Справа № 750/11767/25
Провадження № 2/732/621/25
21 жовтня 2025 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Бойко А. О.,
у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Марія Хлопкова звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 230348390 від 13.06.2023 у розмірі 38081,16 грн. Також представник позивача просила стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Юніт Капітал» судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 13 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (боржник) укладено договір кредитної лінії № 230348390 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 13.06.2023 перерахувало грошові кошти в сумі 7800,00 грн на банківську картку відповідачки № НОМЕР_2 , з чого слідує що свої зобов'язання перед відповідачкою первісний кредитор виконав у повному обсязі. Позивач набув право вимоги стягнення заборгованості з відповідачки за цим кредитним договором в результаті неодноразового відступлення кредиторами свого права вимоги до боржника.
28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах строк дії якого закінчився 28 листопада 2019 року. У подальшому, додатковими угодами № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023 вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 включно. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №244 від 15.08.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 18091,32 грн.
19 грудня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 19/1224-01, відповідно до умов якого, згідно витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 19.12.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 38081,16 грн.
В подальшому, 04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем по справі було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 38081,16 грн, з яких: 7800,00 грн - заборгованість за кредитом, 30281,16 грн - заборгованість за несплаченими відсоткам за користування кредитом.
Відповідачка не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором № 230348390 від 13.06.2025 не погашена. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруна О. П. від 03 вересня 2025 року вказану справу передано до Городнянського районного суду Чернігівської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 24 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а. с. 126), уповноважений представник в судове засідання не з'явився. У прохальній частині позову наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 9 зворот).
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином за адресою місця її реєстрації згідно із відповіддю Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області від 29.08.2025: АДРЕСА_2 (а. с. 111). Крім того, відповідачці направлялася судова кореспонденція за адресою, вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_3 . Згідно із відмітками поштового відділення зв'язку поштові відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 20.10.2025 не отримані адресатом, наявні відмітки, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 128, 129).
У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції ВП ВС, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, КЦС ВС від 21 грудня 2022 у справі № 757/15603/19 судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Від відповідачки відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, не подала заяви про розгляд справи за її відсутності, не подала відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку
щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Як убачається з матеріалів справи, 13 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 230348390, відповідно до п. 2.1 якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 7800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у договорі та додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (а. с. 14 зворот -23).
Відповідно до п. 7.1. договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 13.07.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Згідно із п. 7.3. договору кінцева дата повернення кредиту 13.07.2028.
Дисконтний період кредитування (Дисконтний період) - період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії договору (п.1.1.3. договору).
Протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.п. 7.4.1., 7.4.2. договору).
Пунктом 8.1. договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальник, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника (п.8.2. договору).
За період від дати видачі кредиту до 13.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 408,80 (чотириста вісім цілих вісім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,12% від суми кредиту за кожен день користування ним (дисконтна процентна ставка). У разі якщо позичальник вчинить описані в пункті 3.2. договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або кілька разів, за період з наступного дня після 13.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 683,96 (шістсот вісімдесят три цілих дев'яносто шість сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,87 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним (індивідуальна процентна ставка).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним (п.п. 8.3.1., 8.3.2., 8.4. договору).
Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в редакції, яка діє з 09 червня 2023 року та які діяли на момент укладення договору, додані до матеріалів справи, визначають умови та порядок надання кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення на належного виконання умов Електронного договору, а також регулюють відносини між кредитодавцем та клієнтом. Зазначені правила є пропозицією укласти Електронний договір в розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (а. с. 24-27).
Відповідачка підписала договір одноразовим ідентифікатором MNV629YG (а. с. 23 зворот).
13 червня 2023 року ОСОБА_1 була подана заявка на отримання грошових коштів в кредит на картковий рахунок (а. с. 28).
Із платіжного доручення №5d7562c7-68af-44ad-a417-7be8e9f8d1e2 вiд 13.06.2023 вбачається, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало на платіжну карту відповідачки № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 7800,00 грн. У графі «призначення платежу» вказано: переказ коштів за договором №230348390 від 13.06.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ.Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а. с. 39).
Факт належності відповідачці платіжної картки № НОМЕР_3 та факт переказу коштів в сумі 7800,00 грн на цей рахунок відповідачки також підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 05.10.2025 та випискою по рахунку відповідачки за період з 13.06.2023 по 18.06.2023 (а. с.131-132).
Факт укладення договору та перерахування коштів також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційній-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (а. с. 36).
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті наведеного 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, встановленими вище обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачкою по справі ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 230348390 (а. с. 36).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 230348390 від 13.06.2023 станом на 15.08.2023 становила 18091,32 грн, що складається з тіла кредиту - 7800,00 грн та нарахованих відсотків - 10291,32 грн (а. с. 85).
Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а. с. 48-51).
Згідно із п.2.1. договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.6. договору факторингу визначено, що фінансування - це сума коштів, що сплачується фактором клієнту за відступлення права вимоги на умовах цього договору.
Згідно із п. 3.1.3. договору факторингу фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідно до п. 8.2. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021, а також викладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в новій редакції (а. с. 54-57).
Пунктом 5.2.4. договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в редакції від 31.12.2020 визначено, що фактор в строк до 10 робочих днів з моменту отримання ціни продажу оформляє та надсилає кожному з боржників повідомлення про відступлення права вимоги до фактора, складеного в довільній формі за власним вибором на паперовому носії на поштову адресу кожного боржника або в електронному вигляді на електронну адресу боржника. Фактор самостійно повідомляє боржників про відступлення права вимоги і несе усі ризики, пов'язані з неналежним повідомленням боржників.
Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2022 (а. с. 59).
Укладанням додаткової угоди №31 від 31.12.2022 строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2023, а додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024 (а. с.59 зворот - 60).
Згідно Реєстру прав вимоги № 244 від 15.08.2023, клієнт ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступає фактору ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, в тому числі, і до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 230348390 від 13.06.2023 на загальну суму 18091,32 грн (а. с. 61 - 61 зворот).
19 грудня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 19/1224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а. с. 64-67).
Пунктом 1.6. договору факторингу визначено, що фінансування - це сума коштів, що сплачується фактором клієнту за відступлення права вимоги на умовах цього договору.
Згідно із п. 3.1.3. договору факторингу фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 12 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (пункт 5.1.6. договору).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої ТОВ «Таліон Плюс», загальний розмір заборгованості відповідачки за договором кредитної лінії № 230348390 від 13.06.2023 станом на 19.12.2024 становив 38081,16 грн, з яких: 7800,00 грн - тіло кредиту; 30281,16 грн - нараховані відсотки (а. с. 86-86 зворот).
Згідно із Реєстром прав вимоги № 2 від 19.12.2024, клієнт ТОВ «Таліон Плюс відступає фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, в тому числі, і до боржника ОСОБА_1 за договором № 230348390 від 13.06.2023 на загальну суму 38081,16 грн, яка складається з: 7800,00 грн - заборгованість основному боргу (тіло кредиту) та 30218,16 грн - заборгованість за відсотками (а. с. 69-70).
04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сум грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1, договору).
Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (пункт 1.3. договору).
Згідно із Реєстром боржників від 04.06.2025, який є додатком 1 до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, акту прийому-передачі Реєстру боржників від 04.06.2025, який є додатком 2 до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 38081,16 грн, з яких: 7800,00 грн - прострочене тіло кредиту та 30281,16 грн - прострочені відсотки (а. с. 78-79,80).
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 230348390 від 13.06.2023 ОСОБА_1 за період з 04.06.2025 по 25.06.2025, наданої ТОВ «Юніт Капітал» слідує, що заборгованість останньої станом на 25.06.2025 складає 38081,16 грн, з яких: прострочене тіло - 7800,00 грн, прострочені відсотки - 30281,16 грн. Станом на 25.06.2025 заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» не погашена.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Як встановлено судом, договір кредитної лінії між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено 13 червня 2023 року, тобто через 4,5 роки після укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Отже, право майбутньої вимоги на момент укладення договору факторингу мало бути визначеним, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 13 червня 2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» буде укладено договір з відповідачкою.
Таким чином, позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів переходу до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 230348390 від 13.06.2023
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», та від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Сервіс», то і наступний перехід права вимоги, який є похідним, не може підтвердити перехід вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
Таким чином, встановивши, що договором кредитної лінії № 230348390 від 13.06.2023, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 не порушуються права і законні інтереси ТОВ «Юніт Капітал», суд вважає, що останнє не має права вимагати від відповідачки оплати заборгованості за вказаним вище договором кредитної лінії.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, а тому й відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст. 141 ЦПК України сплачених судових витрат.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що вона має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення складено і підписано 21.10.2025.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163).
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).
Суддя А. О. Бойко