Справа № 309/2935/25
Провадження № 2/309/1034/25
21 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Хустської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай), який знаходиться в с. Іза, Хустського району, Закарпатської області. Після смерті батька спадкоємцем всього майна і даної земельної ділянки, на думку позивачки повинна була стати її мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті матері ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса та отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) серії 3К №003556.
Однак, після смерті матері ОСОБА_1 було знайдено ще один сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №003555 та заповіт ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за №13. В заповіті, ОСОБА_2 зазначив, що земельну частку (пай) серії 3К №003555, він заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт і сертифікат було знайдено вже після спливу шестимісячного терміну після відкриття спадщини, а тому ОСОБА_1 пропустила встановлений строк для подання заяви про прийняття спадщини. Після звернення до нотаріуса позивачці надано роз'яснення №367/01-16 від 05.08.2025р. про необхідність звернення до суду.
У зв'язку з чим ОСОБА_1 змушена звертатися до суду з цією заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. У змісті позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Хустської міської ради в судове засідання не з'явився. Представником за довіреністю Пилип І.В. подано заяву про розгляд справи у відсутності представника міської ради, розгляд справи залишає на розсуд суду за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з подачею позивачем та відповідачем заяв про розгляд справи без їхньої участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.04.2024 року (а.с.6).
Згідно Довідки від 31.08.2023 року виданої виконкомом Хустської міської ради гр.. ОСОБА_1 мешканці АДРЕСА_1 про те, що на день смерті батька ОСОБА_2 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 ), у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_2 разом проживала з померлим і була зареєстрована дружина ОСОБА_3 (а.с.7).
Відповідно Заповіту зареєстрованого в реєстрі за №13 від 06.03.2014 р. вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на випадок його смерті заповів земельну частку (пай) серії ЗК №003555 своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що причиною пропуску строку на прийняття спадщини є те, що їй не було відомо про наявність заповіту на її користь, одночасно вона вважала, що спадщину за батьком прийняла її мати, яка проживала спільно з батьком на момент смерті.
Велика Палата ВС у Постанові від 26.06.2024 р. (справа № 686/5757/23) з цього приводу висловила таку правову позицію. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту. Проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов'язані з набуттям нею певних прав, що випливають зі спадкування. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси, не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала.
Враховуючи наведене та відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, а саме визначити додатковий строк терміном у два місяці, який на думку суду є достатнім для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Судові витрати слід покласти на позивача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 48, 51, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 , мешканці АДРЕСА_1 додатковий строк терміном у два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 21.10.2025року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.