справа № 208/3159/25
провадження № 2/208/2584/25
14 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Кам'янського, Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Кузнєцової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Бистрова І. А.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янського Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та припинення стягнення аліментів на одну дитину, -
На розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить:
-припинити стягнення аліментів з серпня 2023 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 липня 2021 року по справі № 208/5433/21.
- Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів за судовим наказом Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 липня 2021 року по справі № 208/5433/21 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зменшивши їх розмір до 1/6 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 30.06.2021 року до досягнення нею повноліття.
- Звільнити ОСОБА_1 від заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виконавчому провадженні № 76575122 відкритому Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 липня 2021 року по справі № 208/5433/21, з серпня 2023 року.
- Стягнути з ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
13.10.2025 року представником позивача - адвокатом Бажаном В.П. подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій представник позивача заявив про залишення без розгляду позовних вимог в частині звільнення ОСОБА_1 від заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.З 01.09.2007 року позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі у сторін народилась діти - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання яких судовим наказом Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 21.07.2021 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 , на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30.06.2021 р. і до повноліття дітей.
Сімейне життя з відповідачем не склалось і на даний час вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть.
З серпня 2023 р. спільний неповнолітній син сторін ОСОБА_9 проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними акту про встановлення факту проживання без реєстрації в житловому будинку від 28 січня 2025 року.
Донька ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю.
Враховуючи той факт, що син проживає разом із ним, позивач забезпечує самостійно сина усім необхідним, активно приймає участь у його житті, надає йому особисто кошти на всі його потреби. У свою чергу, Відповідачка матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_7 не надає, жодним чином не забезпечує потреби дитини. Майновий та фінансовий тягар забезпечення спільної дитини лежить на батькові.
Однак, 15.11.2024 року, на підставі судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 липня 2021 року по справі № 208/5433/21 та особистої заяви Відповідачки, Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження ВП № 76575122 з його примусового виконання.
29.11.2024 року була винесена постанова Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка одразу була направлена до актуального місця роботи Позивача ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС».
Розрахунковим листом від 01.12.2024 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ -ПРОМСЕРВІС» підтверджується, що із заробітної плати Позивача одразу почали стягувати кошти в рахунок аліментів.
07.02.2025 року представником Позивача адвокатом Бажаном В.П. був направлений адвокатський запит до державного виконавця Заводського ВДВС у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо виконавчого провадження ВП № 76575122 із проханням надати Розрахунок заборгованості Боржника зі сплати аліментів за відповідними періодами станом на момент отримання цього адвокатського запиту; Довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів станом на момент отримання цього адвокатського запиту; Довідку про доходи, на підставі якої державний виконавець здійснює розрахунок суми аліментів, яка підлягає стягненню щомісяця.
17.02.2025 року представником Позивача адвокатом Бажаном В.П. було отримано відповідь на адвокатський запит від 17.02.2025 року № 02/11099 із копіями вищевказаних документів та матеріалів виконавчого провадження ВП № 76575122.
Згідно Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 17.02.2025 року Позивач має заборгованість у розмірі 221 468, 54 гри.
Позивач не погоджується із даним розрахунком заборгованості, адже з серпня 2023 року і до теперішнього часу старший син ОСОБА_9 проживає разом із батьком ОСОБА_1 , перебуває на повному його утриманні. Відповідачка відмовляється брати участь в утриманні сина ОСОБА_7 та не враховує той факт, що ОСОБА_1 до 15.11.2024 року надавав кошти на утримання дітей.
Окрім того, сплата аліментів Відповідачці у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) Позивача щомісяця на двох дітей не відповідає фактичним вищевказаним обставинам справи, у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч.4 ст.19, ст.274 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечувала, мотиви її незгоди викладені у поданому нею в порядку ст.178, ч.1 ст.278 ЦПК України відзиві на позов, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на наступне. Діти народилися від шлюбу з позивачем - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок, в якому зареєстровані відповідач та її діти, належить їй на праві власності. На протязі тривалого часу позивач ОСОБА_1 застосовував щодо неї фізичне та психологічне насильство, ображав в присутності дітей. 09.11.2024 р. вона навіть викликала поліцію написала відповідну заяву до поліції про вчинення щодо неї насильства і побоїв ОСОБА_1 . Після цього інциденту позивач вигнав її з будинку із донькою ОСОБА_10 та до цього часу не допускає її проживати в будинок. При цьому ОСОБА_1 залишив проживати в будинку сина ОСОБА_5 , якому забороняє спілкуватися зі відповідачкою. Проте, син ОСОБА_7 , не зважаючи на заборону батька, відвідує її, сестру та бабусю. Він боїться свого батька, часто буває пригніченим, голодним, тощо. Після подій 09 листопада 2024 року та позбавлення позивачем ОСОБА_1 її і молодшої дитини житла, заборони їй на спілкування із старшою дитиною, відсутністю взагалі будь-якої матеріальної допомоги від позивача, вона з судовим наказом звернулася до виконавчої служби для примусового стягнення аліментів, які і були стягнуті за декілька місяців в позивача на підставі постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2024 року. Зазначає, що позивачем на обґрунтування своїх вимог не надано жодного доказу, що дійсно піклується та утримує сина, оскільки ті квитанції та чеки, що ним надані, ще не свідчать, що дійсно придбаним телефоном та карткою Монобанк користується син, не надав рішення Служби у справах дітей чи рішення суду про визначення місця проживання дитини. Щодо зміни розміру аліментів з дати винесення судового наказу та припинення стягнення аліментів на сина з серпня 2023 р., відповідач зазначає, що такі дії за час, що минув, протирічать вимогам закону, до того ж, позивачем не доведений факт проживання разом і утримання ним одноособового однієї з двох дитини. Враховуючи викладене, просила відмовити в позовних вимогах в повному обсязі, як таких, що є безпідставними (а.с.96-100). Також, на підтвердження того, що вона піклується про сина, утримує його, відповідач 07.10.2025р долучила до матеріалів справи копію медичних документів щодо обстеження сина, яке відбулось 16.07.2025 р., товарний чек на придбання чоловічого взуття в магазині «Інтертоп» від 29.05.2025р., квитанцію №6171798 на оплату невідомої послуги та копію закордонного паспорта ОСОБА_5 , а також квитки на ім'я ОСОБА_5 на автобус сполученням Дніпро-Одеса (а.с.118-123).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - авдокат ОСОБА_3 , позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з урахування уточнених позивних вимог, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач ОСОБА_4 та її представник в судове засідання не з'явилисьу відзиві на позов було зазначено розгляд справи проводити за відсутності відповідача та її представника.
Свідок ОСОБА_11 , допитаний у судовому засіданні, дав наступні покази. Так, свідок зазначив, що ОСОБА_9 проживав разом з батьком та матір'ю з моменту народження. Стосунки у сторін по справі були погані. Після того, як жінка пішла з донькою, син залишився проживати разом з батьком, з яким завжди мав ближчі стосунки. Щодо допомоги доньці, свідку відомо, що позивач платив аліменти на доньку.
Свідок ОСОБА_12 , допитана у судовому засіданні, дала наступні покази. Свідок мешкає по сусідству з сім'єю ОСОБА_13 . Свідку відомо, що син мешкає разом з батьком, а донька мешкає разом з матрі'ю. Відповідачка покинула будинок приблизно 1-2 роки тому.
Свідок ОСОБА_14 , являється матір'ю позивача, допитана у судовому засіданні, дала наступні покази. Відповідачка хотіла, щоб син ОСОБА_7 проживав разом з нею, але він відмовився. Позивач утримував і сина і доньку, аліменти не виплачував.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, покази свідків, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
01 вересня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , уклали шлюб (а.с.23)
Від шлюбу сторони мають двох дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії свідоцтв про народження - а.с.24, 25)
Судовим наказом Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 21.07.2021 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 , на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30.06.2021 р. і до повноліття дітей (а.с.26).
