями про: обсяг реалізації товарів і/або послуг, відносно яких застосовується знак; перелік регіонів України із зазначенням населених пунктів, у яких здійснювалась реалізація таких товарів і/або послуг; середню кількість споживачів товарів і/або послуг на дату, указану в заяві; коло споживачів та їх специфіку залежно від характеру товарів і/або послуг; положення виробника на ринку у відповідному секторі економіки; обсяги експорту (імпорту) товарів, щодо яких застосовується знак; цінність (вартість) знаку згідно з даними річних фінансових звітів (при цьому методика оцінки знаку визначається його власником).
Тривалість використання знаку може підтверджуватися відомостями про дату початку використання знаку та про безперервність його використання.
Рекламування знаку може підтверджуватися відомостями про: способи рекламування маркованих товарів у різних засобах інформації, включаючи Інтернет; кількість споживачів такої реклами; витрати на рекламування, зокрема фінансові документи (звіти) щодо витрат на рекламу.
Відомість знаку в певному колі споживачів може підтверджуватися результатами опитування з питання доброї відомості знаку в Україні, проведеного дослідницькою організацією, яка спеціалізується в галузі проведення соціологічних або маркетингових досліджень. Опитуванням має бути охоплено принаймні шість населених пунктів різних географічних регіонів України з кількістю населення не менше 500 тис. При цьому переважним є опитування в трьох містах, таких як Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Луганськ, Донецьк, Севастополь. Інші населені пункти визначаються виходячи з характеру діяльності власника знаку з виробництва товарів і/або надання послуг.
Кількість опитуваних має відповідати цілям об'єктивності опитування, у зв'язку із чим їх максимальна кількість не обмежується, а мінімальна має бути не менше 500 опитуваних у будь-яких двох населених пунктах і не менше 125 - у кожному іншому населеному пункті.
Отже, з моменту, коли торговельна марка стає добре відомою в силу дії факторів, з якими пов'язується набуття маркою відомості (а не з моменту визнання її такою Апеляційною палатою або судом) її власник набуває передбачені законодавством права власника добре відомої марки, зокрема й право звернутись до Апеляційної палати для визнання марки добре відомої або, якщо права власника були порушені, - до суду з відповідним позовом, спрямованим на захист цих прав.
При цьому відповідно до частини третьої статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Таким чином, законодавство України передбачає можливість виникнення права інтелектуальної власності на торговельну марку не тільки з факту державної реєстрації позначення, а й з факту визнання доброї відомості такого позначення.
Відмінністю добре відомої торговельної марки від всіх інших є набуття прав на неї без засвідчення свідоцтвом (абзац третій пункту 3 статті 5 Закону №3689-XII) та охорона прав на неї незалежно від реєстрації марки в Україні (пункт 1 статті 25 Закону №3689-XII).
Отже, для того щоб позначення підлягало правовій охороні, воно повинно відповідати певним умовам, а саме критеріям охороноздатності. У разі порушення прав на торговельну марку, яка підлягає правовій охороні, можуть бути вжиті заходи захисту. Серед таких заходів є, зокрема, визнання у судовому порядку недійсним свідоцтва на торговельну марку, яка не відповідає критеріям охороноздатності.
При цьому очевидно, що особа, яка заявляє вимогу про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг, сама має діяти добросовісно, не допускати зловживання правом, зокрема й на реєстрацію певного позначення як знаку для товарів та послуг не з метою індивідуалізації товарів та послуг, а з метою перешкоджання іншому суб'єкту у використанні певного позначення.
У справі, що розглядається, позивач заявив для визнання добре відомим саме позначення "Цитрамон" без поєднання цього словесного позначення з будь-якими іншими позначенням.
Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, у справі відсутні докази позивача використання ним та добру відомість саме цього конкретного позначення "Цитрамон" стосовно нього як виробника на заявлену дату, що підтверджується, у тому числі й Висновком експерта Жили Б.В. №204 від 20.01.2021.
Так, на спростування доводів позовної заяви та на підтвердження власної правової позиції відповідачем-2 надано суду висновок експерта Жили Б.Ю. №204 від 20.01.2021 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої було поставлено такі питання:
1.Чи містяться в наданих на дослідження матеріалах судової справи №910/13988/20, що розглядається Господарським судом міста Києва, відомості про фактори, які свідчать про те, що позначення "Цитрамон" стало добре відомою в Україні торговельною маркою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати" станом на 01 січня 1997 року?
2.Чи мало словесне позначення "Цитрамон" розрізняльну здатність для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати" станом на 01.01.1997 року?
За наслідками проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності судовий експерт Жила Б.В. зробив наступні висновки:
1.Надані для проведення дослідження матеріали справи №910/13988/20, що розглядається Господарським судом міста Києва, не містять відомостей про фактори, які б вказували на те, що станом на 01 січня 1997 року позначення "Цитрамон" стало добре відомою в Україні торговельною маркою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" щодо товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати".
2.Станом на 01 січня 1997 року словесне позначення "Цитрамон" не мало розрізняльної здатності для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати".
Вказаний висновок був складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Жилою Б.В., кваліфікація судового експерта за спеціальністю: 13.6 "Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними значеннями", 13.4 "Дослідження, пов'язані з промисловими зразками" (свідоцтво Міністерства юстиції України №1065 дійсне до 30.01.2022), стаж експертної роботи з 2006 року, стаж роботи в галузі права інтелектуальної власності з 2000 року.
У вказаному висновку зазначено, що його підготовлено для подання до Господарського суду міста Києва по справі №910/13988/20 та про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384 КК України.
Будь-яких істотних порушень положень законодавства, які регламентують порядок проведення експертизи, та методології при складенні такого висновку, які б вплинули на правильність, повноту та обґрунтованість висновку, скаржником не доведено, належних доказів на підтвердження якихось порушень суду не надано.
Вказаний висновок містить докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті ним висновки та відповіді на питання, поставлені експерту, обґрунтовані, даний висновок складений у порядку, визначеному законодавством.
Крім того, суд зазначає, що з метою надання додаткових роз'яснень щодо поданого Висновку експерта №204 від 20.01.2021 року за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності ухвалою суду першої інстанції від 29.01.2025 року викликано в судове засідання судового експерта Жилу Б.В., а також поставлено йому низку письмових питань.
11.03.2025 року експертом надано письмові відповіді на поставлені йому питання, які долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 12.03.2025 представниками сторін було поставлено судовому експерту ряд питань, на які експертом було надано чіткі, ґрунтовні та вичерпні відповіді.
Таким чином, зазначений висновок, який складено кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог законодавства, з урахуванням відповідей на поставлені питання щодо даного висновку, є повним, вичерпним та обґрунтованим, відтак визнано судом належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності, як наслідок в даному випадку відсутні підстави вважати Висновок експерта №204 від 20.01.2021 року необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи.
При цьому судова колегія відхиляє твердження позивача, з посиланням на складену Прохоровим-Лукіним Г.В. рецензію на даний висновок судової експертизи, про його необґрунтованість та наявність численних методологічних та процесуальних порушень, допущених експертом, що у сукупності викликають сумніви у його правильності.
Так, надаючи правову оцінку даній рецензії, судова колегія зазначає, що рецензія на висновок не є висновком експерта чи результатом проведення експертного дослідження та не належить до жодного з визначених ГПК України видів доказів, процесуальним законодавством не передбачено подання до суду рецензій на висновки судових експертів, а також прийняття на їх основі рішень про призначення експертизи, що у будь-якому випадку виключає можливість прийняття судом вказаної рецензії у якості доказу у даній справі.
Інститут рецензування висновків судових експертів є інструментом внутрішньої процедури перевірки якості та обґрунтованості висновків, що подаються з метою отримання та підтвердження кваліфікації судового експерта. Процедура зазначеного рецензування чітко регламентована підзаконним актом, а саме Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 №775/5 (далі - Порядок).
Метою рецензування висновків судових експертів згідно з п. 2 Порядку є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Отже, процедура рецензування висновків експертів не має за мету вплинути на його оцінку в судовому процесі. Порядок не передбачає надання рецензії на висновок експерта на розгляд суду чи інших учасників судового процесу.
Рецензія не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковою для суду, оскільки містить суб'єктивну думку особи щодо оцінки доказу - висновку експерта; на відміну від судового експерта рецензент не має у своєму розпорядженні матеріали справи, не досліджує їх, не попереджається судом про будь-яку відповідальність за надання неправдивих рецензій та не є учасником процесу, тому не може бути викликаний до суду для надання пояснень.
Крім того, рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження обставин, що встановлені висновками. (Подібних висновків дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 31.08.2022 року у справі №914/632/20).
Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги та розгляду складену Прохоровим-Лукіним Г.В. рецензію від 15.02.2021 року на Висновок експерта №204 від 20.01.2021 року .
За вказаних вище обставин, Висновок експерта Жили Б.В. №204 від 20.01.2021 року відповідає вимогам ГПК України, заслуговує на увагу суду і не викликає сумніву у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним даним справи, а також не були спростовані позивачем більш вірогідними, належними і допустимими доказами у справі, як наслідок підлягає врахуванню судом під час прийняття рішення по суті спору.
Отже, з даного Висновку експерта вбачається, що надані для проведення матеріали справи №910/13988/20 не містять відомостей про фактори, які б вказували на те, що станом на 01.01.1997 позначення "Цитрамон" стало добре відомою в Україні торговельною маркою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".
Використання цього позначення у поєднанні з іншими позначеннями не може підтверджувати факт використання позначення "Цитрамон", оскільки реєстрація саме такого знака на заявлену позивачем дату доброї відомості була за ним відсутня, як і відсутні відомості про його використання.
Більше того, позивач у заяві від 10.04.2025 вказує (нова редакція п. 27 клопотання від 08.04.2025): у матеріалах справі відсутній належний і допустимий доказ (висновок експерта) з питань відповідності ТМ "Цитрамон" умовам правової охорони - факторам доброї відомості, визначеним ст. 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Без призначення під час нового розгляду справи експертизи, на підставі якої суд може встановити наявність або відсутність виключних прав Дарниці на добре відому ТМ, неможливо виконати вказівки Великої Палати ВС у п.п. 8.37, 8.70, 8.94 Постанови від 17.04.2024 р. щодо питання факту у цій справі".
Однак, до визнання знака "Цитрамон" добре відомим саме за позивачем, особливій увазі підлягало в цьому випадку дослідження питання щодо відповідності цього позначення умовам надання правової охорони (зокрема, набуття ним розрізняльної здатності) як торговельної марки на зазначену дату.
На противагу твердженням позивача, матеріали справи містять докази створення та тривалого використання саме позначення "Цитрамон" (а не схожого) іншими особами, у тому числі і відповідачем-2 із 1986 року на території колишнього СРСР, зокрема і задовго до зазначеної позивачем дати (01.01.1997).
"Цитрамон" (лат. Citramonum; Aspirin / paracetamol (acetaminophen) / caffeine) - це комбінований лікарський засіб анальгезивної, жарознижувальної та протизапальної дій. Випускається у формі таблеток. Популярний у країнах колишнього СРСР. Найчастіше застосовується як препарат від головного болю.
Так, зокрема, у період Радянського Союзу виготовлення лікарських засобів здійснювалося на підставі вимог Державної Фармакопеї СРСР, фармакопейної статті, що затверджувалася МОЗ СРСР, та промислового регламенту на виробництво лікарського засобу. Для забезпечення виробництва таблеток з торговою назвою "Цитрамон" у СРСР АТ "Лубнифарм" централізовано отримало відповідні нормативні документи для напрацювання промислового випуску препарату "Цитрамон". Наведене підтверджується ФС 42-2187-84, що була введена на заміну ФС 42-245-72.
У 1982 році АТ "Лубнифарм" було надіслано для використання промисловий регламент №5/105 на виробництво таблеток "Цитрамон", який був погоджений директором Всесоюзного науково-дослідного інституту хімії і технологій лікарських засобів у червні того ж року.
Відповідно до змісту листа Всесоюзного об'єднання з виробництва, заготівлі та переробки лікарських рослин від 21.05.1987 №34-5-10/1223 промисловий регламент на виробництво лікарського засобу "Цитрамон" для АТ "Лубнифарм" планувався до затвердження у IV кварталі 1987 року.
Фактично препарат "Цитрамон" виробляли два виробники росії - Хабаровский ХФЗ, Октябрь ПХФО, та виробники України, а саме АТ "Лубнифарм".
Згідно зі звітом за договором №31-95 "Розробка науково-технічної документації на препарат "Цитрамон-У" від червня 1995 року, нормами витрат сировини на засвоєння нового препарату по ОАО "Лубнифарм", затвердженими головним інженером ОАО "Лубнифарм" 13.10.1995, інструкцією з медичного застосування таблеток "Цитрамон У", затвердженою Фармакологічним комітетом МОЗ України 29.06.1995, програмою клінічних випробувань нового лікарського засобу Цитрамон-У (за вх. №433 від 18.09.1995) клінічні випробування препарату відповідача-2 "Цитрамон У" розпочалися у вересні - жовтні 1995 року.
Відповідно до інструкції для медичного застосування таблеток "Цитрамон У", затвердженої Фармакологічним комітетом МОЗ України 29.06.1995, поряд з назвою "Цитрамон У" у дужках зазначені синоніми "Цитропак" та "Цитрамон-Д".
У звіті до договору №31-95 "Розробка науково-технічної документації на препарат "Цитрамон-У" від червня 1995 року зазначається, що "даний звіт містить матеріли доклінічного фармакологічного і токсикологічного вивчення комбінованої таблетованої лікарської форми, що відповідає за змістом діючих речовин "Цитропаку"... Препарат є парацетамолвмісним аналогом "Цитрамона" і отримав назву таблетки "Цитрамон-У". Обсяг проведених фармакотоксикологічних досліджень відповідає основному завданню роботи: доказати біоеквівалентність "Цитрамона-У" і його прототипів - таблеток "Цитропак" та "Цитрамон".
У листах, адресованих президенту ВАТ "Лубнифарм" від директора КФ "Лубнифарм" за 1996 рік, було замовлено 301000 упаковок препарату "Цитрамон У".
Крім того, на виконання вказівок постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2024, викладених у п.п.8.77, 8.79, 8.80, 8.82, 8.83, 8.85, 8.93, 8.94 судом першої інстанції було надано оцінку доказам у справі, які були неналежним чином досліджені під час первісного розгляду справи та заслухано доводи представників сторін стосовно цих доказів.
Довготривале використання АТ "Лубнифарм" позначення як торговельної марки лікарського препарату в індивідуальній упаковці таблеток з назвою "Цитрамон" підтверджується також Промисловою та статистичною звітністю Товариства за період з 1986 до 1996 роки включно. До переліку наданої відповідачем-2 звітності входить, зокрема, копії промислових регламентів, на виробництво таблеток "Цитрамон", звітів про рентабельність продукції, актів впровадження, держзамовлення, специфікацій, регістрів лікарських засобів, інструкцій по медичному застосуванню таблеток "Цитрамон У", програм клінічних досліджень, замовлень та контрактів на купівлю лікарського засобу (т. 2, а.с. 56-57).
Із заяв свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.6, а.с.176-177) вбачається, що приблизно з 80 років 20 століття на Лубенському хіміко-фармацевтичному заводі було розпочато випуск таблеток "Цитрамон", а у 90-х роках назву змінено на "Цитрамон У".
З метою спростування тверджень, викладених у соціологічному дослідженні ТОВ "Дослідницька група "Інститут маркетингу і консалтингу" від 18.02.2021 на тему "Визначення рівня відомості торговельної марки "Цитрамон" та особливості її сприйняття споживачами в Україні, відповідач-2 долучив до справи замовлений ним звіт, виконаний КП "Інститут розвитку міста" Полтавської міської ради, предметом якого було "Визначення рівня відомості серед споживачів в Україні торговельної марки "Цитрамон" (т.11 а.с.3).
Зі звіту вбачається, що було визначено рівень відомості серед представників досліджуваної аудиторії ТМ "Цитрамон"; з'ясовано, для яких товарів і/або послуг застосовується ТМ "Цитрамон" на думку представників досліджуваної аудиторії; визначено серед представників досліджуваної аудиторії хто, на їхню думку, є власником ТМ "Цитрамон" або виробником товарів, маркованих ТМ "Цитрамон"; з'ясовано з якого часу представникам досліджуваної цільової аудиторії відома ТМ "Цитрамон".
За узагальненими висновками звіту, ТМ "Цитрамон" є відомою для переважної більшості представників досліджуваної аудиторії, яка застосовується для знеболювальних та жарознижувальних лікарських засобів, а власником ТМ "Цитрамон" (на думку 97,1%) є АТ "Лубнифарм".
Наданий відповідачем-2 звіт виконаний з урахуванням "Порядку визнання торгівельної марки добре відомою в Україні" Апеляційною палатою Національного органу інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №433 від 02.03.2021.
Наведені вище обставини підтверджують факт виробництва та реалізації АТ "Лубнифарм" лікарського засобу, у тому числі з використанням позначення "Цитрамон", "Цитрамон У" в період з 1986 по 1996 років. Таким чином, станом на 01.01.1997 ПрАТ "Дарниця" було не єдиним підприємством, яке використовувало позначення "Цитрамон".
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме по собі позначення "Цитрамон" не має розрізняльної здатності та є загальновживаним для позначення товарів і послуг певного виду, оскільки є позначенням, яке тривалий час використовується в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість. Позначення "Цитрамон" може бути внесене до знаку як елемент, що не охороняється та не займає домінуючого положення в зображенні знаку.
Відсутність розрізняльної здатності підтверджує й наведене вище рішення Інституту промислової власності від 29 березня 2000 року щодо заявки №94103498 (позивача) про відмову в реєстрації знаку, яке зумовлено тим, що його домінуюча словесна складова частина "Цитрамон" відноситься до позначень, які тривалий час використовуються в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно таких товарів.
Враховуючи не доведення ПрАТ "ФФ "Дарниця" використання саме позначення "Цитрамон" (без комбінованих позначень) та зважаючи на не відповідність ТМ "Цитрамон" критеріям охороноздатності через відсутність розрізняльних властивостей, Господарський суд міста Києва дійшов обґрунтованого висновку про відсутність факту доброї відомості позначення "Цитрамон" на торговельну марку за ПрАТ "Дарниця" станом на 01.01.1997.
Із справи слідує, що позивач просив визнати за ним добре відомим позначення, яке ним не було зареєстроване у передбаченому законом порядку, а також не створювалося (як об'єкт інтелектуальної власності) унаслідок діяльності, а лише за ознакою значного інвестування коштів в його використання.
Більше того, оскільки на сьогодні виробників лікарських засобів із використанням позначення "Цитрамон" в Україні є чимало, то у разі визнання позначення "Цитрамон" добре відомим на ім'я позивача, виробники лікарських засобів із використанням позначення "Цитрамон", в тому числі й АТ "Лубнифарм", фактично будуть позбавлені їх власності - прав на зареєстровану ними торговельну марку.
Оскільки ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" не є володільцем позначення "Цитрамон" як добре відомої торговельної марки в Україні станом на 01.01.1997, то реєстрація АТ "Лубнифарм" свідоцтва України №24778 на торговельну марку "Цитрамон У" не може порушувати прав інтелектуальної власності позивача.
У той же час, судом було надано оцінку відповідності законодавству реєстрації торговельної марки за свідоцтвом України №24778 та встановлено.
Датою подання заявки №97020473 за оскаржуваним свідоцтвом №24778 на знак для товарів "Цитрамон У" 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг є 24.02.1997.
Станом на 24.02.1997 - дату подання заявки - була чинна перша редакція Закону №3689-XII від 15.12.1993.
Згідно із статтею 10 Закону №3689-XII за заявкою на отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг Відомство проводить експертизу.
Відповідно до статті 1 Закону №3689-XII в редакції від 15.12.1993 "Відомство - Державний комітет України з питань інтелектуальної власності (Держпатент України)".
На дату подання заявки експертиза проводилася Держпатентом України відповідно до Закону №3689-XII в редакції від 15.12.1993 та Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. №116 (далі - Правила).
Відповідно до статті 10 Закону №3689-XII після встановлення дати подання заявки та за наявності документа про сплату збору за подання заявки Відомство проводить експертизу заявки за формальними ознаками та експертизу заявки по суті, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони.
Експертиза заявки по суті складалась, зокрема, з перевірки наявності підстав для відмови у наданні позначенню правової охорони, зазначених у статті 5 та 6 Закону №3689-XII.
Так, заявником, 24.02.1997 відповідачем-2 було подано заявку №97020473 про реєстрацію знака "Цитрамон У" для товарів 5 класу МКТП: "фармацевтические препараты, лекарственные препараты для медицинских целей, лекарственные средства для человека".
За заявкою №97020473 були проведені експертиза за формальними ознаками та експертиза по суті відповідно до Закону та встановлених на його основі Правил, під час якої заявлене до реєстрації позначення перевірялось на відповідність умовам надання правової охорони, визначених Законом.
В тому числі була проведена перевірка щодо наявності підстав для відмови згідно з абзацом 3 частини 3 статті 6 Закону в редакції від 15.12.1993, яким передбачено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:
- знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна.
За результатами експертизи заявки №97020473 Відомством було прийнято рішення від 29.11.2001 про відповідність знака умовам надання правової охорони відносно усього переліку товарів і послуг, що було зареєстровано Вих. №16040 від 30.11.2001, та 15.05.2002 були опубліковані відомості про видачу свідоцтва.
