Справа №522/18832/25
Провадження №2/522/8308/25
(ЗАОЧНЕ)
21 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В., розглянувши розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
20 серпня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення алментів на утримання неповнолітньої дитини, у якій позивачка просить суд:
- змінити розмір і спосіб стягнення аліментів відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2024 року у справі №522/4119/24 з 1/4 частки від всіх доходів на тверду грошову суму у розмірі 20 000,00 гривень щомісячно з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону;
- стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000,00 гривень щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачеві надано 15-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 27.08.2025 року та копію позову з додатками було отримано особисто ОСОБА_2 01.09.2025 року, про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі.
Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2024 року у справі №522/4119/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.03.2024 року до досягнення дитиною повноліття.
Задля виконання зазначеного рішення, 05.11.2024 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №522/4119/24.
На підставі виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2024 року №522/4119/24, державним виконавцем Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №76984179.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У постанові КЦС ВС від 31.07.2024 року у справі № 278/2599/23 вказано, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що після визначення судовим наказом Житомирського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2019 року розміру аліментів на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сімейний стан та матеріальне становище позивачки змінилися у зв'язку із народженням доньки ОСОБА_4 , що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів. Також позивачка не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною, перебуває на обліку як безробітна в Державній службі зайнятості, допомоги по безробіттю не отримує. У даній справі правильно встановлено наявність підстав для зміни розміру аліментів: зміна матеріального та сімейного стану.
Верховний Суд зазначив, що вищевказані обставини відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
У справі ЄСПЛ «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76). На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків. У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.
На думку суду, при вирішенні спорів, що стосуються дітей (в тому числі справи щодо стягнення аліментів) суд зобов'язаний керуватися найкращими інтересами дитини, оскільки, така категорія спорів є особливою через те, що дитина - це не завжди захищений учасник суспільних відносин, а тому, визначаючи розмір аліментів, суд повинен брати до уваги найкращі інтереси дитини.
При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи:
(а) погляди дитини,
(б) індивідуальність дитини,
(в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин,
(г) піклування, захист і безпека дитини,
(ґ) вразливе положення,
(д) право дитини на здоров'я,
(е) право дитини на освіту (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №654/4307/19).
Звертаючись до суду з позовом про зміну способу та розміру аліментів, позивачка посилається на те, що дитина проживає разом із нею у Республіці Болгарія, а тому, сума аліментів, що стягується на підставі рішення суду не покриває витрат, пов'язаних з нормальним та гармонійним розвитком дитини. Посилається на те, що національною валютою є ОСОБА_4 , що дорівнює 26,41 гривень, а тому, сума аліментів що стягується становить 131,65 гривень. Вказує, що позивачка з дитиною проживає в орендованій квартирі. Вказує що витрати на одяг та взуття в липні 2025 року становлять 163,00 гривень. Дитина навчається в Навчальному центрі «СВЕТЛИНА», на що понесені витрати у розмірі 13 904,65 гривень. Зазначає, що в дитини є хист до комп'ютерних технологій, тому, з метою підтримки бажання дитини розвиватися в цьому напрямку, позивач оплатила в березні-липні грошову суму у розмірі 7 550,00 гривень. Відповідачка вказує, що необхідно нести витрати на здоров'я дитини, харчування, додаткові освітні послуги, індивідуальні заняття тощо.
Посилається на те, що відповідач є працездатною особою, зареєстрований як ФОП, отримує стабільний дохід.
У позовній заяві позивачка посилається на те, що несе витрати, пов'язані із навчанням, забезпеченням харчування тошо.
На підтвердження того, що позивачка несе витрати на дитину, нею були подані:
- копія платіжних інструкцій, які підтверджують купівлю продуктів харчування та одяг (а.с.35-37);
- копії платіжних інструкцій, що підтверджують оплату освітніх послуг в ТОВ «ОНЛАЙН ШКОЛА ГРІН КАТРІ» від 01.03.2025 року на суму 1 000,00 гривень, від 25.05.2025 року на суму 1 000,00 гривень, від 04.07.2025 року на суму 5 550,00 гривень.
На противагу цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували той факт, що він бере участь в утриманні дитини.
