Справа № 505/1934/22
Провадження № 2/503/128/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року м. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Калашнікової Т.О.,
при секретарі судового засідання Поліковської О.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції з власних тезнічних засобів за участю позивача ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 795600 гривень.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду від 20.02.2024 року дану позовну заяву передано на розгляд Кодимського районного суду Одеської області, за територіальною підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 року дану цивільну справу для розгляду розподілено судді Калашніковій Т.О.
Ухвалою суду від 01.01.2025 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
В подальшому, позивач ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 1 122 682 гривні 72 копійки.
10.06.2025 року представник позивача - адвокат Коваленко К.О. подала до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про зміну предмета поданого позову та просила стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти в розмірі 29648 доларів США.
Крім того, представник позивача подала до суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.06.2025 року вищевказане клопотання представника позивача було задоволено та вирішено перейти від розгляду даної цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.
На адресу суду 23 вересня 2025 року надійшла заява ОСОБА_2 про зупинення провадження в даній справі на підставі положень п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, у зв'язку із перебуванням його на військовій службі у ЗСУ. В обгрунтування поданої заяви відповідач надав суду копію довідки за підписом тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 17.09.2025 року за № 20320 про те, що підполковник ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , відповідно до Указу Президента України про загальну мобілізацію №69/2022 від 24.02.2022 року.
Крім того, в цій заяві відповідач ОСОБА_2 просив вирішити це питання без його участі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 проти зупинення провадження у даній цивільній справі з підстав, викладених відповідачем у заяві, заперечував, посилаючись на те, що до такої заяви відповідачем не додані жодні докази на підтвердження того, що він, будучи мобілізованим, приймає безпосередню участь у бойових діях. За таких обставин, враховуючи практику Верховного суду, підстави для зупинення провадження, на його думку, відсутні.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, необхідні для прийнятття відповідного рішення, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, з огляду на наступне.
Зупинення провадження по справі - це врегульоване законом й оформлене ухвалою суду тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, викликане наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Зупинення провадження у справі не повинно призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи та поставлення учасників справи в стан невизначеності.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 251,252 ЦПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
У заяві про зупинення провадження відповідач посилається на те, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з розташуванням у АДРЕСА_1 , займаючи посаду командира батальйону матеріального забезпечення військової частини. На підтвердження поданої заяви ним додано копію довідки №20320 від 17.09.2025 року за підписом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 та копії повідомлення про прийняття кадрових рішень відповідно до наказу Міністра оборони України Дениса Шмигаля (по осбовому складу) №1031 від 04.08.2025 року, згідно яких ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації, та з 17.08.2025 року по 17.08.2026 року призначений на посаду командира батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Так, пунктом 2 частини першоїстатті 251 ЦПК Українивстановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналіз пункту 2 частини 1статті 251 ЦПК України свідчить про те, що вказана норма покладає на суд імперативний обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони у складі ЗСУ або інших військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО. За такого формулювання процесуального закону суд обмежений у методах для вирішення балансу інтересів при зупиненні провадження, зокрема, і у цивільних справах, де однією зі сторін є військовослужбовець. З огляду на те, що воєнний стан запроваджено на всій території України, за наявності інформації, що учасник справи мобілізований і це підтверджено належними доказами, суди всіх інстанцій зупиняють провадження у справах.
Якщо учасник справи служить у ЗСУ, надає відповідні докази та клопоче про зупинення провадження у справі з цих підстав, у суду немає дискреції відмовити в задоволенні такого клопотання.
За правилами пункту 2 частини 1статті 251 ЦПК України суд вправі відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження на підставі вказаного пункту за умови недоведеності факту перебування заявника у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодного належного та допустимого доказу про залучення його до виконання завдань у зоні бойових дій. Так, сам по собі факт перебування учасника справи на військовій службі, у військовій частині НОМЕР_1 , який територіально знаходиться в межах Подільського району Одеської області, не є достатнім для зупинення провадження по справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 252 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Така зупинка провадження у справі зумовлена об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаною наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Як розясинв Верховний Суд,, відсутність доказів перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій є підставою для відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у спрааві (Ухвала Верховного Суду від 09 листопада 2023 року у справі № 402/540/19 (провадження № 61-1369св23).
Окрім вищезазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Суд зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
На підставі вищевикладеного, враховуючи норми ЦПК України, якими врегульовано підстави для зупинення провадження у справі та діючу практику Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження в справі. Крім того, матеріали цивільної справи не містять жодних доказів на підтвердження неможливості участі відповідача в розгляді цієї справи на даний час особисто або через представника, в тому числі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з приміщення іншого найближчого до нього суду) або з власних технічних засобів.
Керуючись ст. ст.251-253,258,259,260 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О.Калашнікова