Справа № 523/9362/25
Провадження № 2/947/4733/25
Іменем України
21.10.2025 м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:
- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,
- представника позивача Землякова О.А.,
- відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи
У липні 2025 року до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю з Пересипського районного суду м. Одеси надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі також - позивач), поданим в його інтересах представником Сердійчук Ярославою Ярославівною до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості:
- за кредитним договором № 3963336 від 27.09.2021 в розмірі 32 392?55 грн, з яких: 14 728 грн за тілом кредиту, 17 064,55 грн за процентами, 600 грн за комісією;
- за кредитним договором № 3127918143-160528 від 09.12.2021 в розмірі 10 849 грн, з яких: 3 000 грн за тілом кредиту, 7 849 грн за процентами.
Позов обґрунтований тим, що на підставі кредитних договорів первісними кредиторами відповідачу надано кошти (кредити). У подальшому право вимоги за вказаними кредитними договорами на підставі договорів факторингу по ланцюгу факторів передано позивачу. Оскільки відповідачем не виконано обов'язок з повернення тіла кредиту, процентів за користування ним та інших платежів, позивач звернувся з цим позовом до суду.
У відзиві на позов відповідачка зазначила, що позов визнає частково, а саме в межах тіла кредиту та процентів, несплачених в основний період кредитування без пролонгації та застосування відповідальності за невиконання зобов'язання у виді збільшеної процентної ставки. Вказала на безпідставне нарахування комісій за пролонгацію договору, яку з нею не узгоджували. Відтак, вказані кошти повинні бути зараховані в рахунок сплати тіла кредиту та процентів за користування ним за вказаними кредитними договорами.
У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що відповідачка, підписуючи кредитні договори та отримуючи кредитні кошти, фактично погодилася як з умовами пролонгації договорів, так і сплатою комісії за це.
У запереченні на відповідь на відзив відповідачка навела доводи, аналогічні відзиву.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Заяви та клопотання учасників справи
01.10.2025 до суду відповідачкою подано клопотання про долучення банківських виписок з її карткового рахунку про здійснення оплати за кредитними договорами.
15.10.2025 до матеріалів справи відповідачкою долучено виписки з її карткового рахунку про зарахування кредитних коштів за кредитними договорами.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 21.07.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 08.09.2025 провадження у справі продовжено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом учасників справи.
У судовому засіданні, 15.10.2025, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідачка позов визнала частково.
Фактичні обставини справи
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
Судом установлено, що 27.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3963336 в електронній формі, шляхом його підписання відповідачкою одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позичальниці надано кредит у розмірі 20 000 грн, шляхом перерахування на її банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту - 30 днів, розмір денної процентної ставки диференційований - 0,38 %, 5 %, комісія - 600 грн.
На підтвердження факту зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 27.09.2021 в розмірі 20 000 грн відповідачкою надано роздруківку руху коштів за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім'я.
26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) укладено договір факторингу № 26-07/2024 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, указаних в реєстрі, зокрема до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 3963336 від 27.09.2021.
Також, 27.09.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3127918143-160528 в електронній формі, шляхом його підписання відповідачкою одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позичальниці надано кредит у розмірі 3 000 грн, шляхом перерахування на її банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту - 20 днів, розмір денної процентної ставки - 1,95 %.
07.03.2023 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Коллект Центр» (фактор) укладено договір факторингу № 07/03/23 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, указаних у реєстрі, зокрема до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 3127918143-160528 від 09.12.2021.
18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) укладено договір факторингу № 18-02/2025 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, указаних у реєстрі, зокрема до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 3127918143-160528 від 09.12.2021.
Мотиви прийнятого рішення
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону)
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України).
Згідно з приписами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору чи вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за цим договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
З аналізу умов кредитних договорів № 3963336 від 27.09.2021 та № 3127918143-160528 від 09.12.2021 випливає, що у вказаних договорах встановлені строки, на які надаються кредитні кошти та за користування якими нараховуються проценти. Також передбачено автоматичну пролонгацію та застосування підвищених процентів.
Щодо автоматичної пролонгації суд зазначає, що строк у кредитних договорах, є істотною умовою. Відповідно пролонгація строку кредитних договорів повинна відбуватися за волевиявленням сторін саме на момент настання такої необхідності, а не у зв'язку з настанням або ненастанням відкладальної умови. Це відповідатиме принципам розумності та справедливості у споживчих відносинах, де споживач є менш захищеною стороною договору. Водночас, нарахування процентів після прострочення виплати по кредиту за означеними договорами, здійснювалося за збільшеними процентними ставками, тобто як міра відповідальності в порядку ст. 625 ЦК Україна.
З цього приводу суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що з метою дотримання основоположних принципів цивільного права та забезпечення балансу інтересів кредитодавця та позичальника, розмір відповідальності боржника, передбачений ст. 549, 625 ЦК України може бут зменшений судом (постанова від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (п. 107), постанова від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (п. 8.38). Указані постанови стосуються господарських правовідносин, але застосування норм права при подібних кредитних відносинах може бути застосовано безвідносно до суб'єктного складу учасників правовідносин, тобто є релевантними у цій справі.
З огляду на викладене, виходячи з принципів розумності та справедливості суд уважає за можливе зменшити розмір нарахованих процентів за порушення виконання зобов'язань відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки вказане буде спрямоване на відновлення майнової сфери боржника та відповідатиме принципу пропорційності у цивільному праві.
Отже суд частково відхиляє посилання позивача та надані ним розрахунки щодо нарахування процентів за користування відповідачем кредитом за межами строку дії кредитних договорів.
Відтак зібрані у справі докази у поєднанні з означеними приписами норм права вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 , а саме:
1. По кредитному договору № 3963336 від 27.09.2021.
Відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «Мілоан» за період дії строку договору нарахування здійснювалися з розрахунку 0,38 % щоденної процентної ставки за період з наступного за видачею кредиту дня - 27.09.2021 до 28.10.2021. У подальшому нарахування процентів та комісій здійснювалося первісним кредитором в залежності від суми боргу до 31.01.2022. Відтак, загальна сума нарахувань становить 32 392,55 грн, з яких: 14 728 грн за тілом кредиту, 17 064,55 грн за процентами, 600 грн за комісією.
Виходячи з принципів розумності та справедливості суд уважає за можливе зменшити розмір нарахованих процентів за порушення виконання зобов'язань відповідно до ст. 625 ЦК України ОСОБА_2 , а саме в частині боргу, нарахованого первісним кредитором ТОВ «Мілоан»в сумі 19 728 грн, з яких: 14 728 грн за тілом кредиту, та 5 000 грн за процентами.
Розмір боргу в означеній сумі, нарахований первісним кредитором, на думку суду, відповідатиме принципу розумності та справедливості у цивільних правовідносинах, забезпечить баланс інтересів договірних сторін та не буде нести для відповідача надмірного матеріального тягаря.
Нарахування додаткових комісій за обслуговування кредитного договору, яке здійснювалося первісним кредитором на свою користь, суд кваліфікує як приховане застосування міри відповідальності, оскільки договір не містить відомостей, за що саме нараховується комісія (не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця), оскільки супроводження виданого кредиту після закінчення строку кредитування включається до обсягу наданих послуг у виді кредитування. Отже умови встановлення комісії за пролонгацію договору є нікчемними відповідно до приписів ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
2. По кредитному договору № 3127918143-160528 від 09.12.2021.
Відповідно до розрахунку первісного кредитора ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» за період дії строку договору нарахування здійснювалися з розрахунку 1,95 % щоденної процентної ставки за період з наступного за видачею кредиту дня - 10.12.2021 до 29.12.2021. У подальшому нарахування процентів здійснювалося факторами в залежності від суми боргу. Відтак, загальна сума нарахувань становить 10 849 грн, з яких: 3 000 грн за тілом кредиту, 7 849 грн за процентами.
Виходячи з принципів розумності та справедливості суд уважає за можливе зменшити розмір нарахованих процентів за порушення виконання зобов'язань відповідно до ст. 625 ЦК України ОСОБА_2 , а саме в частині боргу, нарахованого первісним кредитором ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» в сумі 4 180 грн, з яких: 3 000 грн за тілом кредиту, та 1 180 грн за процентами.
Розмір боргу в означеній сумі, нарахований первісним кредитором, на думку суду, відповідатиме принципу розумності та справедливості у цивільних правовідносинах, забезпечить баланс інтересів договірних сторін та не буде нести для відповідача надмірного матеріального тягаря.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає до часткового задоволення, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 46 963,40 грн, що становить 55,29 % від ціни позову, відтак судові витрати, які належить стягнути з відповідача становлять 1 339,34 грн (2 422,40 х 55,29 % / 100 %).
Окрім судового збору, до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським бюро «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024. Обсяг наданих послуг адвокатів та їх вартість відображено у акті приймання-передачі виконаних робіт № 9 від 30.04.2025 на загальну суму 16 000 грн. Даних про оплату наданих послуг не надано.
Аналізуючи подані представником позивача документи про сплату витрат на правничу допомогу в частині обґрунтованості розміру, заявленого до сплати, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відтак, позивач повинен підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оцінюючи предмет позову у цій справ суд доходить висновку, що наразі існує усталена судова практика щодо стягнення факторами кредиторської заборгованості за договорами споживчого кредиту. Отже предмет позову не вимагає витрачання значної кількості часу для формування позиції позивача, вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів.
Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представником, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, суд уважає, що стягнення з відповідача суми в розмірі 3 000 грн буде пропорційним обсягу та складності наданих послуг, достатнім для відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, означена сума відшкодування не буде нести надмірний тягар для відповідача у порівнянні із сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає до стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 а про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість:
- за кредитним договором № 3963336 від 27.09.2021 в розмірі 19 728 грн, з яких: 14 728 грн за тілом кредиту, 5 000 грн за процентами;
- за кредитним договором № 3127918143-160528 від 09.12.2021 в розмірі 4 180 грн, з яких: 3 000 грн за тілом кредиту, 1 180 грн за процентами,а також стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 339,34 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення тексту повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ № 42640371, адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя К. А. Цирфа