З метою реалізації спільного наказу № 304/262 від 24.06.2024 Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України» державним підприємством «Інформаційні судові системи» реалізовано доступ до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Судом було направлено запит до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відповідь з якого надійшла до суду 21.08.2025 року №1689647 та з якої вбачається, що ОСОБА_2 отримує дохід у вигляді заробітної плати (ЗП) та доходу, виплаченого самозайнятій особи (ДВСО). Так, наприклад, у період з червня 2024 року по червень 2025 року, ОСОБА_2 отримав наступний дохід:
- червень 2024 року - 116 960,00 гривень (ДВСО);
- липень 2024 року - 8 000,00 гривень (ДВСО);
- липень 2024 року - 108 888,00 гривень (ДВСО);
- серпень 2024 року - 8 000,00 гривень (ДВСО);
- серпень 2024 року - 109 376,00 гривень (ДВСО);
- вересень 2024 року - 8 000,00 гривень (ДВСО);
- вересень 2024 року - 111 592,00 гривень (ДВСО);
- жовтень 2024 року - 427,00 гривень (ЗП);
- жовтень 2024 року - 4 008,00 гривень (ДВСО);
- жовтень 2024 року - 113 400,00 гривень (ДВСО);
- листопад 2024 року - 427,00 гривень (ЗП);
- листопад 2024 року - 88 000,00 гривень (ДВСО);
- листопад 2024 року - 34 248,00 гривень (ДВСО);
- грудень 2024 року - 104 000,00 гривень (ДВСО);
- грудень 2024 року - 16 160,00 гривень;
- січень 2025 року - 8 540,00 гривень (ЗП);
- січень 2025 року - 79 992,00 гривень (ДВСО);
- січень 2025 року - 6 976,00 гривень (ДВСО);
- лютий 2025 року - 20 000,00 гривень (ЗП);
- лютий 2025 року - 88 847,00 гривень (ДВСО);
- лютий 2025 року - 41 888,00 гривень (ДВСО);
- березень 2025 року - 20 000,00 гривень (ЗП);
- березень 2025 року - 88 165,00 гривень (ДВСО);
- березень 2025 року - 5 203,00 гривень (ДВСО);
- квітень 2025 року - 20 000,00 гривень (ЗП);
- квітень 2025 року - 77 000,00 гривень (ДВСО);
- квітень 2025 року - 17 479,00 гривень (ДВСО);
- травень 2025 року - 20 000,00 гривень (ЗП);
- травень 2025 року - 18 755,00 гривень (ДВСО);
- травень 2025 року - 75 009,00 гривень (ДВСО);
- червень 2025 року - 20 500,00 гривень (ЗП);
- червень 2025 року - 80 355,00 гривень (ДВСО);
- червень 2025 року - 14 190,00 гривень.
Окрім цього, згідно відповіді, ОСОБА_2 протягом зазначеного періоду отримував інші доходи, а саме:
- серпень 2024 року - 3,91 гривень;
- вересень 2024 року - 85,8 гривень;
- жовтень 2024 року - 86,46 гривень;
- квітень 2025 року - 5,87 гривень.
При цьому, у зазначеній відповіді відображені податкові декларації платника єдиного податку -фізичної особи, з яких вбачається те, що розмір доходу ОСОБА_2 становив:
- за 2021 рік - 36 715,00 гривень;
- за 2022 рік - 109 560,00 гривень;
- за 2023 рік - 440 999,50 гривень;
- за 2024 рік - 1 359 002,50 гривень;
- за два квартали 2025 року - 593 859,00 гривень.
Зазначене у своїй сукупності свідчить про те, що матеріальне становище відповідача - покращується.
Досліджуючи питання про те, чи відповідає заявлений позивачкою розмір аліментів на дитину критерію розумності та справедливості, суд виходить з того, що середній розмір доходу відповідача за період з січня по червень 2025 року становить 98 976,50 гривень (593 859 (розмір доходу за два квартали 2025 року)/6 (кількість місяців в двох кварталах).
Тобто, заявлений до стягнення розмір аліментів складає близько 20% від середнього розміру доходу відповідача як ФОП.
Більше того, відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 як ФОП здійснює наступні види діяльності:
- 62.09 «Інші діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем»;
- 62.01 «Комп'ютерне устаткування»;
- 62.02 «Консультування з питань інформатизації»;
- 62.03 «Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням»;
- 63.11. «Оброблення даних, розміщених на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність»;
- 63.12. «Веб-портали»;
- 63.99. «Надання інших інформаційних послуг».
Здійснення таких видів діяльності не вимагає від ОСОБА_2 понесення значних витрат на підтримання такої діяльності, а тому, у суду відсутні підстави вважати, що прибуток ОСОБА_2 значно відрізняється від його задекларованого доходу.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 несе значні витрати на підтримання видів діяльності, по яким він здійснює підприємницьку діяльність або доказів на підтвердження того, що розмір його доходу та прибутку відрізняється - надано до суду не було.
Тому, враховуючи матеріальне становище позивачки та відповідача (яка з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів покращилося), беручи до уваги вік дитини, який характеризується активний фізичним та психологічним розвитком, її індивідуальність, право на здоров'я та освіту, сталий розвиток, працездатність відповідача, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір аліментів є обґрунтованим та таким, що у повній мірі забезпечуватиме найкращі інтереси дитини, у зв'язку з чим суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом зміни способу та розміру стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2024 року у справі №522/4119/24 з 1/4 частки від всіх видів доходу (заробітку) щомісячно на тверду грошову суму у розмірі 20 000,00 гривень щомісячно з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 - 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Змінити спосіб та розмір аліментів, що стягуються з відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2024 року у справі №522/4119/24 з 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на тверду грошову суму у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок щомісячно з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.
Стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок щомісячно з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили до моменту досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Текст рішення складено та підписано 21 жовтня 2025 року.
Суддя Косіцина В.В.