20 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 685/558/24
Провадження № 33/820/23/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., Жураківського В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Бровчука М.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2024,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТОВ «Україна 2001»
визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.163-1, ч.1 ст. 163-4, ч.1 ст 163-2 КУпАП та закрито провадження по справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
За постановою суду, 23.04.2024 року, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Україна 2001» (код за ЄДРПОУ35080933), що знаходиться за адресою: смт. Теофіполь, по вул. Небесної Сотні, 37В, Хмельницького району Хмельницької області, посадовою особою, заступником начальника управління - начальником відділу перевірок з податку на додану вартість управління податкового аудиту позапланових перевірок Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - ОСОБА_2 встановлено, що посадова особа - головний бухгалтер ТОВ «Україна 2001» - ОСОБА_1 порушила:
1) п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого: занижено податок на додану вартість до сплати всього у сумі 171 234 829 грн, у тому числі за листопад 2021 року на суму 1 834 023 грн, за грудень 2021 року на суму 17 238 000 грн, за червень 2022 року на суму 2 731 030 грн, за грудень 2022 року на суму 33 381 234 грн, за грудень 2023 року на суму 116 050 542 грн та завищено суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2023 року в сумі 4 593 767 грн;
2) п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п.266.2, п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 19 976,25 грн, в тому числі за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 в сумі 10 138,50 грн, за 2022 рік в сумі 9 837,75 грн;
3) п.п.14.1.1142 п.14.1 ст.14, п.2971.1 ст.2971 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено єдиний податок у вигляді мінімального податкового зобов'язання (загальні податкові зобов'язання з єдиного податку за 2023рік, за рахунок заниження позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) за 2023 рік в сумі 49 904,32 грн, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Крім того, 23.04.2024 року, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Україна 2001» (код за ЄДРПОУ35080933), що знаходиться за адресою: смт. Теофіполь по вул. Небесної Сотні, 37В Хмельницького району Хмельницької області, посадовою особою, заступником начальника управління - начальником відділу перевірок з податку на додану вартість управління податкового аудиту позапланових перевірок Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - ОСОБА_2 встановлено, що посадова особа - головний бухгалтер ТОВ «Україна 2001» - ОСОБА_1 порушила пп. 168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168 та пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, а саме: несвоєчасно перерахувала нарахований податок на доходи фізичних осіб з виплачених доходів за купівлю майнових сертифікатів (паїв) у готівковій формі на загальну суму 14 167 грн, а саме: 01.09.2021 та 02.09.2021 згідно з видатковими касовими ордерами ТОВ «Україна 2001» здійснено виплати у готівковій формі на загальну суму 63 358 грн за купівлю майнових сертифікатів (паїв) у фізичних осіб (громадян) та сплачено податок на доходи фізичних осіб згідно з платіжною інструкцією №42140 від 30.08.2022, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Крім того, 23.04.2024 року, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Україна 2001» (код за ЄДРПОУ35080933), що знаходиться за адресою: смт. Теофіполь, по вул. Небесної Сотні, 37В, Хмельницького району Хмельницької області, посадовою особою, заступником начальника управління - начальником відділу перевірок з податку на додану вартість управління податкового аудиту позапланових перевірок Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - ОСОБА_2 встановлено, що посадова особа - головний бухгалтер ТОВ «Україна 2001» - ОСОБА_1 порушила пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та абз.3 ч.2 п.4 р.ІV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 за №111/26556 (у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 №773 форма 4ДФ): виявлені недостовірні відомості по вказаним у звітності ТОВ «Україна 2001» реєстраційним номерам облікових карток платників податків, серії та номера паспорта, що призвело до зміни платників податків (повідомлення щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 4ДФ за 3 квартал 2022 від 04.11.2022 №34739004, 3 квартал 2023 року від 02.11.2023 №38409028, 4 квартал 2023 від 02.02.2024 №7069175, недійсні дані: 2172603822, 2639803847, ЕК003386), чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Бровчук М.В. просить постанову суду скасувати та закрити провадження, на підставі п.п. 1,7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Сторона захисту переконує, що головний бухгалтер ТОВ «Україна 2001» ОСОБА_1 вищевказаних правопорушень не вчиняла, будь-яких належних та допустимих доказів її вини суб'єктом владних повноважень не надано, тобто в її діях відсутній склад зазначених адміністративних правопорушень, а також оскільки Хмельницьким окружним адміністративним судом справа №560/8139/24 за позовом ТОВ «Україна 2001» до контролюючого органу не розглянута, чергове засіданні у якій призначено на 03.10.2024, тому об'єктивно неможливо встановити фактичні дані у цій справі про адміністративне правопорушення. Звертає увагу, що судове засіданні відбулося без суб'єкта владних повноважень, який складав протокол чи прокурора. Об'єктивно та в установленому законом порядку не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.163-1, ч.1 ст. 163-4, ч.1 ст. 163-2 КУпАП, а тому відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Посилається на те, що місцевим судом допущено порушення одного з основних принципів правосуддя - безсторонність.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги була повідомлена належним чином.
01.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Бровчук М.В. подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 та у його відсутність, апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Оскільки не встановлено обставин, які перешкоджають проведенню апеляційного розгляду, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 та її захисника Бровчука М.В.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, у розглядуваній справі зазначені вимоги закону додержані не були.
Відповідно до виписаних у ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Що стосується інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, то згідно з диспозицією цієї частини вказаної статті встановлена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №282/31-00-07-04-02 від 15.05.2024 року, ОСОБА_3 - як посадова особа-головний бухгалтер ТОВ «Україна 2001» порушила:
1) п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V, в результаті чого: занижено податок на додану вартість до сплати всього у сумі 171 234 829 грн, у тому числі за листопад 2021 року на суму 1 834 023 грн, за грудень 2021 року на суму 17 238 000 грн, за червень 2022 року на суму 2 731 030 грн, за грудень 2022 року на суму 33 381 234 грн, за грудень 2023 року на суму 116 050 542 грн та завищено суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2023 року в сумі 4 593 767 грн;
2) п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п.266.2, п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V, в результаті чого занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 19 976,25 грн, в тому числі за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 в сумі 10 138,50 грн, за 2022 рік в сумі 9 837,75 грн;
3) п.п.14.1.1142 п.14.1 ст.14, п.2971.1 ст.2971 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого занижено єдиний податок у вигляді мінімального податкового зобов'язання (загальні податкові зобов'язання з єдиного податку за 2023 рік за рахунок заниження позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) за 2023 рік в сумі 49 904,32 грн, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Порядок складення Протоколу органами Державної податкової служби регулюється Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення №566 від 02.07.2016 (затверджена Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.08.2016 за 1046/29176).
Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції №566, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.
Також, згідно з приписами статті 256 КУпАП, у протоколі повинно бути зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, у вищевказаному протоколі не зазначена «суть адміністративного правопорушення», тобто які саме конкретно протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, а відтак складений протокол не відповідає вимогам законодавства, зокрема наведеним вище вимогам статті 256 КУпАП та пунктом 6 Розділу ІІ Інструкції №566.
Разом з тим, згідно з актом документальної планової виїзної перевірки вбачається, що ОСОБА_1 набула статусу посадової особи підприємства 05.01.2022, а події, що інкримінується як адміністративне правопорушення податковим органом датовані по першому епізоду порушень, зокрема, починаючи за листопад-грудень 2021, по другому епізоду 01.04.2021 по 31.12.2021.
Крім того, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП є відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивною стороною правопорушення є наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Положення чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України містять норми, згідно з якими платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, з диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України.
Так, у даній категорії справ формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути чіткими та зрозумілими.
Чинним законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах обвинувачення, яке міститься у протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує для неї можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.
Уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула, відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП, та належним чином не викладені фактичні обставини, які мають значення для правильного та об'єктивного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення №282/31-00-07-04-02 від 15.05.2024 року неможливо зробити висновок про об'єктивну сторону правопорушення, тобто яке саме порушення порядку ведення податкового обліку було допущено ОСОБА_1 , в результаті чого:
-занижено податок на додану вартість до сплати всього у сумі 171 234 829 грн, у тому числі за листопад 2021 року на суму 1 834 023 грн, за грудень 2021 року на суму 17 238 000 грн, за червень 2022 року на суму 2 731 030 грн, за грудень 2022 року на суму 33 381 234 грн, за грудень 2023 року на суму 116 050 542 грн та завищено суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2023 року, в сумі 4 593 767 грн, чим порушено п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ.
- занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 19 976,25 грн, в тому числі за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 в сумі 10 138,50 грн, за 2022 рік, в сумі 9 837,75 грн, чим порушено п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п.266.2, п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ
- занижено єдиний податок у вигляді мінімального податкового зобов'язання (загальні податкові зобов'язання з єдиного податку за 2023 рік за рахунок заниження позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) за 2023 рік в сумі 49 904,32 грн, чим порушено п.п.14.1.1142 п.14.1 ст.14, п.2971.1 ст.2971 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ.
У цій справі про адміністративне правопорушення відсутні, у достатньому обсязі, належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Разом з тим, долучений до матеріалів справи Акт перевірки від 23.04.2024, сам по собі, не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, у зв'язку із тим, що Податковим кодексом України, а також Кодексом адміністративного судочинства України передбачено адміністративний (досудовий) та судовий порядок оскарження неправомірних дій уповноважених осіб органів доходів та зборів, якщо об'єкт перевірки не погоджується з викладеною у відповідному акті інформацією.
У силу норм Податкового кодексу акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Тому, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та установлено в судовому засіданні судом апеляційної інстанції, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна 2001» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1258/Ж10/31-00-07-04-02-25 форми "Р" від 20 травня 2024 року; податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1259/Ж10/31-00-07-04-02-25 форми "В4" від 20 травня 2024 року; податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1260/Ж10/31-00-07-04-02-25 форми "ВН" від 20 травня 2024 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
17.04.2025, своєю постановою, Сьомий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року залишено без задоволення, а вказане рішення без змін.
Як вже зазначалось об'єктивною стороною частини 1 статті 163-1 КУпАП є порушення правил ведення податкового обліку. Воно не тотожне заниженню податків чи доходів від діяльності підприємства. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку: неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів тощо.
За приписами статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
В Рішенні Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, зазначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції.
Згідно з положеннями статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, а також вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
За таких обставин, вказаний протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому висновок суду про доведеність її вини у вчиненні цього правопорушення, є необґрунтованим.
Що стосується інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, то згідно з диспозицією цієї частини вказаної статті встановлена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №284/31-00-07-04-02 від 15.05.2024 року, посадова особа - головний бухгалтер ТОВ «Україна 2001» - ОСОБА_1 порушила пп. 168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168 та пп. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, а саме: несвоєчасно перерахувала нарахований податок на доходи фізичних осіб з виплачених доходів за купівлю майнових сертифікатів (паїв) у готівковій формі на загальну суму 14 167 грн, а саме: 01.09.2021 та 02.09.2021 згідно видаткових касових ордерів ТОВ «Україна 2001» здійснено виплати у готівковій формі на загальну суму 63 358 грн за купівлю майнових сертифікатів (паїв) у фізичних осіб (громадян) та сплачено податок на доходи фізичних осіб згідно платіжної інструкції №42140 від 30.08.2022, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Як зазначалась вище, у період 01.09.2021 та 02.09.2021, коли було допущено вказане порушення ОСОБА_1 у ТОВ «Україна 2001» ще не працювала. Згідно з платіжною інструкцією №42140 від 30.08.2022, допущене порушення податкового законодавства було усунене вже в період її роботи головним бухгалтером у цьому товаристві,
З огляду на викладені обставини, місцевому суду необхідно було проаналізувати чи доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення, зокрема через наявність вини в її діях або бездіяльності, адже для притягнення особи до відповідальності необхідно довести факт правопорушення та вину.
