21 жовтня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/3748/25
провадження № 22-ц/4809/1812/25
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2025 року у справі за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди землі та припинення речових правна земельні ділянки, -
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2025 року позов керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області задоволено; визнано недійсними пункти 10, 11, 12 рішення Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 11.02.2025 №1403 «Про затвердження проекту із землеустрою та надання в оренду земельних ділянок для городництва» в частині надання ОСОБА_1 земельних ділянок з кадастровими номерами 3520355400:53:000:0020, 3520355400:53:000:0021, 3520355400:53:000:0022, терміном на 7 (сім) років, кожна загальною площею 0,6000 га з них: сільськогосподарських земель 0,6000 га, сільськогосподарських угідь 0,6000 га, ріллі 0,6000 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності не наданих у власність або постійне користування в межах АДРЕСА_1 ; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,6 га з кадастровим номером 3520355400:53:000:0020, який укладено 20.02.2025 року між Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 та припинено речове право право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,6 га з кадастровим номером 3520355400:53:000:0020 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 59430255); визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,6 га з кадастровим номером 3520355400:53:000:0021, який укладено 20.02.2025 року між Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 та припинено речове право право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,6 га з кадастровим номером 3520355400:53:000:0021 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 59429539); визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,6 га з кадастровим номером 3520355400:53:000:0022, який укладено 20.02.2025 року між Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , припинено речове право право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,6 га з кадастровим номером 3520355400:53:000:0022 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 59428946).
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги на судове рішення першої інстанції викладені у ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).
Відповідно до пп. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону).
Зі змісту позовної заяви керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області вбачається, що позивачем пред'явлено сім вимог немайнового характеру, а саме: про визнання недійсними пунктів рішення - одна вимога, про визнання недійсними договорів - 3 вимоги, про припинення речового права відповідачки - 3 вимоги.
Враховуючи наведене та беручи до уваги розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2025 року, за подання позову у даній справі підлягав сплаті судовий збір у сумі 21196,00 грн: 7 х 3028,00 грн = 21196,00 грн.
У пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі скаржниця мала сплатити судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту у сумі 25435,20 грн: 21196,00 грн х 150% х 0,8 = 25435,20 грн.
Однак, скаржницею до апеляційної скарги додано докази сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн, що на 16351,20 грн менше від суми судового збору, що підлягала сплаті відповідно до Закону.
Апеляційним судом враховано, що такої ж позиції щодо порядку розрахунку судового збору за подання скарги на судове рішення у справах з подібним предметом спору дотримується Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду, зокрема, в ухвалі від 27 січня 2022 року у справі № 275/194/20 (суддя Білоконь О.В.), в ухвалі від 13 січня 2023 року у справі № 205/1783/20 (суддя Луспеник Д.Д.) тощо.
Враховуючи наведене, скаржницею не надано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2025 року,- залишити без руху.
Запропонувати скаржниці у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- докази сплати (доплати) судового збору у сумі 16 351,20 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.М. Дьомич