Справа № 515/988/25
Провадження № 2/515/1302/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
22 жовтня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Олійника К. І.,
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Давиденка К. В. звернувся до Татарбунарського районного суду із позовом до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 в селі Зарічне Білгород-Дністровського (на той час Татарбунарського) району Одеської області.
Після смерті спадкодавця залишилась земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,3764 га, кадастровий номер - 5125085200:01:001:0163, що розташована на території Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області згідно державного акта на право приватної власності на землю серії 11-ОД №056991 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 23 травня 2003 року на ім'я ОСОБА_2 .
Отже вищезазначену земельну ділянку позивач маю право успадкувати, як спадкосмець четвертої черги за законом відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України.
Після смерті спадкодавця позивач звернувся до приватного нотаріуса Білгород Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О. П. з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовив йому у з причини ненаданням доказів проживання з спадкодавцем понад п'ять років до часу відкриття спадщини.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 22 січня 2020 року по справі №515/591/19 було задоволено заяву та встановлено факт мого проживання з спадкодавцем однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини.
Далі він звернувся вже до Саратської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено з причини того, що разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини була зареєстрована спадкоємець другої черги за законом, а саме ОСОБА_3 сестра спадкодавиці.
ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не лишивши після себе дітей чи інших спадкосмців.
До 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали разом, але потім стан здоров'я останньої погіршився і позивач забрав її проживати до себе де вона і проживала до своєї смерті, отже відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_4 фактично не прийняла спадщину, в той час як прийняв її ОСОБА_1 , оскільки фактично проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини та це встановлено вищезазначеним рішенням суду та доказування додаткового не потребує.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на зазначену вище земельну ділянку.
Рух справи
04 липня 2025 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.
04 липня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Витребувано від Саратської державної нотаріальної контори Одеської області засвідчену копію спадкової справи до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зарічне Татарбунарського району Одеської області та копію спадкової справи до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зарічне Татарбунарського району Одеської області.
10 вересня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Аргументи, доводи, клопотання учасників справи
Представник позивача, адвокат Давиденко К. В., до початку судового засідання подала до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.03.2010 року, виданого виконавчим комітетом Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 28.05.2011 року, виданого виконавчим комітетом Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
Копією державного акту на право приватної власності на землю серії IІ-ОД № 056991 від 23 травня 2003 року підтверджується, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,38 га, розташованої на території Трапівської сільської ради, виділеної для ведення товарного сільськогоподарського виробництва (а.с.7).
Згідно з інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованого 24 червня 2025 року, власником земельної ділянка площею 4,3764 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського, що розташована на території Трапівської сільської ради, кадастровий номер 5125085200:01:001:0163 є ОСОБА_2 (а.с.11-12).
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 22 січня 2020, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , як спадкоємця четвертої черги за законом, разом із спадкодавцем ОСОБА_2 одією сімєю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме - 27 лютого 2010 року
Постановою Саратської державної нотаріальної контори Одеської області 02 липня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 4,38 га, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10)
За даними довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 27 червня 2025 року оціночна вартість земельної ділянки площею 43764,00 кв.м, розташованої за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Трапівська с/рада, категорія - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5125085200:01:001:0163 становить 91048,13 грн (а.с.13-14).
Відповідно до копії спадкової справи № 205/2023 до майна ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї тітки (а.с.27).
У спадковій справі міститься довідка Лиманської сільської ради Одеської області від 09.06.2025 № 93, відповідно до якої ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з нею також була зареєстрована та проживала: сестра - ОСОБА_3 (а.с.28).
Також нотаріусом було повідомлено, що згідно перевірці у спадковому реєстрі спадкова справа, щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкова справа не заводилась (а.с.25)
Мотивувальна частина
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до 1264 ЦК України, У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого законодавством для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї. Отже, позивач згідно ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 цього Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Вбачається, що в разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину. Звернувшись у Саратську нотаріальну контору по питанню оформлення спадщини, позивачу не видано свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини була зареєстрована сестра померлої - ОСОБА_3 ..
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Спору з приводу поділу спадкового майна не існує, проте позивач позбавлений можливості розпорядитися спадковим майном, що належало спадкодавцю, оскільки немає правовстановлюючого документу, що підтверджує її право власності, тому позивач позбавлений можливості зареєструвати успадковане нерухоме майно.
Як вбачається із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Висновки за результатами розгляду справи
Оцінивши докази у справі, суд прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення, приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем майна згідно закону і прийняв спадщину, до нього правомірно перейшли права та обов'язки (спадщина) та інші особи не претендують на спадок.
Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає за можливе визнати за ними право власності на спадкове майно.
Розподіл судових витрат
Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то з Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача підлягає стягненню 1 211,20 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 76-82, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,3764 га, розташовану на території Лиманської сільської ради (раніше Трапівської сільської ради Татарбунарського району) Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5125085200:01:001:0163, яка належала ОСОБА_2 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IІ-ОД №056991 виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 23 травня 2003 року.
Стягнути з Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Лиманська сільська рада, місцезнаходження: 68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Лиман, вул. Героїв України, 47 (ЄДРПОУ 04379404).
Суддя К. І. Олійник