Відповідно до Постанови про відкриття виконавчого провадження №76575122 від 15.11.2024 р., на підставі судового наказу №208/5433/21, було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/3 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.42-43)
Постановою про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 29.11.2024 р., було постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (а.с.46-48)
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, борг ОСОБА_1 станом на 17.02.2025р. складає 221468,54 грн (а.с.77)
Судом встановлено, що з серпня 2023 року спільний неповнолітній син сторін ОСОБА_9 проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними акту про встановлення факту проживання в житловому будинку від 28 січня 2025 року (а.с.27).
Спірні відносини сторін врегульовано нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно із частини третьої статті 182 СК України, при вирішенні питання стягнення аліментів, суд виходить з того, з ким проживає дитина.
Відповідно до пункту 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу положень статей 179-181 СК України вбачається, що аліменти підлягають використанню на утримання дитини, а тому припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає отримані аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на дитину на ім'я одержувача аліментів. При цьому обов'язок платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
За своєю суттю аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере активну участь у її вихованні.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями статті 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені частиною другою статті 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Частиною першою статті 10 СК України визначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Судом встановлено, що з серпня 2023 року спільний неповнолітній старший син сторін ОСОБА_9 проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні, що підтверджено також актом про проживання, показами свідків та не спростовано відповідачем.
Посилання відповідача на те, що позивач проживає в її будинку, не спростовує того факту, що в даному будинку разом з позивачем проживає і син ОСОБА_9 .
Таким чином, суд вважає, що обставина, яка виникла після судового рішення про стягнення аліментів, має істотне значення та є підставою, яка вказує на необхідність звільнення платника аліментів від сплати таких періодичних платежів, адже у такому випадку той з батьків із ким проживає дитина набуває право на отримання аліментів, а в іншого з батьків таке право припиняється, що відповідає встановленому статті 141 СК України принципу рівності прав та обов'язків батьків стосовно своєї дитини.
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Щодо вимоги про зміну розміру аліментів на доньку та стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання сина, суд дійшов до такого.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Так, відповідно до статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї. Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
До того ж, у відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто як відповідач так і позивач повинні утримувати свою дитину.
Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір.
Таким чином, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: на одну дитину - однієї чверті; на двох дітей - однієї третини; на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (що також відповідає приписам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в частині зміни розміру аліментів з позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 з 1/3 до 1/4 частини усіх видів доходу позивача, що відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини позивача, та не ставить останнього в скрутне становище ані при забезпеченні своїх потреб, ані при забезпеченні матеріальної підтримки дитини.
Суд відхиляє доводи позивача про необхідність зменшення розміру аліментів на доньку до 1/6 частини його доходів, оскільки такі доводи не спрямовані на належне забезпечення дитини та суперечитимуть її інтересам.
Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу відповідача.
Приймаючи такий висновок, суд враховує, що ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами - першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.191, ч.1 ст.192 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та припинення стягнення аліментів на одну дитину - задовольнити частково.
Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліментів за судовим наказом Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21.07.2021 року по справі №208/5433/21 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30.06.2021 року і до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня винесення рішення суду, а саме з 14.10.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня винесення рішення суду, а саме з 14.10.2025 року.
Відкликати з Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судовий наказ №208/5433/21, виданий 21.07.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі за виконавчим провадженням №76575122.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 судовий збір по справі, покладається пропорційно до розміру задоволених вимог.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок сплаченого ним судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини рішення надруковано в нарадчій кімнаті, оголошено учасникам процесу в судовому засіданні.
Дата складання повного тексту рішення суду - 17.10.2025 року (з урахуванням положення ч. 6 ст. 259 ЦПК України).
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- представник позивача: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 ;
- представник відповідача: ОСОБА_16 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Суддя А.С. Кузнєцова