21 жовтня 2025 року м.Суми
Справа №577/4269/24
Номер провадження 22-ц/816/858/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2024 року у складі судді Потій Н.В., ухваленого в м. Конотоп Сумської області, повне судове рішення складено 18 жовтня 2024 року,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про визнання дій неправомірними та проведення зарахування сплачених коштів в рахунок оплати послуг,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі по тексту - КП ВУВКГ) зарахувати позивачу в рахунок оплати послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення 460 грн проведених ним витрат на повірку лічильників холодної води, а також зобов'язати відповідача зарахувати в рахунок оплати водопостачання та водовідведення проведену оплату абонентського обслуговування, починаючи з 15 квітня 2021 року.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що 09 липня 2007 року між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення з протоколом розбіжностей, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку засобів обліку води.
10 січня 2022 року відповідачем направлено у його житлове приміщення спеціаліста, яким проведена повірка лічильників, за що ним було сплачено 460 грн. Відповідач відмовив у задоволенні його звернення про зарахування сплаченої ним суми в рахунок оплати комунальних послуг за водопостачання та водовідведення. Вважає, що такі дії відповідача суперечать умовам укладеного між ними договору та ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологія та метрологічну діяльність».
Крім того, вказує і на те, що відповідачем нараховується та стягується плата за абонентську обслуговування, що не передбаченого укладеним між ними договором.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не визнав факт існування між сторонами, станом на час виникнення спірних правовідносин, договору від 09 липня 2007 року, адже, як зазначив суд в оскаржуваному рішенні, цю обставину визнав відповідач.
Вказує на те, що висновки суду першої інстанції про те, що з 15 квітня 2021 року між сторонами діє типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з обслуговування внутрішньо будинкових систем, затверджений постановою КМУ від 05 липня 2019 року не ґрунтуються на доказах.
Стверджує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що він не є ні власником житла, ні власником лічильників води, тоді як ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» оплату за проведення повірки лічильників може бути покладено тільки на їх власників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2007 року між ОСОБА_1 та КП ВУВКГ було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за адресою АДРЕСА_1 , за яким відповідно до п.12 п.3 повірку засобів обліку води, встановлених у квартирах багатоквартирних будинків, здійснює житлово-експлуатаційна організація, яка є виконавцем послуг (а.с. 4-5).
16 липня 2007 року ОСОБА_1 подав до КП ВУВКГ протокол розбіжностей до вказаного договору з пропозицією у п.12 п.3 слова «повірку засобів обліку води, встановлених у квартирах багатоквартирних будинків, здійснює житлово-експлуатаційна організація, вона є виконавцем поcлуг» виключити, оскільки ЖЕК не є учасником цього договору і покладання на нього якихось обов'язків є некоректними і суперечить Закону України «Про метрологію». А пункт 12 доповнити пп.12 «На період повірки лічильників оплата за користування послуг постачання холодної води та водовідведення проводиться за середніми показниками лічильників за 2 останні місяці перед зняттям лічильників на перевірку з урахуванням вимог п.7 цього договору. Пункт 17 з проекту договору виключити, оскільки ЖЕК не є учасником цього договору. У п.19 проекту договору додати умову: «Якщо представник виробника не з'явиться на виклик споживача в обумовлений термін, споживач вправі сам скласти акт-претензію за підписом одного свідка і цей акт приймається виробником, як дійсний (а.с.5).
Суд встановив, що вказаний договір зі змінами, внесеними протоколом розбіжностей, діяв між сторонами до 15 квітня 2021 року.
Рішенням Виконавчого комітету Конотопської міської ради від 24 лютого 2021 року №16 встановлено КПВУВКГ тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення в наступних розмірах: централізоване водопостачання-12,95 грн/м.куб. (з ПДВ); за централізоване водовідведення-18,52 грн/м.куб (з ПДВ), яке опубліковано в газеті «Факти+програми ТБ» №9 від 03 березня 2021 року (а.с.28).
Відповідно до оголошення в місцевій газеті «ФАКТИ+програми ТБ» №9 від 03 березня 2021 року з назвою «До уваги співмешканців багатоквартирних будинків», КП ВУВКГ року роз'яснено про те, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово- комунальні послуги (в новій редакції) співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) повинні самостійно обрати одну з моделей організації договірних відносин, зокрема мають можливість обрати і одну з двох колективних форм колективний договір чи договір з колективним споживачем, про що повідомляють КП ВУВКГ письмово офіційним листом від імені організації співвласників багатоквартирного будинку чи надати протокол (завірену копію) загальних зборів про таке рішення. З огляду на це, у зв'язку з необхідністю приведення договорів на житлово- комунальні послуги до вимог чинного законодавства України, Водоканал пропонує споживачам послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до 15 квітня 2021 року визначитись з моделлю організації договірних відносин та повідомити КП ВУВКГ про своє рішення. В разі, якщо до визначеної вище дати офіційного звернення від співвласників до КП ВУВКГ не надійде, почнуть діяти індивідуальні договори з кожним окремим співвласником багатоквартирного будинку, укладені в порядку та на умовах, передбачених ст. 13 та ч. 7 ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (а.с. 29).
У квитанції за лютий 2021 року ( АДРЕСА_1 ,) виданій 01 березня 2021 року, до якої додано проект договору, одночасно було звернуто увагу споживача, що якщо протягом 30 днів з моменту отримання проекту договору абонент не повідомить про відмову від його укладання, однак продовжить отримувати послуги від КП ВУВКГ, договір вважатиметься укладеним у запропонованій виконавцем редакції, та вступить в силу з 15 квітня 2021 року (а.с. 20, 21-24).
