22 вересня 2025 року
справа № 752/18566/24
провадження № 33/824/4685/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Клюге Ілони Геннадіївни на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 854899 від 09.08.2024 року, встановлено, що 09.08.2024 року о 21 год. 05 хв. ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. С. Рудницького, 145, керував транспортним засобом «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №854898 від 09.08.2025, встановлено, що 09.08.2024 року о 21 год. 05 хв. ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. С. Рудницького, 145, керуючи транспортним засобом «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 був неуважний, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , який в самовільному русі здійснив наїзд на транспортний засіб «Audi» д.н.з. НОМЕР_3 та на транспортний засіб «Lanos» д.н.з. НОМЕР_4 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», «13.1», «12.1» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1 -Клюге Ілона Геннадіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нову про закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи на предмет їх відповідності вимогам Кодексу України про адміністративне правопорушення. Суд не надав належної оцінки відсутності відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Зазначає, що порушено право скаржника на захист, оскільки справу було розглянуто за його відсутності. У зв'язку з цим він був позбавлений можливості надати суду докази, зокрема ті, що підтверджують його не перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння на момент зупинки транспортного засобу.
У матеріалах справи відсутнє направлення встановленої форми на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, з досліджених матеріалів справи встановлено, що долучені письмові пояснення свідків відмови правопорушника від проходження огляду на стан сп'яніння не відповідають критерію належності доказів. В поясненнях свідків відсутня інформація з приводу конкретного способу вчинення протиправного діяння, що ставиться в провину скаржнику, а саме не вказано від якого саме огляду відмовляється водій на місці зупинки транспортного засобу чи від освідчення в закладі охорони здоров'я.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Клюге І.Г. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 854899 від 09.08.2024; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 854898 від 09.08.2024 року; схемою місця ДТП від 09.08.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 09.08.2024 року та відеозапису долученого до матеріалів справи.
З оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було вчинено ДТП, про що він не заперечував та вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП визнає. Працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі на що ОСОБА_1 відмовився. Зафіксовано також про роз'яснення прав та обов'язків останньому, складання протоколу на ОСОБА_1 та як його працівниками поліції доставлять у відділок ТЦК.
Також, беручи до уваги, п. 2.5 ПДР України, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно з п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 3 розділу І Інструкції).
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 854899 від 09.08.2024 року, встановлено, що 09.08.2024 року о 21 год. 05 хв. ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. С. Рудницького, 145, керував транспортним засобом «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
У зв'язку з цим, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд щодо виявлення ознак сп'яніння, проте останній відмовився від проходження такого огляду.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду щодо виявлення стану сп'яніння, інспектором поліції було складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної постанови, а також відповідних додаткових доказів в апеляційній скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано. Досліджені судом першої інстанції докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Клюге Ілони Геннадіївни на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя