Справа №735/1053/25
Провадження по справі № 2/735/356/2025
Іменем України
20 жовтня 2025 року селище Короп
Коропський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Балаби О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Редько А.О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Короп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коропської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування,
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майна від 02.11.2004 року. Після її смерті спадщину прийняла мати позивачки (її дочка) ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка прийняла спадщину після смерті матері. При огляді нотаріусом правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами встановлено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане після смерті власника ОСОБА_2 , у зв'язку із цим приватним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, тобто видачі свідоцтва про право на спадщину.
У підготовче судове засідання сторони не з'явились, при цьому позивачка у позові просить розглянути справу без її участі. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника. Позов визнають повністю. Відзив на позов не надіслали.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення, зокрема у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не оформила своїх спадкових прав.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 02.11.2004 власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вказано ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 65/2025 ОСОБА_3 прийняла спадщину після матері ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 спадщину за законом прийняла ОСОБА_1 .
Проте, приватним нотаріусом Новгород-Сіверського районного нотаріального округу Чернігівської області Лазаренко А.В. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Риботинською сільською радою Коропського району Чернігівської області 02 листопада 2004 року, тобто після смерті власника ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. «Про право громадян на придбання і будівництво індивідуальних житлових будинків» передбачено, що побудовані або придбані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.
Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований в Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25 грудня 1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року Мінкомгоспом УРСР.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону УРСР «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 2 червня 1968 року, зі змінами від 13 грудня 1979 р., кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.
Таким чином, запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.
Як вбачається з довідки виданої Риботинським старостинським округом Коропської селищної ради на підставі погосподарської книги № 2 за 2001-2005 роки № 404 від 16.10.2025 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно в 1971 році побудувала житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , була зареєстрована та постійно проживала в ньому та була його власницею до своєї смерті.
Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що спадкодавець за життя набула право власності на спірний житловий будинок відповідно до закону, який діяв на час його набуття, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Керуючись ст. ст. 392, 1216, 1218 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до Коропської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок (загальна площа 66,5 кв.м., житлова 20,3 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Коропська селищна рада (місцезнаходження: Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с-ще Короп, вул. Кибальчича, 1, код ЄДРПОУ 04412426).
Повний текст рішення складено 20.10.2025.
Суддя: О.А. Балаба