Справа № 359/7232/25
Провадження № 2/503/729/25
21 жовтня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Сердюка Б.С.,
за участю секретаря судового засідання Клемпуш Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.10.2015 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - 75000 грн.; процентна ставка - 26% річних; тип процентної ставки фіксований; обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідачки на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачці у розпорядження кредитні кошти. Відповідачка умови кредитного договору не виконала, внаслідок чого станом на 20.09.2021 року виникла заборгованість в розмірі 36006,74 грн., яка складається із 31492,49 грн. простроченого тіла кредиту, 3585,57 грн. відсотків за користування кредитом, 928,68 грн. заборгованості за овердрафтом. 20.09.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу, згідно з умовами якого ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Альфа-Банк», включно і до ОСОБА_1 . У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь зазначену суму заборгованості, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 9200,00 грн.
Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз'яснено відповідачці її право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.
Відповідачці ОСОБА_1 за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслано копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. На адресу суду повернувся конверт з надісланими документами із відміткою про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з положеннями ч.ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом. У встановлений судом строк, не скориставшись своїми процесуальними правами учасника справи, відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв'язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.10.2015 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № б/н.
За умовами оферти № б/н банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 75000,00 грн. та встановити процентну ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії у розмірі 26% річних. Також визначено мінімальний платіж 7 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. та погоджено щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами договору.
Також, відповідачка 19.10.2015 року підписала Довідку про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка», чим підтвердила укладення договору кредиту на умовах отримання кредитних коштів, зазначених в довідці.
Як встановлено судом, АТ «Альфа Банк» належним чином виконало свої зобов'язання та надало можливість відповідачці розпоряджатись грошовими коштами, що підтверджується випискою по рахунку за Договором за період з 20.10.2015 року по 20.09.2021 року.
Відповідачка власні зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконала внаслідок чого станом на 20.09.2021 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 36006,74 грн., з яких 31492,49 грн. - прострочене тіло кредиту, 3585,57 грн. - відсотки за користування кредитом, 928,68 грн. - овердрафт (несанкціонована заборгованість).
20.09.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу №3, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до договору.
Відповідно до Акта приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №3 від 20.09.2021 року клієнт (АТ «Альфа-Банк») передав, а фактор (ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») прийняв реєстр боржників кількістю 9188, загальний розмір заборгованості складає за тілом, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами - 236676037,24 грн.; за штрафними санкціями (неустойками, пенею) - 13738547,91 грн.
Згідно виписки з додатку до договору факторингу №3 від 20.09.2021 року ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» приймає від АТ «Альфа-Банк» право вимоги за договором №б/н, укладеним з ОСОБА_1 .
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1ст.638 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно частин 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Беручи до уваги, що відповідачкою не надано суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, як і не надано доказів належного виконання нею своїх зобов'язань, позивач ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» як новий кредитор, який отримав право вимоги до відповідачки за договором про відступлення прав вимоги, має право вимагати виконання боржником обов'язку з погашення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, відсутність доказів на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.
Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження здійснення витрат пов'язаних з розглядом справи позивачем надано:
- договір №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 року, укладений між позивачем та адвокатом Литвиненко О.І.;
- акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 року, згідно якого адвокатом Литвиненко О.І. надано, а позивачем отримано правову допомогу на загальну суму 9200,00 грн.;
- платіжну інструкцію №4928 від 01.103.2024 року на суму 9200,00 грн.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідачкою не надано жодних заперечень чи клопотань про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в повній мірі відповідають обсягу проведеної адвокатом роботи, складності справи та критерію розумності їх розміру, тому підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл.Солом'янська, 2; ІКЮО: 40340222) заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.10.2015 року, у розмірі 36006 (тридцять шість тисяч шість) грн. 74 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл.Солом'янська, 2; ІКЮО: 40340222) судові витрати в розмірі 12228 (дванадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 00 коп., які складаються із судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 9200,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Б.С. Сердюк