Справа № 357/13044/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3347/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
19 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),
засудженого ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ),
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2024 року, якою частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX),-
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2024 року частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX).
Засудженого ОСОБА_7 , на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнено від покарання за ч. 4 ст.185 та ч. 2 ст. 190 КК України за епізодами обвинувачення від 10.08.2022, 11.08.2022, 13.08.2022, 18.08.2022, 27.08.2022, 06.09.2022, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2023 року, у зв'язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений. Вважати, ОСОБА_7 засудженим за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_7 за цим вироком, частково приєднано невідбуту ним частину покарання призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року та визначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та ухвалити нову ухвалу, якою визнати ОСОБА_7 винним за вироками Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2018 за ч. 1 ст. 263 КК України та вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України і ухвалити вирок не пов'язаний із позбавленням волі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що він був засуджений Святошинським районним судом м. Києва від 01.11.2018 за ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі з відстрочкою на 3 роки, за період іспитового строку до 01.11.2021 кримінальних правопорушень засуджений ОСОБА_7 не скоював, а перше правопорушення скоїв 10.08.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, згідно закону від 09.08.2024 № 3886-IX епізоди: від 10.08.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України; від 11.08.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України; від 13.08.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України; від 18.08.2022 за ч. 2 ст. 190 КК України; від 27.08.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України; від 06.09.2022 за ч. 2 ст. 190 КК України, були переведені з кваліфікації кримінальних правопорушень в адміністративні, які по своїй тяжкості не передбачають покарання у виді реального позбавлення волі і фактично знижують степінь тяжкості обвинувачення в частині вироку на що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області не звернув уваги.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення засудженого ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення захисника ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з ухвали, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані в повному обсязі.
Так, згідно матеріалів провадження, ОСОБА_7 засуджено вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2023 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 та ч. 1 ст. 309 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбутий строк покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 01.11.2018, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців.
В подальшому, засуджений ОСОБА_7 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про закриття провадження за певними епізодами у зв'язку з усуненням караності діяння та зміною виду покарання фактично пом'якшивши таке.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання засудженого, з належною повнотою дослідив та перевірив матеріали справи докази та, відповідно до вимог чинного законодавства, дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання.
Наведені у апеляційній скарзі доводи були в повній мірі враховані судом першої інстанції та знайшли своє належне обгрунтування в оскаржуваному судому рішенні.
Будь - яких істотних порушень кримінального процесуального законодавства, які б ставили під сумнів правильність висновків суду, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2024 року - залишити без змін.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4