Оскільки позивач та співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не надали протоколу загальних зборів до вказаної в повідомленні дати, то з 15 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та КП ВУВКГ діє договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) в редакції розробленій відповідно до типової форми, затвердженої постановою КМУ від 05 липня 2019 року № 60 (а.с. 21 -24), умовами якого не передбачено обов'язку ВУВКГ здійснювати повірку лічильників за рахунок ВУВКГ як суб'єкта господарювання, що надає послуги з водопостачання.
Відповідно до довідки про нарахування та сплату за послуги - 2021 рік за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 2021 по грудень 2021 використано 22 куб/м, нараховано 675,32 грн, всього з пільгою 829,86 грн, сплачено 639,29 грн (а.с.28)
Відповідно до повідомлення-квитанції за лютий 2021 року (виписаного 01.03.2021), особовий рахунок НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до сплати складає 24,57 грн (а.с.20).
Згідно договору доручення від 10 січня 2022 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 останній зобов'язується від імені та за рахунок довірителя здійснити оплату через касу банку коштів, які підлягають оплаті довірителем за квитанцією у сумі 460 грн (а.с.6).
Відповідно до довідки КП ВУВКГ з 15.04.2021 встановлено відповідну плату за абонентське обслуговування (а.с.7)
КП ВУВКГ у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 01 лютого 2022 року вх.№К-10 повідомило про відсутність підстав включати витрати на повірку квартирних лічильників до складу плати за надання послуг водопостачання та водовідведення (а.с.2)
Ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що періодична повірка вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах здійснюється за рахунок власників таких вузлів обліку. Умовами договору в редакції розробленій відповідно до типової форми, затвердженої постановою КМУ від 05 липня 2019 року № 60 (а.с. 21-24), який діє між сторонами у справі, не передбачено обов'язку КП ВУВКГ нести витрати за повірку лічильника води.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VII, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (ч. 3 ст. 2 вказаного закону).
Послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 4 ст. 23 вказаного закону).
Послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч.4 ст. 24 вказаного закону).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що станом на час виникнення спірних правовідносин - січень 2022 року, послуги з водопостачання та водовідведення відповідачем надавалися споживачу на підставі типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, затверджений постановою КМУ від 05 липня 2019 року №690, а доводи апеляційної скарги позивача колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Постановою КМУ від 5 липня 2019 року № 690 затверджено Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та типові договора про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зокрема типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.
Пунктом 6 Правил (у редакції, чинній станом на січень 2022 року) надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - договір).
За змістом ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній станом на січень 2022 року) договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Встановлено, що в місцевій газеті «ФАКТИ+програма ТБ» №9 від 03 березня 2021 року розміщено оголошення КП ВУВКГ, в якому повідомлялося співвласників багатоквартирного будинку про необхідність приведення договорів на житлово-комунальні послуги до вимог чинного законодавства України, пропонувалося до 15 квітня 2021 року визначитися з моделлю організації договірних відносин та повідомити комунальне підприємство про своє рішення. У разі, якщо до визначеної дати офіційного звернення від співвласників до КП ВУВКГ не надійде, то почнуть діяти індивідуальні договори з кожним окремим співвласником багатоквартирного будинку, укладені в порядку та на умовах, передбачених ст. 13, ч. 7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Також, в квитанції за лютий 2021 року (виписана 01 березня 2021 року), міститься повідомлення про те, що у порядку ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», КП ВУВКГ звертається з пропозицією укласти договір на постачання послуг, у випадку не надходження повідомлення про відмову від його укладення та продовження отримання послуг від комунального підприємства, договір вважатиметься укладеним у запропонованій виконавцем редакції та вступить в силу з 15 квітня 2021 року.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач продовжив користуватися послугами з водопостачання та водовідведення, вносив плату за спожиті послуги за тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Конотопської міської ради №76 від 21 лютого 2021 року, в тому числі і абонплату, суд першої дійшов до обґрунтованого висновку, що починаючи з 15 квітня 2021 року правовідносини між сторонами були врегульовані типовим індивідуальним договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, затверджений постановою КМУ від 05 липня 2019 року №690.
Твердження заявника апеляційної скарги про визнання відповідачем факту існування між сторонами договору від 09 липня 2007 року суперечить позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній станом на січень 2022 року) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.
Умовами типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, затверджений постановою КМУ від 05 липня 2019 року №690 не передбачено обов'язку надавача послуг проводити за власний рахунок періодичної повірки вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання води в квартирах (приміщеннях) будинку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що позивачем не було надано достовірних та достатніх доказів понесення витрат на проведення повірки лічильників у розмірі 460 грн 00 коп. Укладений між ОСОБА_1 та іншою фізичною особою договір доручення, за яким повірений зобов'язався від імені та за рахунок довірителя здійснити оплату через касу банку грошових коштів, які підлягають оплаті довірителем за квитанцією в сумі 460 грн 00 коп. не є таким доказом.
Посилання позивача на те, що він є користувачем, а не власником квартири, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Нарахування та сплата споживачами абонплати передбачена нормами чинного законодавства та умовами типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, затвердженого постановою КМУ від 05 липня 2019 року №690, а тому підстав для зарахування добровільно сплаченої позивачем суми абонплати в рахунок оплати водопостачання та водовідведення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов