Справа № 686/1545/25
Провадження № 2/686/2290/25
20 жовтня 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.,
за участі секретаря - Томашівської А.Т.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та зміну черговості спадкування,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2010 року. Просив надати право на спадкування майна після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем другої черги за законом ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Позивач разом з своєю матір'ю ОСОБА_6 , сестрою ОСОБА_3 проживали в будинковолодінні за АДРЕСА_1 .
В квітні 2005року мати ОСОБА_6 вступила в фактичні шлюбні стосунки з ОСОБА_5 , вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет,несли обов'язки і права притаманні подружжю.
ОСОБА_5 з дня спільного проживання з матір'ю перейшов до неї на постійне проживання в будинковолодіння, однак був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 був власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі - продажу від 08.06.1989року.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були особами похилого віку та потребували допомоги. Сестра ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства.
Відповідно до довідки сільської ради від 28.08.2024року позивач постійно проживав в будинковолодінні по АДРЕСА_1 без реєстрації з 2010року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Після смерті матері ОСОБА_5 продовжував проживати в будинковолодінні АДРЕСА_1 та продовжував бути членом сім'ї і до дня своєї смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В будинковолодінні, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_5 позивач проводив необхідні поточні роботи, обробляв земельну ділянку, сплачував необхідні платежі, в цьому йому допомагала також і сестра ОСОБА_3 .
Тобто, 14 років позивач постійно проживав однією сім'єю з ОСОБА_5 , вів спільне з ним господарство. Позивач вважав ОСОБА_5 членом своєї сім'ї. У позивача були доброзичливі стосунки, спільний бюджет, він перебував фактично у нього на утриманні.
ОСОБА_5 отримував маленький розмір пенсії, тому потребував матеріального забезпечення в повному обсязі, не спроможний був себе забезпечувати, сплачувати комунальні платежі за будинок по АДРЕСА_2 .
Позивач допомагав ОСОБА_5 за довіреністю оформляти технічну документацію на земельну ділянку (земельний пай), обробляв безкоштовно земельну частку (пай) ОСОБА_5 , а не його рідна сестра.
Сестрі ОСОБА_3 ОСОБА_5 також давав довіреність на отримання відповідних коштів.
Маючи свій будинок, ОСОБА_5 не хотів переходити в свій будинок назад на проживання, оскільки між позивачем, ОСОБА_5 та сестрою склалися сімейні стосунки, він не хотів проживати самотньо, потребував догляду за віком.
Позивач здійснив за власний рахунок поховання ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою сільської ради від 28.08.2024року, а не його сестра, також отримав кошти на поховання.
Факт спільного проживання позивача з матір'ю, ОСОБА_5 , сестрою ОСОБА_3 з 2010 року підтверджується зібраними доказами та показами свідків.
Неможливість досудового врегулювання спору зумовила звернення позивача до суду.
Позивач та його представник позов підтримали та наполягали на його задоволені. Третя особа ОСОБА_3 позов підтримала та просила його задоволити. Підтвердила суду, що ОСОБА_5 проживав з нею та позивачем разом; вони утримували його та доглядали, здійснювали поховання. ОСОБА_5 помер раптово: ліг спати та не проснувся. Від відповідача через представника подано письмовий відзив, в якому просили відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки факт проживання однією сім'єю з померлим не доведений, підстави для зміни черговості спадкування відсутні.
Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факти та обставини, на які послався позивач в своєму позові.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 .
Позивач разом з своєю матір'ю ОСОБА_6 , сестрою ОСОБА_3 проживали в будинковолодінні за АДРЕСА_1 .
В квітні 2005року мати ОСОБА_6 вступила в фактичні шлюбні стосунки з ОСОБА_5 , вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали обов'язки і права притаманні подружжю.
ОСОБА_5 з дня спільного проживання з матір'ю перейшов до неї на постійне проживання в будинковолодіння, однак був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 був власником житлового будинку по АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі - продажу від 08.06.1989року.
Відповідно до довідки сільської ради від 28.08.2024року позивач постійно проживав в будинковолодінні по АДРЕСА_1 без реєстрації з 2010року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 .
Після смерті матері ОСОБА_5 продовжував проживати в будинковолодінні АДРЕСА_1 та продовжував бути членом сім'ї і до дня своєї смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В будинковолодінні, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_5 позивач проводив необхідні поточні роботи, обробляв земельну ділянку, сплачував необхідні платежі, в цьому йому допомагала також і сестра ОСОБА_3 .
Позивач вважав ОСОБА_5 членом своєї сім'ї. У позивача з померлим ОСОБА_5 були доброзичливі стосунки, спільний бюджет, він перебував фактично у нього на утриманні, зі слів ОСОБА_1 , відповідно до пояснень свідків.
ОСОБА_5 за життя оформляв довіреності на ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на вчинення розпорядчих дій.
Позивач здійснив за власний рахунок поховання ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою сільської ради від 28.08.2024року, а також отримав кошти на поховання.
Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили проживання померлого ОСОБА_5 з позивачем понад десять років до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов'язків як членів сім'ї.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому кредитор вправі обрати спосіб захисту, що наданий йому законом, на власний розсуд.
За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з нормами ст.1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.(ст.1222 ЦК).
Спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.(ст.1232 ЦК).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.(ст.1262 ЦК).
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.(ст.1264 ЦК).
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.(ч.2.ст.1259 ЦК).
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
КЦС ВС вказав, що безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах.
ВС звернув увагу на те, що доводити факт безпорадного стану тільки поясненнями позивача та свідків є недостатнім з огляду на те, що відповідач - спадкоємець першої черги, заперечує право позивача на спадщину (постанова від 17.10.2018 у справі № 200/21452/15-ц).
Частиною 1 ст. 315ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов'язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.
При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів
Отже, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить достатньо підстав для встановлення заявленого факту. Проте позовні вимоги в частині зміни черговості спадкування внаслідок здійснення опіки, матеріального забезпечення, надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_5 позивачем по справі ОСОБА_1 , який через похилий вік був у безпорадному стані, не підлягають задоволенню, оскільки безпорадний стан померлого не доведений належними і допустимими доказами, а саме медичною документацією. Небажання ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 переїжджати по місцю знаходження його нерухомості не свідчить про його безпорадний стан. Медична документація на підтвердження безпорадності стану ОСОБА_5 не представлена суду. Пояснення позивача, третьої особи та свідків не є достатнім доказом на підтвердження безпорадності стану померлого та необхідності догляду, опіки та утримання у зв'язку і з цим, та відповідно, зміни черговості спадкування.
Керуючись ст.ст.1216,1218,.1222,1232,1959,1262,1264ЦК України, ст. ст. 4, 12, 81, 258, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2010 року.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо надання права на спадкування майна після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем другої черги за законом ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .
Третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , код НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2025 року.
Суддя З.А.Чевилюк