Справа № 757/41122/24-к Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3653/2025 Суддя в II-й інстанції ОСОБА_2
04 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року, -
ОСОБА_6 звернувся до слідчої судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 14.07.2024.
Ухвалою слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 . Своє рішення слідча суддя мотивувала тим, що заява ОСОБА_6 від 14.07.2024 про вчинення кримінальних правопорушень прокуроркою ОСОБА_7 , в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
Не погоджуючись із цією ухвалою ОСОБА_6 подав на неї апеляційну скаргу у якій указав на її незаконність та необґрунтованість. В обґрунтування доводів поданої скарги ОСОБА_6 вказав на те, що судове засідання відбулось без його участі. Крім того, останній не повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду, до відеоконфенції запрошений не був. Просив зобов'язати керівника Державного бюро розслідувана відкрити кримінальне провадження щодо прокурорки ОСОБА_8 за ст. 365 КК України.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_6 , який подану скаргу підтримав та просив її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
За правилами ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч.1 ст.136 КПК України). До інших даних, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом, на переконання колегії суддів може бути опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті суду.
Відповідно до положень абз. 7, 8 п. 205 Перехідних положень КПК України, розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою - дев'ятою статті 336 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. За правилами, передбаченими ч.3 цієї статті, особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч.1 ст.136 КПК України).
Як вбачається із матеріалів судового провадження, розглядаючи справу за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, слідчою суддею не було вжито достатніх заходів для належного повідомлення ОСОБА_6 про день, час та місце розгляду поданої ним скарги. У апеляційній скарзі ОСОБА_6 звертається увага на те, що такими діями було порушене його право на доведення перед судом переконливості як наданих ним доказів, так і своєї правової позиції. Колегія суддів вважає, що така позиція заявника ОСОБА_6 не позбавлена обґрунтованості, адже зміст ст. 306 КПК України у поєднанні із положеннями Глави 28 КПК України указує на те, що розгляд справи за скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора можливий лише за наявності даних про повідомлення цих осіб про час та місце розгляду відповідної скарги. Між тим, матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_6 був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. На думку колегії суддів, розгляд справи у відсутності особи заявника, за умови відсутності даних про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи указує на порушення процесуальних прав заявника, що проявляється у звуженні процесуальних можливостей заявника довести перед судом переконливість своєї правової позиції, що може в кінцевому результаті впливати на сутність ухваленого слідчою суддею рішення.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчою суддею до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» була скерована судова повістка на 13.11.2024, проте розписки заявника про вручення йому вказаної повістки немає. У судовому засіданні 29.11.2024, констатувавши те, що ніхто із учасників судового засідання на визначений час не з'явився, слідчий суддя, керуючись ч.3 ст.306 КПК України, ухвалив рішення без учасників кримінального провадження, не вживши заходів для забезпечення явки заявника ОСОБА_6 .
Колегія суддів у цій частині констатує те, що у матеріалах судового провадження відсутні дані про одержання Державною установою «Київський слідчий ізолятор» судової повістки або повідомлення про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції із їх врученням заявнику ОСОБА_6 .
Наведене об'єктивно свідчить про те, що розглядаючи скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, слідчою суддею не було вжито достатніх заходів для належного повідомлення ОСОБА_6 про день, час та місце розгляду поданої ним скарги та забезпечення його участі у цьому судовому провадженні в режимі відеоконференції. Колегія суддів вважає, що положеннями Глави 28 КПК України указано на те, що розгляд справи за скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора можливий лише за наявності даних про повідомлення цих осіб про час та місце розгляду відповідної скарги. Між тим, матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_6 був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. На думку колегії суддів, розгляд справи у відсутності особи заявника, за умови відсутності даних про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи указує на порушення процесуальних прав заявника, що проявляється у звуженні процесуальних можливостей заявника довести перед судом переконливість своєї правової позиції, що може в кінцевому результаті впливати на сутність ухваленого слідчою суддею рішення.
Із урахуванням зазначених вище порушень вимог кримінального процесуального закону, які колегія суддів визнає істотними, ухвала слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 14.07.2024 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а матеріали скарги поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 306, 307 КПК України.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчої судді Печерського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 14.07.2024 скасувати.
Призначати новий розгляд скарги ОСОБА_6 у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
__________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4