Провадження № 22-ц/803/9771/25 Справа № 212/5843/25 Суддя у 1-й інстанції - Швець М. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
21 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/5843/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 11 серпня 2025 року, яке ухвалено суддею Швець М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 18 серпня 2025 року, -
У травні 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 24.12.2010 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку.
На підставі вищевказаної Анкети-заяви, відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50 000,00 грн.
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 09/18, тип - Універсальна GOLD. Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: 1) Кредитна картка номер - 5168742201747205, строк дії - 03/21, тип - Універсальна GOLD; 2) Кредитна картка номер - 5363542095878980, строк дії - 08/27, тип - Універсальна GOLD.
Далі, у процесі користування рахунком, 27.07.2023 відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту.
05.11.2020 відповідач підписав власноруч на планшеті Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також 20.04.2022 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
В порушення взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, відповідач не виконав умови договору, у зв'язку з чим, станом на 15.04.2025, утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 286,64 грн, яка складається з: 36 555,26 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 731,38 грн - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просив суд стягнути на свою користь та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 11 серпня 2025 року в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не дослідив наявні у матеріалах справи докази, розглянув справу поверхнево. Позивач зазначає, що на підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало належні та допустимі докази по справі, в тому числі розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, з яких вбачається користування відповідачем кредитним лімітом, що свідчить про згоду відповідача з умовами кредиту. В установленому законом порядку кредитний договір не визнаний недійсним, позивачем доведений факт укладення з відповідачем кредитного договору. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності досягнення сторонами кредитного договору згоди про розмір відсотків за користування кредитом. Зокрема, суд не врахував, що в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, підписаній відповідачем у справі, процента ставка була визначена на рівні 42 % річних для карт Універсальна та 40,8 % річних для карт Універсальна GOLD.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 грудня 2010 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій відповідач висловив бажання отримати платіжну картку кредитка «Універсальна» з кредитним лімітом в 1 000 грн (а. с. 54). Відміток про видачу будь-яких карток та/або відкриття рахунку ОСОБА_1 ця Анкета-заява не містить.
На підтвердження обставини виникнення кредитної заборгованості з 2010 року позивач надав Виписку, відомості про рух коштів, починаючи з 17.09.2015 (а. с. 43-53), а також Розрахунки заборгованості станом на 30.11.2018 та 15.04.2025 (а. с. 57-70).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 грудня 2010 року, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необгрунтованості, оскільки наданих суду доказів в їх сукупності недостатньо для підтвердження обставини отримання відповідачем від позивача кредитних коштів.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня
2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 24 грудня 2010 року та від 20 квітня 2022 року, було укладено в письмовій формі кредитний договір.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В Анкеті-заяві позичальника від 24 грудня 2010 року відсутні відомості щодо відсоткової ставки за кредитним договором.
Разом з тим, позивачем до суду першої інстанції було надано Заяву відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, підписаній відповідачем у справі, процента ставка була визначена на рівні 42 % річних для карт Універсальна та 40,8 % річних для карт Універсальна GOLD.
Зазначене не було враховано судом першої інстанції, на що обґрунтовано посилається позивач в апеляційній скарзі.
При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 року зроблено висновок про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві позичальника домовленості сторін про сплату відсотків після закінчення строку дії договору, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Натомість, у даній справі, яка є предметом апеляційного перегляду, належними та допустимим доказами підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідачу було надано кредитні картки, із тезміном дії останньої із них - серпень 2027 року.
Оскільки строк дії даного кредитного договору закінчується із закінченням строку дії кредитної картки - серпень 2027 року, то у банка наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом, станом на час зверення до суду з даним позовом.
Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк, правовим наслідком якого є відповідальність боржника.
Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак, останній взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, вчасно не вносив платежі за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість.
В матеріалах справи міститься виписка за рахунком ОСОБА_1 , яка надавалася позивачем до суду першої інстанції та з якої вбачаються операції за карткою, зокрема, зняття готівкових коштів, придбання товарів, поповнення карткового рахунку.
За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Колегією суддів перевірено розмір заборгованості за кредитним договором та з'ясовано, що він визначений у відповідності із умовами кредитного договору б/н від 24 грудня 2010 року, який підписано сторонами.
При цьому, колегією суддів враховано, що відповідач ОСОБА_1 , а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції заперечень проти заявлених позовних вимог не надав та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростував.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2, ч.13 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 6 056,00 грн. (2 422,40 грн. + 3 633,60), що є пропорційним до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити.
Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 11 серпня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 24 грудня 2010 року - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Кредитним договором б/н від 24 грудня 2010 року, станом на 15 квітня 2025 року, у розмірі 45 286 (сорок п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки, яка складається з: 36 555 (тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 26 (двадцять шість) копійок - заборгованість за тілом кредиту; 8 731 (вісім тисяч сімсот тридцять одна) гривня 38 (тридцять вісім) копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у справі у розмірі 6 056 (шість тисяч п?ятдесят шість) гривні 00 (нуль) копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: