Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 3/641/733/2025Справа №: 641/8997/24
21 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Кожихова Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Кузьменко О.М,
представника особи, яка притягується до відповідальності, адвоката Гордіна Л.Я.,
особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Згідно супровідного листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області на адресу суду після повернення на доопрацювання на виконання постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.02.2025 надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР1№ 192769 від 09.12.2024, до якого долучені направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння, рапорт до протоколу разом із компакт-диском із відеозаписом події) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 192769 від 09.12.2024, складеним інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області лейтенантом поліції Крикуном О.Г., вбачається, що 09.12.2024 о 22 годині 43 хвилин в м. Харків, вул. Ньютона, 98 водій керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зиниці ока не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, рлведінка, шо не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря-нарколога, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Гордін Л.Я. не погодилися із вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, надавши також до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення.
У запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення вказує, що з відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців тук, поведінка адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тілі теж адекватні, зовсім не схоже, як у людей, які вживають наркотичні речовини), реакцію на світло зіниць очей працівники поліції також не перевіряли. Звертає увагу суду, що направлення будь-якої особи на проходження медичного огляду повинно мати законні та обґрунтовані підстави. При направленні на медичний огляд працівники поліції взагалі не повідомили ОСОБА_1 , а також підстави направлення його на медичний огляд, не роз'яснили йому права, передбачені Конституцією України, у тому числі можливості отримання правової допомоги та суть його правопорушення. У порушення норм КУпАП ОСОБА_1 не було роз'яснено права та забезпечено реальне право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його права на правовий захист.
Крім цього, наголошує, що проходження огляду у медичному закладі пропонується не лише усно, а виключно шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У матеріалах справи відсутнє направлення на медичний огляд, також письмове направлення щодо проходження медичного огляду ОСОБА_1 не надавалось.
Зазначає також, що ОСОБА_1 не вважає себе суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки не керував транспортним засобом у вказані у протоколі місці, час та дату. Поліцейські підійшли до нього під час коли транспортний засіб не рухався, а він перебував за кермом. З наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, він поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Також переглядом відеозапису встановлено, що поліцейською автоматично було написано у вищезазначеному рапорте що у ОСОБА_1 декілька ознак наркотичного сп'яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, зокрема перевірки реакції його зіниць очей на світло, огляд його рук.
Крім того, акцентує увагу що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм автомобіля ВАЗ 21104 держ. номер НОМЕР_1 , таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу та перевірку документів.
За встановленого факту не проведення патрульними поліцейськими зупинки транспортного засобу і фіксації керування ОСОБА_1 транспортного засобу -законність та обґрунтованості подальших вимог працівників поліції до останнього пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння не підтверджена, матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Отже, вважає, що наведені обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відсутня об'єктивна сторона правопорушення керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, шо без жодних підстав для перевірки документів, повідомивши надуману на припущеннях причину перевірки документів, не представившись, працівники поліції попросили його надати документи на транспортний засіб та водійські права. У подальшому працівники поліції склали рапорт про свої підозри, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння та виписали направлення про необхідність пройти перевірку на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 про це не повідомили та йому не роз'яснили його права та обов'язки згідно діючого законодавства.
В судовому засіданні ОСОБА_2 , окрім іншого, звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правом на правову допомогу, однак поліцейським не було вжито жодних дій щодо надання можливості особі реалізувати своє право на отримання такої допомоги. Це, на його думку, свідчить про порушення порядку розгляду справи щодо адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Гордіна Л.Я. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , суд зважає на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або у режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 № 192769 від 09.12.2024, складеним інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області лейтенантом поліції Крикуном О.Г., з якого вбачається, що 09.12.2024 о 22 годині 43 хвилин в м. Харків, вул. Ньютона, 98 ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зиниці ока не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, шо не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря-нарколога, відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно рапорту інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Харківській області лейтенанта поліції О. Крикуна, 09.12.2024 за адресою Ньютона, 98, у складі екіпажу 2101 було зупинено згідно п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» транспортний засіб ВАЗ 21104 н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Водію неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що водій своїми діями (зачинився в автомобілі) відмовився, також водій відмовився надати посвідчення водія. Водій ОСОБА_1 відмовився від отримання копії протоколу та пішов у невідомому напрямку. Просить вважати правильним прізвище особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 (а.с. 6).
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП ХОР ОНКЛ від 09 грудня 2024 року, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, зениці ока, що не реагують нас світло, але огляд у медичному закладі не проводився (відмова) (арк.5).
У матеріалах справи також наявні відеозаписи події від 09 грудня 2024 року за участю ОСОБА_1 (арк.4).
Зокрема, з відомостей відеозапису з автомобільного відеореєстратора автомобіля патрульної поліції вбачається, що автомобіль патрульної поліції слідує за автомобілем ВАЗ 21104, в темну пору доби.
З відеозапису нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції зі свого автомобіля прямують до автомобіля ВАЗ 21104, яке стоїть біля узбіччя дороги на прибудинковій території поруч з багатоквартирними будинками, з водійського сторони на сидінні автомобіля знаходиться, як потім з'ясувалось, ОСОБА_1 .
