16 жовтня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/13233/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,
при секретарі Мудрак Р. Р.,
за участі представника позивача - адвоката Шевченко О. В.
відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Аббасової Н. В.
від 30 квітня 2025 року
у цивільній справі № 758/6771/23 Шевченківського районного суду міста Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
до ОСОБА_1 , Громадської організації «Агентство вільної інформації»
про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,
В червні 2023 року Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (далі по тексту - позивач) звернулось до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1), Громадської організації «Агентство вільної інформації» (далі по тексту - відповідач 2) про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, в якому просив суд:
- визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ПАТ «Центренерго» інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 у відеозаписі з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» на хостингу «Youtube», а саме:
інформацію з 02:02 по 02:36 хвилини відеозапису: «...ІНФОРМАЦІЯ_10». В 23-му році я довів, що колишній гендиректор Центренерго ОСОБА_12 тільки за рік, тобто з 2021 по 2022 рік причинив збитки цьому підприємству на 14 млрд гривень, з яких сім мільярдів реальні фізичні гроші, які були вкрадені, банально, брутально вкрадені і перекладені в кишені злочинців...»;
інформацію з 04:24 по 04:40 хвилини відеозапису: «…Перше, що він зробив, це почав проштовхувати на посаду генерального директора Центренерго випадкову людину ОСОБА_2 , в якого немає жодного досвіду корпоративного управління, взагалі нема фахових навичок, але чогось ОСОБА_3 почав його штовхати...»;
інформацію з 05:26 по 5:54 хвилини відеозапису: «...Тому 11 грудня голова Фонду держмайна ОСОБА_3 діючи всупереч інтересам служби і держави зустрівся з членами наглядової ради Центренерго і почав склоняти їх до підтримки кандидатури ОСОБА_4, поставивши перед фактом, що начебто ОСОБА_4 людина, за яку піклуються десь там дуже зверху...»;
інформацію з 06:00 по 06:15 хвилини відеозапису: «...Та діяв ОСОБА_3 почав грубо, брутально і примитивно шантажувати, заявивши, що якщо члени наглядової ради не підтримають кандидатуру ОСОБА_4 , то вони всі будуть звільнені з цих посад...»;
інформацію з 07:06 по 07:10 хвилини відеозапису «…Достатньо було перших тижнів щоб зрозуміти, що ОСОБА_4 взагалі неготовий керувати підприємством...»;
інформацію з 07:24 по 07:45 хвилини відеозапису «…Але ж який можна мати інтерес від людини, яка просто випадково опинилася на цій посаді. Все дуже просто, маніпулювати цією людиною, використовуючи її непрофесіоналізм, відсутність фаху і безумовність, безпринципність. І шантаж членів наглядової ради дуже яскраво про це свідчить...»;
інформацію з 07:56 по 08:15 хвилини відеозапису: «...Результат не затримав себе довго чекати. Лише за перший квартал під керівництвом ОСОБА_4 Центренерго отримало 700 млн гривень збитку. І тепер держава буде гасити ці збитки з держбюджету...»;
інформацію з 08:34 по 08:36 хвилини відеозапису: «...Але ж ОСОБА_4 спокійно ці гроші профукав...»;
інформацію з 08:48 по 09:24 хвилини відеозапису: «...Я розумію, що ця кандидатура була узгоджена і в Офісі Президента, я розумію, що і ОСОБА_5 це знає. І це тільки підтверджує той факт, що працювало організоване угрупування з однією ціллю: вкрасти у держави гроші…Нерозуміння як керувати таким великим підприємством, відсутність системного підходу до управління, критичного мислення, що просто обов'язково для керівника такого рівня, призвело до того, що на складах Центренерго відсутні стратегічні запаси вугілля...»;
інформацію з 09:34 по 09:38 хвилини відеозапису: «...Більш того ОСОБА_4 реалізував електричну енергію за цінами нижче ринкових і собівартості...»;
інформацію з 10:59 по 11:04 хвилини відеозапису: «...Завдяки солдатським комітетам змінено три генеральних директора Центренерго. Особливо я знаю, що там відбувається...»;
визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ПАТ «Центренерго» інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 у публікації на веб-порталі «Цензор.НЕТ» під назвою « ОСОБА_3 остаточно поховає «слуг», а саме:
« ... Славнозвісне ПАТ «Центренерго» (надалі: «ЦЕ») підпорядковане ФДМУ. Всі роки свого існування виконувало роль механізму висмоктування грошей з держбюджету і перекладання їх у кишені злочинців. Генеральні директори, які призначалися на цю посаду ніколи не були самостійними, їх завдання полягало у сліпому виконанні наказів тих, хто їх призначав і не ставленні зайвих питань. В такому руслі справи йдуть і до сьогодні...»;
«...Після звістки, що на «ЦЕ» йде ОСОБА_4 трудовий колектив заштормило, бо призначенець не має досвіду корпоративного управління, у нього відсутні необхідні фахові навички. Більшість членів наглядової ради (надалі: HP) «ЦЕ» також виказали неприйняття цієї кандидатури, а без їх погодження ОСОБА_4 не може розпочинати виконання обов'язків гендиректора. Позиція колективу та HP зрозуміла, тому що таке призначення, після вкрадених мільярдів ОСОБА_13, нормальними людьми сприймається, як треш. Невже таке можливе? Замість праженого корупціонера керувати стратегічним підприємством ставлять випадкову людину...»;
«...Безвідповідальне відношення до виконання своїх службових обов'язків, з боку ОСОБА_4 , призвело до відсутності стратегічних запасів вугільної продукції складах ТЕС, невиконання планів капітальних ремонтів. Робота по відновленню виробництва, яке було пошкоджено під час воєнних дій ведеться вкрай негативно. Водночас керівництво «ЦЕ», маючи негативні фінансові наслідки, продає вироблену електричну енергію за ціною, нижче ринкової та її собівартості...»;
«...Крім того, некомпетентність ОСОБА_4 , відсутність системного мислення, яке просто необхідне для керівника такого рівня, безвідповідальність на рівні підлітка, призвели не тільки до фінансових збитків, а і до трагічних подій. 27 грудня 2023 р. наглядовою радою «ЦЕ» було надано доручення в.о. гендиректора ОСОБА_4 , про виконання розпорядження КМУ 481 від 26.04.2022 року «Деякі питання роботи суб'єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану». ОСОБА_4 його проігнорував, що призвело до загибелі двох працівників Зміївської ТЕС. Тобто, за відсутність досвіду, совісті та фаху у тих, кого призначають на високі державні посади, українці сплачують своїм життям, і не тільки на фронті, а і на підприємствах, які підпорядковані Голові ФДМУ ОСОБА_16...».
Зобов'язати ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили оприлюднити на своєму каналі в «Youtube» (назва « ІНФОРМАЦІЯ_4 », нікнейм користувача - ІНФОРМАЦІЯ_11) та на власному блозі під своїм іменем на веб-порталі «Цензор.НЕТ» відеозапис та пост про спростування із заголовком: «Увага! Спростування недостовірної інформації» наступного змісту:
«Інформація, поширена мною у відео на каналі «Youtube» від ІНФОРМАЦІЯ_1 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та у публікації на веб-порталі «Цензор.НЕТ» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ПАТ «Центренерго» є недостовірною, а саме: що колишній гендиректор Центренерго ОСОБА_7 тільки за рік, тобто з 2021 по 2022 рік причинив збитки цьому підприємству на 14 млрд. гривень, з яких сім мільярдів реальні фізичні гроші, які були вкрадені, банально, брутально вкрадені і перекладені в кишені злочинців. Недостовірною є також моя інформація, що Голова Фонду державного майна України ОСОБА_8 проштовхував ОСОБА_9 на посаду генерального директора ПАТ «Центренерго», зокрема, шляхом шантажу членів наглядової ради ПАТ «Центренерго». Недостовірною є інформація про в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» ОСОБА_9 , а саме що він є випадковою людиною без жодного досвіду корпоративного управління, немає фахових навичок, є креатурою Офісу Президента. Недостовірною є інформація, що керівником ПАТ «Центренерго» ОСОБА_9 за перший квартал 2023 року профукано 700 млн грн, і що цей збиток має відшкодовуватись з Державного бюджету України. Недостовірною є інформація, що на ПАТ «Центренерго» працювало організоване угрупування з однією ціллю: вкрасти у держави гроші, що на складах ПАТ «Центренерго» відсутні стратегічні запаси вугілля, та що ПАТ «Центренерго» реалізовувало електричну енергію за цінами нижче ринкових і собівартості. Недостовірною є інформація, що завдяки «солдатським комітетам» змінено три генеральних директора Центренерго. Недостовірною є інформація, що бездіяльність в.о. Генерального директора ПАТ «Центренерго» призвела до загибелі двох працівників Зміївської ТЕС. Недостовірною є інформація, що ПАТ «Центренерго» виконує роль механізму висмоктування грошей з держбюджету і перекладання їх у кишені злочинців».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» моральну шкоду у сумі 200 000 гривень.
Зобов'язати Громадську організацію «Агентство вільної інформації» протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили видалити з веб-сайту «Цензор.НЕТ» публікацію ОСОБА_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7
Судові витрати покласти на відповідача 1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_1 на своєму каналі (назва « ІНФОРМАЦІЯ_4 », нікнейм користувача - @ НОМЕР_1 ) в мережі «Youtube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 опублікував відеозапис тривалістю 15.21 хвилин з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12».
Аналогічний за змістом допис відповідачем ОСОБА_1 зроблено ІНФОРМАЦІЯ_2 у якості публікації в блозі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-порталі «Цензор.НЕТ» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
У зазначеному відеоматеріалі та публікації ОСОБА_1 поширив недостовірну інформацію стосовно ПАТ «Центренерго» та його посадової особи - колишнього в.о. Генерального директора ОСОБА_7 та в.о. Генерального директора ОСОБА_9 , що призвело до приниження ділової репутації товариства та до негативних змін в господарській діяльності товариства.
Представник позивача зазначає, що поширена ОСОБА_1 інформація, доведена до широкого кола осіб, зокрема, це підтверджується коментарями інших людей - користувачів інтернет ресурсу «Youtube», даними про кількість переглядів відеозапису та публікації, позначками «подобається» під постом. Особи, які подивились відеозапис та прочитали публікацію, почнуть цю недостовірну інформацію поширювати далі у маси. Зміст коментарів під відео підтверджує те, що люди вірять недостовірній інформації відповідача 1, що негативно впливає на ім'я ПАТ «Центренерго».
Відео на Youtube з такими провокаційними заголовками та змістом спрямоване не лише на приниження ділової репутації товариства, але і для того, щоб за рахунок імені ПАТ «Центренерго», яке є найбільшим державним виробником електроенергії, збагатитись, оскільки за перегляди на Youtube ОСОБА_1 отримує кошти від Google. Провокаційний зміст публікацій привертає увагу аудиторії, що збільшує перегляди та кількість купюр у гаманці ОСОБА_1 , за рахунок імені позивача.
Поширена інформація є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 не підтверджено доказами зазначені ним факти начебто крадіжки значних сум коштів в ПАТ «Центренерго», нанесення збитків саме Державному бюджету України, розповсюджена брехлива та недостовірна інформація стосовно посадових осіб товариства - в.о. Генеральних директорів, а також щодо господарської діяльності товариства та внутрішньої діяльності з призначення керівників, що призводить до недовіри у співпраці товариства з іншими юридичними особами-контрагентами. Зазначене є приниженням ділової репутації товариства та порушує права позивача на здійснення господарської діяльності.
Також представник позивача зазначав, що розповсюджена недостовірна інформація призвела до завдання моральної шкоди товариству через приниження його ділової репутації. Для відновлення репутації товариству знадобляться чималі зусилля, зокрема, проведення інформаційної кампанії у ЗМІ, зустрічі з контрагентами та потенційними споживачами для пояснення прозорості в діяльності товариства, доведення таким контрагентам надійності партнерства з метою його довготривалості. Крім того, державний пакет акцій ПАТ «Центренерго» перебуває в процесі приватизації, що також знижує привабливість для потенційного покупця. Розповсюдження інформації відбулось і на міжнародному хостингу Youtube, тому така інформація була поширена на весь світ.
Завдану моральну шкоду позивач оцінив в розмірі 200 000 грн та просив суд стягнути її з відповідача 1.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року відмовлено в задоволені позову.
В апеляційній скарзі ПАТ «Центренерго», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, що суд помилково покладався на докази, надані відповідачем ОСОБА_1 , оскільки вони були отримані з порушенням закону, а саме після публікації спірної інформації. Серед цих документів були: листи від члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго» ОСОБА_10 від 11.05.2023 та 12.05.2023; його відповідь на журналістський запит від 18.08.2023; його відповідь на звернення від 01.05.2023; протокол засідання комітету наглядової ради від 22.05.2023; окрема думка члена наглядової ради від 28.04.2023; протокол засідання комітету наглядової ради від 27.04.2023; відповідь ОСОБА_10 від 13.09.2022; листи ОСОБА_10 на ім'я Голови ФДМУ ОСОБА_11 від 28.04.2023 та 01.05.2023.
Апелянт стверджує, що оскільки інформація була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1, а докази датовані пізніше, суд не мав права їх приймати до розгляду на основі статей 77-79 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), які регулюють належність, допустимість та достовірність доказів. Крім того, на думку апелянта, оскільки джерело доказів є неналежним, то й усі докази, отримані з його допомогою, є такими ж, що відповідає доктрині «плодів отруйного дерева», сформульованій ЄСПЛ.
ПАТ «Центренерго» також не згоден із висновком суду про те, що поширена інформація є оціночним судженням. Наполягає, що інформація містить фактичні твердження, які є недостовірними. Зокрема, апелянт заперечує твердження, що колишній гендиректор ОСОБА_7 завдав підприємству збитків на 14 млрд грн, з яких 7 млрд нібито були «вкрадені». Апелянт стверджує, що для доведення цього факту мав би бути відповідний вирок суду, який відсутній.
Також він заперечує твердження, що голова ФДМУ ОСОБА_3 «проштовхував» ОСОБА_2 на посаду гендиректора і «шантажував» членів наглядової ради. ПАТ «Центренерго» стверджує, що ОСОБА_9 був призначений наглядовою радою відповідно до статуту. Апелянт спростовує заяви про відсутність у ОСОБА_4 фахових навичок та досвіду, посилаючись на його дві вищі освіти та досвід роботи на ринку постачання газу та електроенергії.
Позивач також не погоджується з твердженнями про збиток у розмірі 700 млн грн за перший квартал під керівництвом ОСОБА_4, які той нібито «профукав», і що ці збитки покриватимуться з держбюджету. Апелянт пояснює збитки військовою агресією росії, обстрілами ТЕС, руйнуванням інфраструктури, переходом на дорожчий природний газ та необхідністю відпускати електроенергію в ОЕС України за фіксованими цінами, які не покривали витрат. ПАТ «Центренерго» є юридичною особою приватного права і не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями товариства, тому кошти товариства не є коштами держави, і держава не зобов'язана покривати його збитки з держбюджету. Апелянт також заперечує твердження, що працювало «організоване угрупування» з метою «вкрасти у держави гроші», а також, що ОСОБА_4 особисто реалізовував електроенергію за цінами нижче ринкових, оскільки цим займається Дирекція, що складається з 9 членів, а не одна особа. Також спростовується інформація, що «солдатські комітети» вплинули на зміну трьох генеральних директорів.
Апелянт вважає недостовірним твердження, що ОСОБА_9 проігнорував постанову КМУ від 26.04.2022 № 481, що призвело до загибелі двох працівників Зміївської ТЕС. ПАТ «Центренерго» пояснює, що трагедія сталася через ракетний обстріл, а не через невиконання постанови, оскільки загиблі були технічними працівниками, до яких не могла застосовуватися дистанційна робота. На підставі цих доводів ПАТ «Центренерго» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги, включаючи стягнення моральної шкоди в сумі 200 000 гривень.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним.
Відповідач заперечує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки підстави, на які посилається апелянт (відсутність реєстрації журналістських запитів та отримання доказів після публікації), не входять до вичерпного переліку, передбаченого статтею 376 ЦПК України. Він стверджує, що суд першої інстанції належним чином дослідив докази відповідно до статей 77-79 ЦПК, і висновок суду про те, що інформація є оціночним судженням, ґрунтується на всебічному аналізі.
Відповідач пояснює, що хоча деякі документи були датовані після публікації, вони були отримані ним у рамках журналістського розслідування до подання позову, що свідчить про його добросовісність. Крім того, він зазначає, що деякі документи, такі як лист Державної аудиторської служби, датовані 2022 роком, тобто до публікації.
Відповідач також стверджує, що докази є належними та достовірними, оскільки вони стосуються предмета доказування - корупційної діяльності публічних посадових осіб, і отримані без порушення закону, а саме добровільно від члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго» ОСОБА_10 та членів трудового колективу.
Відповідач посилається на право журналіста не розкривати джерела інформації, гарантоване Законом України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста». Також наводить факт відкриття Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) кримінального провадження у грудні 2022 року за його заявою, що підтверджує його статус як викривача та достовірність оприлюдненої інформації.
Відповідач ОСОБА_1 наполягає, що його висловлювання є оціночними судженнями, оскільки вони стосуються питань, що становлять суспільний інтерес; цитує практику Верховного Суду про те, що твердження про суспільний інтерес є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Відповідач також посилається на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії», яка зазначає, що публічні особи мають бути готовими до підвищеного рівня критики, навіть у грубій формі. Відповідач доводить достовірність своїх слів, цитуючи документи, надані суду, зокрема, лист Державної аудиторської служби про збитки на 13.24 мільярда гривень. Наводить як доказ протокол засідання Наглядової ради від 22.05.2023, який підтверджує, що причиною звільнення ОСОБА_4 були збитки у розмірі 552.786 мільйонів гривень за перший квартал 2023 року. Він зазначає, що факт продажу електроенергії за заниженими цінами підтверджується листами члена Наглядової ради ОСОБА_10 до Кабінету Міністрів та Міністерства енергетики.
Відповідач також відкидає звинувачення у розкраданні грошей з держбюджету, пояснюючи, що ПАТ «Центренерго» є стратегічним акціонером, і збитки підприємства впливають на державний бюджет через недоотримання прибутку та податків. Нарешті, відповідач стверджує, що його діяльність була законною, а в його діях був відсутній умисел на завдання шкоди, що, відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України та Закону України «Про медіа», є підставою для відмови у стягненні моральної шкоди
Інші учасники справи правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Шевченко О. В. апеляційну скаргу підтримав із викладених у ній підстав та доводів.
Відповідача ОСОБА_1 проти задоволення скарги заперечив із підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники у засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
За клопотання відповідача ОСОБА_1 у якості свідка у судовому засіданні апеляційного суд був допитаний громадянин ОСОБА_10 , колишній член наглядової ради ПАТ «Центренерго».
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 на своєму каналі (назва « ІНФОРМАЦІЯ_4 », нікнейм користувача - @ НОМЕР_1 ) в мережі «Youtube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 опублікував відеозапис тривалістю 15.21 хвилин з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12».
У зазначеному відеозаписі ОСОБА_1 було оприлюднено наступну інформацію:
- «...ІНФОРМАЦІЯ_10». В 23-му році я довів, що колишній гендиректор Центренерго ОСОБА_12 тільки за рік, тобто з 2021 по 2022 рік причинив збитки цьому підприємству на 14 млрд гривень, з яких сім мільярдів реальні фізичні гроші, які були вкрадені, банально, брутально вкрадені і перекладені в кишені злочинців...»;
- «…Перше, що він зробив, це почав проштовхувати на посаду генерального директора Центренерго випадкову людину ОСОБА_2 , в якого немає жодного досвіду корпоративного управління, взагалі нема фахових навичок, але чогось ОСОБА_3 почав його штовхати...»;
- «...Тому 11 грудня голова Фонду держмайна ОСОБА_3 діючи всупереч інтересам служби і держави зустрівся з членами наглядової ради Центренерго і почав склоняти їх до підтримки кандидатури ОСОБА_4 , поставивши перед фактом, що начебто ОСОБА_4 людина, за яку піклуються десь там дуже зверху...»;
- «...Та діяв ОСОБА_3 почав грубо, брутально і примитивно шантажувати, заявивши, що якщо члени наглядової ради не підтримають кандидатуру ОСОБА_4 , то вони всі будуть звільнені з цих посад...»;
- «…Достатньо було перших тижнів щоб зрозуміти, що ОСОБА_4 взагалі неготовий керувати підприємством...»;
- «…Але ж який можна мати інтерес від людини, яка просто випадково опинилася на цій посаді. Все дуже просто, маніпулювати цією людиною, використовуючи її непрофесіоналізм, відсутність фаху і безумовність, безпринципність. І шантаж членів наглядової ради дуже яскраво про це свідчить...»;
- «...Результат не затримав себе довго чекати. Лише за перший квартал під керівництвом ОСОБА_4 Центренерго отримало 700 млн гривень збитку. І тепер держава буде гасити ці збитки з держбюджету...»;
- «...Але ж ОСОБА_4 спокійно ці гроші профукав...»;
- «...Я розумію, що ця кандидатура була узгоджена і в Офісі Президента, я розумію, що і ОСОБА_5 це знає. І це тільки підтверджує той факт, що працювало організоване угрупування з однією ціллю: вкрасти у держави гроші…Нерозуміння як керувати таким великим підприємством, відсутність системного підходу до управління, критичного мислення, що просто обов'язково для керівника такого рівня, призвело до того, що на складах Центренерго відсутні стратегічні запаси вугілля...»;
- «...Більш того ОСОБА_4 реалізував електричну енергію за цінами нижче ринкових і собівартості...»;
- «...Завдяки солдатським комітетам змінено три генеральних директора Центренерго. Особливо я знаю, що там відбувається...».
Також аналогічний за змістом допис відповідачем ОСОБА_1 зроблено ІНФОРМАЦІЯ_2 у якості публікації в блозі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-порталі «Цензор.НЕТ» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
У вказаній публікації ОСОБА_1 було зазначено наступну інформацію:
- «...Славнозвісне ПАТ «Центренерго» (надалі: «ЦЕ») підпорядковане ФДМУ. Всі роки свого існування виконувало роль механізму висмоктування грошей з держбюджету і перекладання їх у кишені злочинців. Генеральні директори, які призначалися на цю посаду ніколи не були самостійними. їх завдання полягало у сліпому виконанні наказів тих, хто їх призначав і не ставленні зайвих питань. В такому руслі справи йдуть і до сьогодні...»;
- «...Після звістки, що на «ЦЕ» йде ОСОБА_4 трудовий колектив заштормило, бо призначенець не має досвіду корпоративного управління, у нього відсутні необхідні фахові навички. Більшість членів наглядової ради (надалі: HP) «ЦЕ» також виказали неприйняття цієї кандидатури, а без їх погодження ОСОБА_4 не може розпочинати виконання обов'язків гендиректора. Позиція колективу та HP зрозуміла, тому що таке призначення, після вкрадених мільярдів ОСОБА_13, нормальними людьми сприймається, як треш. Невже таке можливе? Замість праженого корупціонера керувати стратегічним підприємством ставлять випадкову людину...»;
- «...Безвідповідальне відношення до виконання своїх службових обов'язків, з боку ОСОБА_4 , призвело до відсутності стратегічних запасів вугільної продукції складах ТЕС, невиконання планів капітальних ремонтів. Робота по відновленню виробництва, яке було пошкоджено під час воєнних дій ведеться вкрай негативно. Водночас керівництво «ЦЕ», маючи негативні фінансові наслідки, продає вироблену електричну енергію за ціною, нижче ринкової та її собівартості...»;
- «...Крім того, некомпетентність ОСОБА_4 , відсутність системного мислення, яке просто необхідне для керівника такого рівня, безвідповідальність на рівні підлітка, призвели не тільки до фінансових збитків, а і до трагічних подій. 27 грудня 2023 р. наглядовою радою «ЦЕ» було надано доручення в.о. гендиректора ОСОБА_4, про виконання розпорядження КМУ 481 від 26.04.2022 року «Деякі питання роботи суб'єктів господарювання державного сектору економіки на період воєнного стану». ОСОБА_4 його проігнорував, що призвело до загибелі двох працівників Зміївської ТЕС. Тобто, за відсутність досвіду, совісті та фаху у тих, кого призначають на високі державні посади, українці сплачують своїм життям, і не тільки на фронті, а і на підприємствах, які підпорядковані Голові ФДМУ ОСОБА_16...».
Позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається на те, що вищенаведена інформація, поширена відповідачем ОСОБА_1 , є недостовірною, й такою, що принизила ділову репутацію товариства та призвела до негативних змін в господарській діяльності товариства.
Суд відмовляючи у позові виходив із того, що інформація, поширена відповідачем ОСОБА_1 , є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню. Суд дійшов висновку, що відповідач, як журналіст, дав оцінку діяльності публічних посадових осіб, і його висловлювання є виключно суб'єктивною думкою, що має суспільне значення. При цьому, суд встановив, що відповідач не висловлював неповагу чи хибну думку щодо ПАТ «Центренерго» як юридичної особи. Суд також дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів того, що поширена інформація завдала шкоди його господарській діяльності, або що вона порушила його особисті немайнові права. Оскільки позовні вимоги про спростування недостовірної інформації не підлягають задоволенню, то й похідні від них вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними. Суд відзначив, що позивачем не доведено неправомірність дій відповідача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між його діями та завданою шкодою, а також не обґрунтовано розмір моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34 Конституції України).
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (пункт 1 постанови Пленуму Верховного Суду України 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 судам роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»). Тягар доведеності достовірності інформації, поширеної про іншу особу, лежить на тому, хто поширив таку інформацію, позивач лише доводить сам факт її поширення.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України). Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Уряд відповідної держави має право вживати заходів, що покликані реагувати на дифамаційні звинувачення, які позбавлені підстав чи недобросовісно сформульовані (рішення ЄСПЛ у справі «Castells v. Spain» від 23 квітня 1992 року).
Свобода вираження поглядів пов'язана з «обов'язками та відповідальністю», які застосовуються до засобів масової інформації навіть щодо питань великого суспільного значення, особливо коли йдеться про посягання на репутацію названої особи та порушення «прав інших осіб» (рішення ЄСПЛ у справі «Ліндон, Очаковський-Лоуренс і Жулі проти Франції» від 22.10.2007). Свобода вираження поглядів не є абсолютною і поширюється на журналістів лише за умови, якщо вони діють відповідально та добросовісно виконують свою роботу, надаючи точну та достовірну інформацію (рішення ЄСПЛ «Дорота Каня проти Польщі (No. 2)» від 04.10.2016).
Положеннями національного законодавства та сталою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується обов'язок відповідача у цій категорії справ перевіряти поширену ним інформацію та джерела цієї інформації.
Колегія суддів дійшла висновку, що переважна більшість спірних висловлювань, які позивач просить визнати недостовірними, стосується діяльності, кваліфікації та морально-етичних якостей конкретних фізичних осіб - колишніх та діючих керівників ПАТ «Центренерго» (ОСОБА_15, ОСОБА_4) та колишнього Голови Фонду держмайна України (ОСОБА_14), а не Публічного акціонерного товариства «Центренерго» як юридичної особи.
Колегія суддів відзначає, що критика дій посадових чи службових осіб юридичної особи не може бути автоматично ототожнена з поширенням недостовірної інформації про саму юридичну особу.
Спірні витяги (наприклад, з 04:24 по 04:40, з 05:26 по 05:54, з 06:00 по 06:15, з 07:06 по 07:10, з 07:24 по 07:45, з 08:48 по 09:24 відеозапису, а також фрагменти «Після звістки, що на «ЦЕ» йде ОСОБА_4...» та «Крім того, некомпетентність ОСОБА_4...» з текстової публікації) чітко фокусуються на відсутності фахових навичок та досвіду ( ОСОБА_4 ), дії посадової особи всупереч інтересам служби та держави (ОСОБА_3, ОСОБА_12 ), грубому шантажі (ОСОБА_3 щодо Наглядової ради), маніпулюванні (використання непрофесіоналізму ОСОБА_4 ), діяльності «організованого угрупування» (що стосується посадових осіб) та невиконанні розпоряджень КМУ, що призвело до загибелі працівників ( ОСОБА_4 ).
Ці висловлювання є прямою критикою дій, рішень та особистих якостей конкретних керівників. Утім суб'єктом дифамації є не ПАТ «Центренерго» як інститут, а його менеджмент. Юридична особа не може мати «відсутності фахових навичок» чи «безпринципності» - це стосується її керівників, а критика управління, некомпетентності чи корупційної діяльності менеджменту не є підставою для задоволення позову про захист ділової репутації юридичної особи. Таким чином, позов про захист ділової репутації Товариства у цій частині є безпідставним.
Що стосується тих висловлювань, які безпосередньо стосуються фінансово-господарської діяльності позивача, таких як твердження про «збитки... на 14 млрд гривень, з яких сім мільярдів реальні фізичні гроші, які були вкрадені», про 700 млн гривень збитку за перший квартал, про відсутність стратегічних запасів вугілля та реалізацію електричної енергії за цінами нижче ринкових і собівартості, вони також не можуть бути спростовані.
