Справа № 758/11054/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13529/2025
Головуючий у суді першої інстанції: Захарчук С.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
14 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року, ухвалене в м. Києві у складі судді Захарчука С.С., повний текст якого складено 05 травня 2025 року, у справі № 758/11054/24 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У вересні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначало, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» з 01.05.2018 здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з центрального опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, у результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 липня 2024 року склала 70 094,04 грн.: за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення розмірі 19 161,65 грн., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 21 949,76 грн.; за період з 01 листопада 2021 року по 01 липня 2024 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19 534,60 грн., за постачання гарячої води у розмірі 9 448,03 грн. Крім того, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», КП «Київтеплоенерго» прийняло право вимоги до відповідачів заборгованості за спожиті з 01 березня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення розмірі 17 971,23 грн., заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 13 535,68 грн. Також, за відповідачами рахується заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1006,48 грн., заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 504,66 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 262,85 грн.
Враховуючи викладене, КП «Київтеплоенерго» просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2
заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17971,23 грн.;
заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 13535,68 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19161,65 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 21949,76 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19534,60 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 9448,03 грн.;
заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1006,48 грн.,
заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 504,66 грн.
заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 262,85 грн.
витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року позов КП «Київтеплоенерго» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 103 374,94 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь КП «Київтеплоенерго» по 1 514,00 грн. судового збору з кожного.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову КП «Київтеплоенерго» відмовити. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що відповідно до заявлених вимог КП «Київтеплоенерго» просило стягнути заборгованість за період з 01 лютого 2016 року по 30 червня 2024 року. З позовом до суду КП «Київтеплоенерго» звернулося у вересні 2024 року. Відтак, суд першої інстанції безпідставно відхилив його заяву про застосування позовної давності. Також, зазначає, що КП «Київтеплоенерго» було надано теоретичні показники та нарахування, які не підтверджені належними доказами, оскільки лічильник гарячої води знаходиться всередині квартири куди співробітники позивача не мають доступу. Що ж стосується лічильника на тепло, то він встановлений загальний на весь будинок, в той же час, з 2022 року він не користувався загальною тепловою енергією, перекривав кран подачі тепла до квартири, оскільки з початку повномасштабного вторгнення в квартирі не проживав, а з 2023 року не користувався опаленням у зв'язку зі зміною тарифу та введенням додаткових сплат. Надана позивачем відомість обліку теплової енергії не є належним доказом заборгованості, оскільки не має підписів відповідальних осіб та печатки.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому,колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з центрального опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Київтеплоенерго» укладений договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку №2 до цього договору.
Відповідно до додатку до договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) позивач КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги відносно ОСОБА_3 відповідачів по стягненню заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 17 971,23 грн. та послуг з постачання гарячої води в розмірі 13 535,68 грн.
Відповідно до наданих КП «Київтеплоенерго» розрахунків відповідачі неналежним чином виконували свої зобов'язання, у зв'язку з чим у них виникла заборгованість, а саме: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17971,23 грн.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 13535,68 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19161,65 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 21949,76 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19534,60 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 9448,03 грн., які КП «Київтеплоенерго» і просило стягнути з відповідачів. Також, КП «Київтеплоенерго» просило стягнути заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1006,48 грн., заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 504,66 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 262,85 грн. та витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог КП «Київтеплоенерго» та стягнув з відповідачів вказану заборгованість.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов'язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 р. № 630 (далі - Правила).
Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як було встановлено, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з центрального опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , надання яких з 01 травня 2018 року забезпечує КП «Київтеплоенерго». Також, КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги щодо стягнення заборгованості, яка утворилася до 01 травня 2018 року.
Заперечуючи проти вимог, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було надано суду належних і допустимих доказів на спростування наданого КП «Київтеплоенерго» розрахунку, а також на підтвердження виконання ними своїх зобов'язань по оплаті послуг.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по оплаті послуг з центрального опалення та гарячої води.
Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на недоведеність надання КП «Київтеплоенерго» послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, та розміру заборгованості.
Відповідачем не спростовано належними та допустимим доказами надання КП «Київтеплоенерго» відповідних послуг та правильності нарахування заборгованості.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із розміром заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідачів.
Так, заперечуючи проти позову, відповідач подав заяву про застосування позовної давності.
Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов'язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.
Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення лише заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року. Заборгованість, яка утворилася до вказаної дати стягненню не підлягає.
Відповідно до наданих КП «Київтеплоенерго» розрахунків воно просило стягнути заборгованість, нараховану за період з 01 лютого 2016 року по 30 червня 2024 року, тобто, поза межами позовної давності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції сам зазначим про наявність підстав для стягнення заборгованості з квітня 2017 року, проте, не перерахував її.
Відповідно до розрахунків апеляційного суду в межах позовної давності з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь КП «Київтеплоенерго» підлягає стягненню:
заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 6 322,76 грн.;
заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 7 705,53 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 161,65 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 21 949,76 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 534,60 грн.;
заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 9 448,03 грн.;
заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1 006,48 грн.,
заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 504,66 грн.,
заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 262,85 грн.
витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн.,
а всього 85 929,32 грн.
Інших доводів на спростування правильності висновків суду першої інстанції відповідач не навів.
Враховуючи викладене, рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року підлягає зміні в частині визначення заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго».
Відповідно, підлягає змін і рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» пропорційно до задоволених вимог (83%) підлягає стягненню 2 513,24 грн. судового збору за подання позовної заяви, по 1 256,62 грн. з кожного.
Пропорційно до частини вимог, в задоволенні яких було відмовлено (17%), з КП «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 772,14 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року змінити в частині визначення заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 6 322,76 грн.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 7 705,53 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 161,65 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 21 949,76 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 19 534,60 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги постачання гарячої води у розмірі 9 448,03 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1 006,48 грн., заборгованість за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 504,66 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 262,85 грн., витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн., а всього 85 929,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» 2 513,24 грн. судового збору за подання позовної заяви, по 1 256,62 грн. з кожного.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 772,14 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді