Справа №303/7763/25
2/303/2940/25
22 жовтня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Полянчук Б.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
ТОВ «Фактор П» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Позовна заява підписана представником позивача Христюк І.В.
Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
На підтвердження повноважень представника позивача до позовної заяви долучено довіреність на ім'я фізичної особи ОСОБА_2 , яка підписана 17.09.2025 директором товариства Лемешко О.Б.
Згідно ч. 3 ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Пунктом 11 Перехідних положень Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Згідно ч. 2 ст. 15 ЦПК України, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 3 ст. 58 ЦПК України передбачає, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Позивачем не долучено до справи докази, які підтверджують, що Христюк І.В. згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України має право на самопредставництво ТОВ «Фактор П», оскільки є керівником, членом виконавчого органу товариства або є іншою особою, уповноваженою діяти від імені товариства відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Частини 1, 2 ст. 60 ЦПК України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Виходячи з поданого до суду позову та додатків до нього ОСОБА_2 не має процесуального статусу законного представника, а також між позивачем та відповідачем не виник спір з трудових відносин.
При вирішенні питання чи відноситься спір до малозначних, по яким представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу суд виходить з наступного.
Частина 6 ст. 19 ЦПК України передбачає, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу.
Виходячи із заявлених позовних вимог, у яких ціна позову складає 122 650 грн. справа не є малозначною за п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, оскільки ціна позову перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 90 840 грн.
Справу також неможливо віднести до малозначних за п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, оскільки зазначений пункт не містить імперативної норми, а наділяє суд дискреційними повноваженнями на віднесення справи до категорії незначної складності та, як наслідок, визнання справи малозначною. Чинне процесуальне законодавство не містить переліку підстав, за наявності яких суд може визначити справу малозначною, а визначає, що справа незначної складності може бути визнана судом малозначною, проте прийняття такого рішення не обов'язок, а право суду. Питання щодо віднесення справи до категорії малозначних справ вирішується судом при відкритті провадження у справі.
Справа також не відноситься до категорії справ, визначених п. 3 та п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.
За викладених обставин справа не відноситься до малозначних.
Виходячи з викладеного представником у суді по цій справі не може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу, а може бути керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважену діяти від імені товариства відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або адвокат.
Вважаю, що за таких обставин долучена до позовної заяви копія довіреності на ім'я Христюк І.В. від 17.09.2025 не підтверджує її повноваження на представництво інтересів позивача.
Крім того, ч. 5, 6 ст. 62 ЦПК України передбачають, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи, але позивачем не долучено до позовної заяви оригінал довіреності від 17.09.2025, що позбавляє суддю можливості засвідчити копію, яка долучена до справи.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо її підписано собою, яка не має права її підписувати.
Беручи до уваги, що надані суду документи не підтверджують повноваження представника позивача Христюк І.В. на підписання позовної заяви, тому вважаю, що її підписано особою, яка не має на це права.
За таких обставин позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись ст. 19, 58, 60, 62, 85, 259-261, 353-355 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор П» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя