Унікальний номер справи № 753/6999/21 Головуючий у суді першої інстанції -Котвицький В.Л.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/3523/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
02 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства«Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21.08.2020 між ним та ПАТ «НАСК «Оранта» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 14448349, предметом якого виступив автомобіль марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , який на прав власності належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
0.09.2020 за участі автомобіля марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та автомобіля марки «Skoda», д.н.з. НОМЕР_3 , трапилась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний позивачеві автомобіль зазнав механічних ушкоджень.
Наступного дня, 11.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування.
Відповідачем після проведення огляду пошкодженого автомобіля, 01.10.2020 на банківський рахунок позивача перераховано 60 225,14 грн страхового відшкодування, відповідно до умов Договору.
Разом з тим, 05.10.2020 для встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , позивачем за власні кошти було замовлено експертне автотоварознавче дослідження у КНДІСЕ, за результатами якого був складений висновок експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19.10.2020 за № 24933/20-54. Згідно вказаного висновку, вартість матеріального збитку, завданого позивачеві, як власнику автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 158 251,45 грн. Також, у вказаному висновку було встановлено, що згідно з калькуляцією № и-24933/20-54 вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складає 314 965,63 грн.
Крім того, 22.10.2020 під час розбирання задньої правої двері автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , було виявлено, що сонцезахисна шторка ЗП пошкоджена, про що був повідомлений уповноважений представник відповідача, яким був складений додаток до протоколу (акту) огляду транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 від 22.10.2020, яким було встановлено пошкодження зазначеної шторки.
Відповідно до отриманого рахунку - фактури № БА-020825 від офіційного дилера Hyundai в Україні - ТОВ «БОГДАН АВТО» випливає, що вартість сонцезахисної шторки ЗП складає 64 166, 67 грн.
У зв'язку з чим, 11.11.2020 на рахунок позивача відповідачем було перераховано ще 39 128,63 грн страхового відшкодування відповідно до умов Договору.
Не погоджуючись з отриманою сумою страхового відшкодування, позивач 23.11.2020 направив претензію, у якій позивач вимагав здійснити доплату страхового відшкодування з урахуванням визначеної у Висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19.10.2020 № 24933/20-54 вартості відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , без урахування фізичного зносу, а також з урахуванням вартості задньої правої сонцезахисної шторки. Також, разом з вказаною претензією позивач направив оригінал висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19.10.2020 за № 24933/20-54 та рахунок-фактуру № БА- 020825.
Відповідно до відповіді від 23.12.2020 на зазначену претензію, відповідач не вбачав підстав для доплати страхового відшкодування.
Разом з тим, 11.01.2021 на банківський рахунок позивача відповідачем було перераховано 72 257,23 грн страхового відшкодування відповідно до умов Договору від 21.08.2020.
Загалом, позивач отримав від відповідача 171 611,00 грнстрахового відшкодування, відповідно до умов Договору від 21.08.2020.
Однак, на думку позивача залишилась невідшкодованою сума страхового відшкодування у розмірі 84 217,21 грн, відповідно до автотоварознавчого дослідження від 19.10.2020 № 24933/20-54, яку позивач просив суд стягнути з відповідача.
В подальшому, з урахуванням висновків проведених під час розгляду у суді першої інстанції експертиз, позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути з відповідача недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 303 200,12 грн, 3% річних за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 27 287,33 грн, інфляційне нарахування за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 140 575,26 грн та судові витрати.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 303 200,12 грн - сума страхового відшкодування; 140 575,26 грн - інфляційні втрати; 27 287,33 грн - три проценти річних.
Стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь держави судові витрати в розмірі 4710,63 грн.
У частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом матеріальних норм права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким частково відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки усім висновкам експертів, які містяться в матеріалах справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи.
Вказує, що суд безпідставно ухвалив рішення на підставі висновку експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи від 02.02.2024, складений експертами Левченко С.Ю., Мандрика І.В. та Любименко О.О., оскільки вказаний висновок містить неточності та складений з урахуванням цін, актуальних на час проведення експертизи, а не на час ДТП.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні в апеляційному суді взяв участь представник відповідача Шмиголь С.С., який підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 21.08.2020 між позивачем та ПАТ «НАСК «Оранта» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 14448349, предметом якого виступив автомобіль марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
У подальшому, 10.09.2020 за участі автомобіля марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та автомобіля марки «Skoda», д.н.з. НОМЕР_3 трапилась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний позивачеві автомобіль зазнав механічних ушкоджень.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Крім того, пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно вимог пунктів 34.2, 34.3 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
При цьому, згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Наступного дня після ДТП, 11.09.2020 ОСОБА_1 було подано до HACK «ОРАНТА» заяву про страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) № УБ 1448349 за пошкоджений у ДТП 10.09.2020 транспортний засіб «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 .
Представником HACK «ОРАНТА», у присутності власника пошкодженого транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 16.09.2020 було проведено огляд вказаного пошкодженого транспортного засобу, про що складений протокол (акт) огляду транспортного засобу, який узгоджений та підписаний Позивачем. Також, 22.10.2020 представником НІАСК «ОРАНТА» складено додаток до протоколу (акту) огляду від 16.09.2020, узгоджений та підписаний позивачем. 12.10.2020 представником ІІАСК «ОРАНТА», у присутності власника, було проведено огляд вказаного пошкодженого транспортного засобу, про що складений протокол (акт) огляду транспортного засобу, який узгоджений та підписаний позивачем. Претензій чи зауважень до проведених оглядів 16.09.2020, 22.10.2020 р. та 12.10.2020 власник пошкодженого транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не пред'являв і своїм власноручним підписом в актах оглядів підтвердив правильність, повноту проведених оглядів і належну фіксацію їх результатів.
Спеціалістами HACK «ОРАНТА» 28.09.2020 були складені страховий акт № СТО-20-34685/1 і розрахунок страхового відшкодування та 01.10.2020 на рахунок ОСОБА_1 сплачено страхове відшкодування у розмірі 60 225,14 грн. Також, 09.11.2020 спеціалістами HACK «ОРАНТА» були складені страховий акт № СТО-20-34685/2 і розрахунок страхового відшкодування та 10.11.2020 на рахунок ОСОБА_1 здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 39 128,63 грн.
На підставі заяви ПАТ «НАСК «ОРАНТА» експертом ОСОБА_2 було складено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 12-D/81/0 від 04.01.2021, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , без врахування коефіцієнту фізичного зносу склала 175 361,00 грн, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого т/з) - 104 728,34 грн. з врахуванням ПДВ та 89 503,62 грн. без врахування ПДВ.
На підставі вказаного Висновку № 12-D/81/0 від 04.01.2021 спеціалістами HACK «ОРАНТА» були складені страховий акт № СТО-ЗГ-20-34685/3 і розрахунок страхового шкодування та 11.01.2021 на рахунок ОСОБА_1 здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 72 257,23 грн.
Загальна виплата страхового відшкодування ОСОБА_1 за пошкоджений у ДТП 10.09.2020 транспортний засіб «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 171 611,00 гри, (вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнта фізичного зносу складових 175 361,00 грн. за мінусом франшизи 3750,00 грн, передбаченої п. 1.3.1 Договору № УБ 1448349). Даний факт позивачем не заперечується та підтверджено ним у позовній заяві.
Не погоджуючись із зазначеним висновком, позивач 05.10.2020 замовив експертне автотоварознавче дослідження у КНДІСЕ, за результатами якого був складений висновок експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 19.10.2020 № 24933/20-54, згідно вказаного висновку, вартість матеріального збитку, завданого позивачеві, як власнику автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 158 251,45 грн. Також, у вказаному висновку було встановлено, що згідно з калькуляцією № и-24933/20-54 вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу складає 314 965,63 грн.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Вказане клопотання також підтримав і представник відповідача.
Відповідно до висновка експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 18.11.2022 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталась 10.09.2020, без врахування ПДВ складає 408 417,05 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті ДТП, яка сталась 10.09.2020 з врахуванням ПДВ складає: 488 579,46 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на дату ДТП, яка сталась 10.09.2020, складає: 246 440,78 грн. Водночас, факт включення або не включення ПДВ до визначеної суми залежить від форми оподаткування суб'єктів господарської діяльності, які надають послуги з проведення ремонту КТЗ, реалізації складових і матеріалів тощо.
До суду 02.01.2023 від відповідача надійшов відзив на заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якого, оскільки матеріали справи містять три різні висновки, просив суд призначити у справі комісійну судову автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи від 02.02.2024 орієнтовна вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу автомобіля»Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на момент ДТП, яка сталась 10.09.2020, без урахування ПДВ, складала: 478 561,12 грн.
При вирішенні вказаної справи суд першої інстанції урахував вказаний висновок експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи від 02.02.2024, складений експертами Левченко С.Ю., Мандрика І.В. та Любименко О.О., які мають кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», та попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що даний висновок складено відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, (затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092), сумнівів у своїй достовірності не викликає, а тому є належним доказом у справі.
На підставі зазначеного, враховуючи вказані положення закону і встановлені обставини, суд дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 303 200,12 страхового відшкодування (478 561,12 грн (сума за висновком експерта) - 171 611,00 грн (сплачене страхове відшкодування) - 3750,00 (франшиза).
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до частини першої статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також інфляційні втрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 140 575,26 грн та 3% річних у сумі 27 287,33 грн. за період з 11.01.2021 по 10.01.2024.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки усім висновкам експертів, які містяться в матеріалах справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи.
Як видно із матеріалів справи,на підтвердження своєї позиції сторони надали суду першої інстанції три різних висновки, які виконані судовими експертами: висновок КНДІСЕ (експерт Андрій Волошин) від 19.10.2020 № 24933/20-54 про встановлення суми збитку 314 965,63 грн; висновок КНДІСЕ (експерт Андрій Коробка) № 32290/21-54 від 18.11.2022, яким встановлено суму збитку 408417,05 грн; висновок ФОП ОСОБА_2 № 120/81/1/0920 від 04.01.2021, у якому встановлено розмір збитку - 175 361,00 грн.
За таких обставин суд першої інстанції призначив у справі судову комісійну експертизу із залученням трьох експертів, для з'ясування дійсної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Апеляційний суд звертає увагу, що про призначення комісійної експертизи у суді першої інстанції клопотав саме відповідач.
Оскільки суд першої інстанції встановив, що висновок комісійної експертизи відповідає вимогам закону та містить інформацію щодо предмета доказування у справі, вказаний висновок обґрунтовано покладено в основу рішення суду по суті заявлених вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди відповідача з висновками суду. При цьому, докази та обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Т.О. Невідома
В.В. Соколова