14 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 672/169/25
Провадження № 22-ц/820/1754/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
секретар судового засідання - Кошельник В.М.
з участю: представника апелянта - Гаджука В.О.
представника заінтересованої особи - Кримчака О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 672/169/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 травня 2025 року, в складі судді Рибачук О.Г. присяжних Воротного В.В. Ясінської Л.О., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , орган опіки та піклування - виконавчий комітет Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просив визнати ОСОБА_2 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном матері, ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначав, що він є сином ОСОБА_2 , яка відповідно до висновку судово-психіатричного експерта має стійкий хронічний психічний розлад - змішану кіркову та підкіркову судинну деменцію. Таке психічне захворювання позбавляє його матір можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Заявник є єдиним членом сім'ї, хто може здійснювати догляд за матір'ю, оскільки дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 є також особою з інвалідністю другої групи, доглядає за дитиною з інвалідністю, яка потребує стороннього догляду.
Заявник зазначив, що 18 березня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України та проходить військову службу по теперішній час, а у випадку задоволення даної заяви судове рішення може бути підставою для його звільнення з військової служби з метою виконання обов'язків опікуна.
ОСОБА_1 є єдиною фізичною особою, хто може здійснювати постійний догляд за матір'ю. Він є фізично здоровим, спиртними напоями та наркотичними засобами не зловживає, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, розлучений.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. ОСОБА_2 визнано недієздатною. До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 покладено на Орган опіки і піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області обов'язки зі здійснення опіки над ОСОБА_2 . В задоволенні вимоги ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 відмовлено. Встановлено строк дії рішення в частині визнання недієздатною ОСОБА_2 два роки.
Задовольняючи частково вимоги заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 має стійкий хронічний психічний розлад, що позбавляє її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вона потребує постійного щоденного стороннього догляду, який на даний час не може забезпечити ОСОБА_1 , проходячи службу в Збройних Силах України в іншій місцевості. Реалізація права бути опікуном недієздатної матері можлива лише за умови звільнення з військової служби ОСОБА_1 , вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків опікуна. Тому, встановлення опіки і призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно покласти на орган опіки і піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради щодо здійснення обов'язків з опіки над ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови заявнику в задоволенні вимог про встановлення над ОСОБА_2 опіки та призначення їй опікуна в особі ОСОБА_1 та ухвалити нове судове рішення, яким заявлені вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні вимоги щодо визнання ОСОБА_1 опікуном його матері ОСОБА_2 з посиланням на обставини, які не відповідають дійсності та матеріалам справи. Судом безпідставно вказано в рішенні, що у сестри заявника є чоловік, який проживає разом з нею. Судом першої інстанції безпідставно не враховано наявне у справі подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном та те, що реалізація заявником права бути опікуном недієздатної матері можлива лише за умови звільнення його з військової служби, оскільки вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків як опікуна. Суд дійшов помилкового висновку, що подання органу опіки та піклування не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер і при ухваленні судом рішення не має пріоритетного значення та може бути врахований на розсуд суду.
Судом першої інстанції правильно встановлено, проте неправильно оцінено, що окрім заявника відсутні інші особи, які б бажали та мали б фактичну змогу здійснювати належну опіку за хворою ОСОБА_2 . Покладенням на орган опіки і піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради обов'язку зі здійсненням опіки над ОСОБА_2 , не вирішено питання фактичної опіки над нею.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 02 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року призначено справу до розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки вона як дочка ОСОБА_2 не може здійснювати такий догляд за матір'ю, так як здійснює догляд за своєю дочкою.
Від Городоцької міської ради Хмельницької області надійшли додаткові пояснення у справі, представник вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Представник посилається на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції орган опіки та піклування Городоцької міської ради надав висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном матері - ОСОБА_2 . Під час розгляду питання про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном його матері ОСОБА_2 орган опіки та піклування всебічно та об'єктивно вивчав це питання, зокрема, було прийнято до уваги склад сім'ї заявника, стан здоров'я дочки та онучки ОСОБА_2 , наявність у них групи інвалідності. Тому, догляд за ОСОБА_2 може здійснювати лише заявник - її син.
Представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Гаджук В.О. у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених у ній.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Кримчак О.А. вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Апелянт ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явилися. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просила розгляд справи проводити за її відсутності, вимоги апеляційної скарги підтримує.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився. У поданих поясненнях просив проводити розгляд справи без його участі.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 146 від 22.02.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має стійкий хронічний психічний розлад - змішану кіркову та підкіркову судинну деменцію. Психічне захворювання позбавляє ОСОБА_2 можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 20 червня 2024 року молодший сержант ОСОБА_1 в період з 18.03.2022 по 01.11.2022; з 11.11.2022 по 06.08.2023; з 17.09.2023 по 25.09.2023; з 08.10.2023 по 20.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Донецької області.
ОСОБА_1 станом на 18.04.2025 року не знятої чи не погашеної судимості не має, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи.
Відповідно до подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради від 18.12.2024 встановлено, що орган опіки та піклування вважає можливим та доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном його матері ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною особою.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення в частині визнання недієздатною ОСОБА_2 не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного перегляду в цій частині.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відмовляючи в задоволенні заяви в частині встановлення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , суд першої інстанції, виходив з того, що заявник ОСОБА_1 з 18 березня 2022 року бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Ця обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків як опікуна ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88,що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Відповідно до пункту 3.1. Правил при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Також пунктом 3.3 Правил визначено перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, а саме: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органу опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанови Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22).
Звертаючись до суду із заявою, ОСОБА_1 вказував, що він бажає доглядати за своєю матір'ю ОСОБА_2 та відповідає усім вимогам опікуна. Однак у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження стану здоров'я майбутнього опікуна. Крім того, наявне в матеріалах справи подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Городоцької міської ради про доцільність призначення опікуном громадянина ОСОБА_1 його матері ОСОБА_2 не містить даних, які мали б бути перевірені органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна щодо можливості особи здійснювати повноваження опікуна.
В даному поданні відсутні дані щодо обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна, перевірки умов життя майбутнього опікуна, його майнового стану та інші дані, встановлення яких передбачено п. 3.3 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.99.
Крім того, органом опіки і піклування не враховано факт проходженням ОСОБА_1 військової служби та не вказано чи не перешкоджатиме таке проходження військової служби заявником виконанню обов'язків опікуна.
Саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність призначення такої особи опікуном, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення цієї особи опікуном.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року в справі № 641/7190/23.
Оскільки ОСОБА_1 з 2022 року проходить військову службу, вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків як опікуна ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 потребує постійного щоденного стороннього догляду, який заявник ОСОБА_1 , проходячи військову службу в іншій місцевості, на цей час не може забезпечити у повному обсязі. Вказане унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків опікуна над ОСОБА_2 .
Колегія суддів звертає увагу, що в задоволенні вимог заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном відмовлено не виключно з підстав проходження ним військової служби, а з підстав недоведеності заявником можливості виконувати обов'язки опікуна щодо ОСОБА_2 відповідно частини першої статті 67 ЦК України в сукупності з іншими обставинами справи, які не були перевірені органом опіки і піклування.
Також суд не приймає до уваги доводи апелянта про наявність висновку органу опіки і піклування про призначення заявника опікуном, так як оцінка даному висновку щодо його обґрунтованості та відповідності вимогам чинного законодавства дана в мотивувальній частині даної постанови.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 .
При цьому судом першої інстанції правильно оцінено подання органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Городоцької міської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , оскільки орган опіки повинен враховувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка, а вказане рішення винесено без повного та ретельного з'ясування всіх фактичних вищевказаних обставин.
Водночас слід враховувати, що висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права та обов'язки, тобто, є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Даному документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.
До аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 13червня 2018 року у справі №500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі №496/4271/16-а, Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі №753/6498/15-ц.
Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язуєсуди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги в частині скасування позовних вимог залишено без задоволення, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2025 року.
Судді: Т. В. Спірідонова
Р. С. Гринчук
А. М. Костенко