Суд не тільки цього не зробив, але й не перевірив правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення по цьому епізоду інкримінованого правопорушення.
Об'єктивною стороною частини 1 статті 163-2 КУпАП є неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень щодо податків і зборів. Однак, в протоколі йдеться про несвоєчасний перерахунок податку на доходи фізичних осіб з виплачених доходів за купівлю майнових сертифікатів, а це вже трохи інший аспект. Відповідно, у протоколі відображені обставини і сформульоване обвинувачення, яке не відповідає диспозиції ч.1 ст.163-2 КУпАП.
З наведених підстав, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення, є також необґрунтованим.
По наступному епізоду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №286/31-00-07-04-02 від 15 травня 2024 ОСОБА_1 ставиться у вину, як посадовій особі - головному бухгалтеру ТОВ «Україна 2001», порушення пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та абз.3 ч.2 п.4 р. ІV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 за №111/26556 (у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 №773 форма 4ДФ), в результаті чого виявлені недостовірні відомості по вказаним у звітності ТОВ «Україна 2001» реєстраційним номерам облікових карток платників податків, серії та номера паспорта, що призвело до зміни платників податків (повідомлення щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 4ДФ за 3 квартал 2022 від 04.11.2022 №34739004, 3 квартал 2023 року від 02.11.2023 №38409028, 4 квартал 2023 від 02.02.2024 №7069175, недійсні дані: 2172603822, 2639803847, ЕК003386), чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.163-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність в разі неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції, в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд, належним чином, не перевірив правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 по цьому епізоду інкримінованого правопорушення, а тому не обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП.
Об'єктивною стороною частини 1 статті 163-4 КУпАП є неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
ОСОБА_1 ставиться у вину, що вона, як посадова особа порушила податкове законодавство, внаслідок чого виявлені недостовірні відомості по вказаним у звітності ТОВ «Україна 2001» реєстраційним номерам облікових карток платників податків, серії та номера паспорта, що призвело до зміни платників податків (повідомлення щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 4ДФ за 3 квартал 2022 від 04.11.2022 №34739004, 3 квартал 2023 року від 02.11.2023 №38409028, 4 квартал 2023 від 02.02.2024 №7069175, недійсні дані: 2172603822, 2639803847, ЕК003386).
Такі її дії не відповідають диспозиції ч.1 ст.163-4 КУпАП, так як цим законом передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, а не за подання недостовірних відомостей по вказаним у звітності реєстраційним номерам облікових карток платників податків, на що не звернув увагу місцевий суд, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні цього правопорушення.
З огляду на вказане, у протоколі відображені обставини і сформульоване обвинувачення, яке не відповідає диспозиції ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Таким чином, склад адміністративних правопорушень, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 163-1, ч.1ст.163-2, ч.1 ст.163-4 КупАП, у діях ОСОБА_1 , є не підтверджені.
Згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу доведення вини «поза розумним сумнівом», доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У даному випадку обов'язок доведення вини покладається на орган уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи, якій інкриміноване вчинення порушення. Зокрема, такий обов'язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.
Апеляційний суд вважає, що вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 163-1, ч.1ст.163-2, ч.1 ст.163-4 КупАП, які інкримінуються ОСОБА_1 , не доведене, а її вина не підтверджена.
За наведених вище обставин апеляційний суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 163-1, ч.1ст.163-2, ч.1 ст.163-4 КупАП.
З огляду на викладене, апеляційна скарга захисника Бровчука М.В. підлягає частковому задоволенню, оскільки одночасно закривати провадження ще і за п.7 ст.247 КупАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КупАП, підстав не має, так як таке закриття провадження не є реабілітуючим.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бровчука М.В. задовольнити частково.
Постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2024 стосовно ОСОБА_1 скасувати.
Закрити провадження стосовно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу правопорушень, передбачених ч.1 ст. 163-1, ч.1ст.163-2, ч.1 ст.163-4 КупАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М. Кулеша