Справа№751/8355/25
Провадження №3/751/2822/25
02 жовтня 2025 року місто Чернігів
Деркач О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої фізичною особою-підприємцем, РНОКПП невідомий,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,
Громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання опікунських обов'язків, передбачених ч.1 ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України щодо виховання гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не забезпечила належного контролю за її поведінкою та моральним розвитком, внаслідок чого ОСОБА_2 , перебуваючи в місті Чернігові на Алеї Героїв, виконала танцювальні рухи з їх відео фіксацією біля меморіалів загиблих воїнів України, чим принизила громадську мораль, внаслідок чого дане відео поширилось соціальними мережами під російську музику 19.09.2025 о 08 год. 54 хв., що викликало суспільний резонанс. Притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП від 28.01.2025 року.
За даним фактом 19.09.2025 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, не повідомивши причини неявки. Про розгляд справи повідомлена в установленому законом порядку, про що свідчить її особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до практики Європейського суду, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Крім того, як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи в Новозаводському районному суді міста Чернігова, про що свідчить її особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, а також, процесуальні строки розгляду адміністративної справи і час перебування справи в провадженні суду, беручи до уваги перевагу публічних інтересів над приватними в аспекті практики ЄСПЛ, відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, її вина повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 772579 від 19.09.2025 року; електронним рапортом від 25.09.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 в яких зазначено, що вона свою вину визнає; постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24.02.2025 року справа №751/1198/25, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді попередження, які суд вважає належними та допустимими доказами по справі.
Статтею 7 КУпАП, встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачають відповідальність за ч.2 ст. 184 КУпАП.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону. (ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»)
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені в ст. 150 СК України, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Суд звертає увагу, що виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує ступінь та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, повторність вчинення правопорушення, вік та особу правопорушника, відношення до вчиненого правопорушення, відсутність обставин що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності суд не вбачає.
За вказаних обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у суді доведена повністю, її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.184 КУпАП, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції частини першої даної статті, у виді штрафу.
При цьому, матеріали даної справи не містять достатніх даних які б вказували, що дане стягнення буде непропорційним та не відповідатиме характеру вчиненого порушення та особі порушника.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, враховуючи п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 184, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь держави (Призначення платежу: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/, 22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення та прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя: О. Г. Деркач