Таким чином, експертиза заявки №97020473 та видача свідоцтва України №24778 на знак для товарів і послуг "Цитрамон У" були проведені з урахуванням тих обставин, що склалися на момент подання вище вказаної заявки відповідача-2, тобто на 24.02.1997, тоді як знак "Цитрамон" не був визнаний добре відомим в Україні відносно позивача жодним уповноваженим органом (Апеляційною палатою або судом), підстав для визнання свідоцтва недійсним не встановлено, а відтак, дії закладу експертизи та відповідача-1 є такими, що повністю відповідають законодавству України.
За вказаних обставин, позовні вимоги ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про визнання недійсним належного АТ "Лубнифарм" свідоцтва України №24778 на знак для товарів і послуг "Цитрамон У" щодо усіх товарів 05 класу МКТП є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Оскільки під час розгляду справи позивачем не доведено наявності порушеного права у зв'язку з реєстрацією АТ "Лубнифарм" свідоцтва України №24778, а позовні вимоги в цій частині визнані необґрунтованими, то відсутні й підстави для задоволення похідних вимог ПрАТ "Дарниця" про зобов'язання ДО "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання такого свідоцтва недійсним.
Щодо заяви АТ "Лубнифарм" про застосування наслідків пропуску строків позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем. (Аналогічна правова позиція щодо вирішення питання позовної давності, яка є сталою, міститься у численних постановах Великої Палати Верховного суду, зокрема, від 18.01.2023 року у справі №488/2807/17, від 06.09.2023 року у справі №910/18489/20.
Відтак, оскільки позивачем не доведено наявності порушеного права та підстав для задоволення його позовних вимог, як наслідок суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про відмову у задоволенні позову ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" внаслідок його необґрунтованості та недоведеності, то в даному випадку не підлягає розгляду та дослідженню заява відповідача-2 про застосування строку позовної давності, поважності причин її пропуску та можливого застосування відповідних наслідків його пропуску.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що наведені порушення місцевого господарського суду щодо розгляду та дослідженню заяви відповіда-2 з рештою не призвели до прийняття неправильного рішення по суті заявлених вимог.
Доводи скаржника про безпідставну відмову у задоволенні його клопотань про призначення у справі судової експертизи та про повернення до стадії підготовчого провадження є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки в даному випадку судом першої інстанції прийнято судові акти у відповідності до положень процесуального законодавства.
Так, ухвалою від 29.01.2025 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті судом було правомірно відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 02.10.2024 про призначення експертизи через відсутність необхідності у проведенні судової експертизи для вирішення спору у даній справі. При цьому, за фактично ідентичних обставин та мотивів було відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання позивача судом апеляційної інстанції ухвалою від 02.10.2025 року у даній справі.
Ухвалою суду від 30.04.2025 судом також було відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 08.04.2025 про повернення до стадії підготовчого провадження з огляду на не доведення ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" вагомих обставин для повернення до стадії підготовчого провадження, а відповідне клопотання ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" від 08.04.2025 про призначення експертизи залишено без розгляду, оскільки питання про призначення експертизи вирішується у підготовчому провадженні, а у наданому позивачем клопотанні про призначення експертизи позивач не довів поважності причин пропуску передбаченого законодавством строку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині з наведених у ній мотивів.
Посилання скаржника на порушення норм процесуального права в частині розгляду справи без участі представника позивача, слід зазначити наступне.
Розглядаючи заявлене скаржником клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, судова колегія наголошує, що в судовому засіданні 12.03.2025 року заслухано пояснення представників сторін по суті спору, що свідчить про те, що скаржник скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні та надання пояснень на підтвердження власної правової позиції.
Більш того, слід також зауважити, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п. Господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Отже, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", як юридична особа, не було позбавлено права та можливості уповноважити іншого представника зі штату своїх працівників на участь у розгляді справи та забезпечити його явку в судове засідання.
Більш того, інтереси ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у даній справі представляє Адвокатське об'єднання "Екво".
Разом з тим, заявником клопотання не доведено суду ані відсутності іншого повноважного представника позивача чи іншого адвоката адвокатського об'єднання, ані неможливості розгляду справи без участі ПрАТ "ФФ "Дарниця".
Судом також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов'язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджала вирішенню спору, беручи до уваги, що матеріалів було достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та розглянуто справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників позивача.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "ФФ "Дарниця" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі №910/13988/20 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року у справі №910/13988/20 залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 22.10.2025 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді М.Л. Доманська
В.А. Корсак