Колегія суддів зазначає, що свобода вираження поглядів, гарантована статтею 10 Конвенції, охоплює не лише «інформацію» чи «ідеї», що сприймаються із схваленням, а й ті, що «ображають, шокують або непокоять» (рішення ЄСПЛ у справі «Handyside v. the United Kingdom»). Оскільки спірні висловлювання стосуються діяльності посадових осіб стратегічного державного підприємства під час війни, вони є питанням надзвичайного суспільного інтересу, і до них застосовуються ширші межі допустимої критики.
Висловлювання ОСОБА_1 є оціночними судженнями, які підлягають захисту відповідно до статті 10 Конвенції. Фрагменти про «збитки... на 14 млрд гривень, з яких сім мільярдів реальні фізичні гроші, які були вкрадені» (з 02:02 по 02:36), про 700 млн гривень збитку за перший квартал (з 07:56 по 08:15) та про «реалізацію електричної енергії за цінами нижче ринкових і собівартості» (з 09:34 по 09:38) дійсно стосуються фінансового стану Товариства, проте відповідач надав документальні докази, які підтверджують фактичні підстави для такої критики: лист Держаудитслужби, що підтверджує порушення на 13,24 млрд грн та втрату фінансових ресурсів на 7,23 млрд грн, а також протокол засідання Наглядової ради, що фіксує збитки за I квартал 2023 року.
Таким чином, ці висловлювання є твердженнями про фактичні фінансові показники та події, які були доведені відповідачем на підставі офіційних чи внутрішніх документів. ЄСПЛ у рішенні у справі «Lingens v. Austria» (1986) встановив, що оціночне судження, засноване на достатній фактичній базі, є імунізованим від спростування. Гострі висловлювання ОСОБА_1 про «крадіжку» та «угрупування» є суб'єктивною, гіперболізованою критикою, що виникла як гостра реакція на документально підтверджені збитки.
Щодо джерел інформації та належної обачності журналіста, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 отримав критично важливу інформацію від члена Наглядової ради ПАТ «Центренерго» ОСОБА_10 , який мав безпосередній доступ до внутрішньої інформації Товариства, що було повністю підтверджено у ході апеляційного розгляду поясненням, наданими ОСОБА_10 у якості свідка. Останній підтвердив як факт надання інформації відповідачу, так і її зміст, що стосується зловживань та некомпетентності керівництва.
Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі «Goodwin v. the United Kingdom» (1996), захист журналістських джерел є одним із наріжних каменів свободи преси. Той факт, що журналіст посилався на надійне, високопоставлене джерело, яке надало документальні підтвердження і підтвердило свої слова в суді, на переконання колегії суддів свідчить про високий ступінь належної обачності та добросовісність журналіста (рішення ЄСПЛ «Thoma v. Luxembourg»). Таким чином, відповідач виконав свій обов'язок щодо перевірки інформації.
Оскільки ПАТ «Центренерго» є державним підприємством, його ділова репутація не може мати пріоритету над суспільним інтересом у викритті корупції та некомпетентності менеджменту. Журналіст ОСОБА_1 виступав у ролі «сторожового пса суспільства» (принцип Oberschlick v. Austria), використовуючи інформацію від члена Наглядової ради Товариства (принцип «Goodwin v. the United Kingdom»), що свідчить про його добросовісність та належну обачність (принцип Thoma v. Luxembourg).
Задоволення позову позивача за таких обставин становило б непропорційне та невиправдане втручання у право ОСОБА_1 на свободу вираження поглядів, що є неприпустимим відповідно до статті 10 Конвенції.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо того, що деякі докази, надані ОСОБА_1 на підтвердження своєї позиції, були здобуті після дати поширення спірної інформації, адже метою доказування у цій категорії справ є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності (правдивості) фактичних тверджень та наявності фактичної бази для оціночних суджень, а не лише перевірка коли саме відповідач отримав офіційний документ. Суд не може відхиляти докази лише за хронологічним принципом, оскільки це створило б необґрунтовані перешкоди для доведення журналістами фактів, які були приховані або ще не оформлені офіційними документами на момент оприлюднення інформації, що є неприпустимим в контексті захисту свободи слова.
Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів, що поширена інформація, яка стосується переважно критики дій його посадових осіб, є недостовірною у сенсі, що порушує права ПАТ «Центренерго» як юридичної особи. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Отже оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго», залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 21 жовтня 2025 року.
Судді Є. П. Євграфова
Б. Б. Левенець
В. В. Саліхов