Отже, зазначений відеозапис відтворює обставини події та хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції: факт керування транспортним засобом (оскільки було зафіксовано рух автомобіля та те, що саме ОСОБА_1 знаходився на місці водія, при цьому в ході спілкування не вказував на те, що він не керував транспортним засобом, навпаки зазначивши, що він шукав місце де припаркуватися); відмова від проходження огляду у відповідному медичному закладі ( у формі бездіяльності та не реагуванні на пропозиції пройти огляд медичний огляд в закладі охорони здоров'я через посилання на нібито незаконність вимог патрульного та необхідність отримання правової допомоги, що суд розцінює саме як ухилення від проходження медичного огляду; при цьому суд також ураховує, що в подальшому ОСОБА_1 зачинився в автомобілі та відмовивсая спілкуватися з патрульними); складання працівниками поліції адміністративних матеріалів, у зв'язку з чим доводи заперечень в цій частині є безпідставними.
Суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Оспорюючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення та наголошуючи на незаконності зупинки та наявності раніше виниклих конфліктів з цим екіпажем патрульної поліції на грунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_1 не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавав заяву в порядку, передбаченому чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг з боку ОСОБА_1 щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу, суд дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Доводи захисника про те, що відсутні відомості керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи, зокрема відеозаписом, з якого вбачається, що під час розмови з працівниками поліції, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом (вказавши, що шукав місце де припаркуватися), також те, що саме ОСОБА_1 перебував на водійському місці після того, як працівник патрульної поліції почав спілкування з ним після приїзду патруля до місця зупинки автомобіля ВАЗ 21104, при цьому з відеореєстратора автомобіля патрульної поліції чітко зафіксовано рух цього автомобіля. Сукупність вказаних обставин ставить під сумнів доводи захисника про відсутність доказів того, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем під час руху.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не мав ознак наркотичного сп'яніння, а, відтак, ці ознаки не могли бути встановлені співробітниками поліції, що на його думку свідчить про безпідставність висунутої вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки особиста суб'єктивна оцінка водієм свого стану не звільняє його як від обов'язку виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, передбачену п. 2.5 Правил дорожнього руху, так від адміністративної відповідальності за невиконання такої вимоги.
Суд зазначає, що ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту чинного законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.
В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли висновку, що він має ознаки наркотичного сп'яніння та відповідно до відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 було повідомлено, що у нього виявлено ознаки саме наркотичного сп'яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння.
При цьому в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП ХОР ОНКЛ від 09 грудня 2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, зениці ока, що не реагують нас світло, але огляд у медичному закладі не проводився (відмова) (арк.5). Через те, що ОСОБА_1 відмовився спілкуватися з патрульними та зачинився в автомобілі, другий примірник направлення не був вручений. Так, на відеозаписі зафіксовано, що патрульні намагалися роз'яснити права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, але такі права не були в повній мірі доведені до адресата в першу чергу через те, що ОСОБА_1 відмовився від спілкування з патрульними; складання протоколу та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння також було ускладнено через наявність невідомих сторонніх осіб, які постійно відволікали поліцейських.
Щодо доводів про те, що ОСОБА_1 не було забезпечено право на захист та можливість користуватися правовою допомогою під час складання протоколу, суд зазначає таке.
Оцінюючи доводи захисника щодо порушення права на захист у зв'язку з тим, що під час складання протоколу про адміністративну відповідальність ОСОБА_1 не було надано можливості скористатись послугами адвоката, то суд уважає такі доводи необґрунтованими, оскілки право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, врегульовано ч. 1 ст. 268 КУпАП, згідно якої така особа має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Таким чином, право на захист реалізується на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема в суді, а не на стадії збирання доказів у справі. Тобто, чинне законодавство не передбачає обов'язкової гарантії участі захисника під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та збирання відповідних доказів. При цьому суд ураховує поведінку ОСОБА_1 , який під час складання протоколу та його оголошення зачинився в автомобілі та відмовився від спілкування з патрульними.
Щодо доводів захисника про те, що поліцейським не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу та в протоколі про адміністративне правопорушення причини зупинки транспортного засобу не вказано, суд зазначає таке.
Як вбачається з рапорту працівника поліції від 09 грудня 2024 року, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений згідно ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Із наявного відеозапису події за участю ОСОБА_1 вбачається, що при зупинці транспортного засобу працівником поліції було повідомлено причину зупинки з посиланням на ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та наявність ознак ДТП на автомобілі.
Поряд із цим, відповідно до ст.8 ч.4 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно з п.п.5, 6, 7 ч.1ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановленихКонституцією України.
Отже, в умовах воєнного стану працівники поліції мають право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, з метою запобігання правопорушень, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Окрім того, слід зауважити, що правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, а саме незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не звільняє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Посилання захисника на судову практику, зокрема, постанову Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17, суд відхиляє, оскільки обставини у цій справі є нерелевантними до обставин у справі, що розглядається.
Доводи захисника про необхідність врахування судової практики в аналогічних справах суд відхиляє, оскільки чинним КУпАП не передбачено можливості застосування судових прецедентів.
Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області лейтенанта поліції В.Бурикіної вбачається, що згідно облікових даних НАІС ДДАІ ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 категорії В.
Згідно вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність чи обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не встановлено.
З урахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, ставлення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, ступінь вини та інших обставин, передбачених ст. 33 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір'з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» становить 3028 грн 00 коп., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (3028 х 0,2).
Керуючись ст.40-1, ч. 1 ст.130,251,283,284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Код банку отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, Код платежу 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. (Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядкуст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.
Повний текст проголошено та підписано 22.10.2025.
Суддя Г. В. Кожихова