Справа № 1512/8230/2012
Провадження № 2-п/947/136/25
Іменем України
21.10.2025 м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:
- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,
- представника відповідача Обертовича Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду,
У червні 2012 року Київська районна адміністрація Одеської міської ради (як орган опіки та піклування) звернулася до суду з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , 2001 року народження, до ОСОБА_3 (далі також - відповідач), третя особа: ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2012 ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2 . Опікуном останнього призначено його бабусю - ОСОБА_4
18.12.2024 до Київського районного суду м. Одеси від представника відповідача Обертовича Д.М. надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження заочного рішення суду та заява про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2012 .
Ухвалою суду від 03.02.2025 узадоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25.06.2025 означена ухвала суду першої
інстанції скасована. Справу направлено для продовження розгляду до Київського районного суду м. Одеси.
Клопотання та заява представника відповідача обґрунтовані тим, що до цього часу відповідач ОСОБА_3 не знав про існування заочного рішення суду, яким його було позбавлено батьківських прав. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового завдання в районі м. Авдіївка Донецької області. Після його смерті ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, яка залишилася після ОСОБА_2 (квартира та виплати у зв'язку із загибеллю під час захисту Батьківщини), де дізнався про те, що позбавлений батьківських прав відносно нього. На підтвердження доводів клопотання, що ОСОБА_5 не був в Україні на час розгляду справи по суті, будь-яких доказів не надано.
У судовому засіданні, 16.10.2025, представник відповідача підтримав клопотання про поновлення строку та заяву про перегляд заочного рішення суду.
З суті заяви та пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, випливає, що, оскаржуючи заочне рішення, відповідач виходить не з інтересів ОСОБА_2 , а зі своєї майнової зацікавленості в отриманні спадщини, що залишилася після сперті ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Київського районного суду м. Одеси ухвалено 29.08.2012, тобто більше 12 років тому.
Відповідач, як такий, що не зареєстрований на території України, викликався через газету «Одеські вісті» в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи). Відтак відповідач повідомлений належним чином.
З цього приводу суд відмічає, що протягом 12 років, з часу ухвалення оскаржуваного судового рішення, відповідач, у разі сумлінного виконання своїх процесуальних прав та спілкування із ОСОБА_2 , як його природний батько, мав реальну можливість дізнатися про існування судового рішення та вжити заходів до його скасування за життя ОСОБА_2 та його опікуна - бабусі ОСОБА_4 (померла в 2017 році).
З відповіді ДПС України від 12.02.2025 № 19/12468-25-вих, наданої на адвокатський запит представника, вбачається, що як мінімум з листопада 2017 року до 20.06.2024 року громадянин Грузії ОСОБА_3 не перебував на території України. Після загибелі ОСОБА_2 у лютому 2024 року під час виконання бойового завдання, ОСОБА_3 приїхав в Україну задля оформлення спадщини - квартира та отримання виплати у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини. Заявник пробув в Україні 12 днів до 02.07.2024 та виїхав з України.
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 не перебував в Україні на час розгляду справи про позбавлення його батьківських прав (2012 рік) до суду не надано.
В матеріалах справи має місце власноручна заява ОСОБА_2 (а.с. 11), відповідно до якої дитина зазначила, що він не проти того, щоб його батька ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав, оскільки останній вихованням дитини не займається, де знаходиться його батько дитина не знає.
У подальшому, ОСОБА_2 неодноразово знайомився з матеріалами справи (09.02.2018 та 08.02.2022), без будь-яких процесуальних заяв, що вказує на його повну згоду з прийнятим рішенням.
Аналогічні пояснення під час розгляду справи дала бабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , яка зазначила, що востаннє відповідач бачив сина на його хрещенні в 2001 році. Після чого життям його не цікавився, ніколи не допомагав матеріально.
Отже дитина висловила свою волю, яка є важливою для вирішення цієї справи, на противагу показанням свідків, які не мешкали разом з ним.
Водночас, на виклику свідків, на яких вказує представник відповідача, в судовому засіданні 16.10.2025 останній не наполягав.
Відповідно до ст. 164 СК України визначені підстави для позбавлення батьківських прав, які стосуються поведінки батьків щодо неповнолітньої дитини (тобто особи до 18 років).
Відтак, якщо дитина вже повнолітня - застосувати цей захід неможливо.
У цій справі окрім повноліття має місце смерть особи, відносно якої вирішувалося питання про позбавлення батьківських прав.
Інших аргументів по суті заяви про перегляд заочного рішення заявником не зазначалося.
Відтак суд уважає, що прийняте заочне рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, відповідає інтересам дитини (на час прийняття), тому підстав для його перегляду не вбачається.
Задоволення матеріальних претензій природного батька після смерті сина, відносно якого останній позбавлений батьківських прав, не може бути підставою для перегляду законного та вмотивованого заочного рішення суду.
Керуючись ст. 126, 259, 284-289 ЦПК України, суд
1. Поновити строк відповідачу ОСОБА_3 на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2012.
2. Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Обертовича Д.М. про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 29.08.2012 у справі № 1512/8230/2012 - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К. А. Цирфа