Справа № 604/851/25
Провадження № 2/604/429/25
13 жовтня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сташківа Н.Б.,
за участю: секретаря судового засідання Крупи А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скориківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
В липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до Скориківської територіальної громади в особі Скориківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, в тому числі на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Однак після звернення позивачем до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний вище будинок, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа який би підтверджував право спадкодавця на вказане майно. Позивач просить суд визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 серпня 2025 року у даній цивільній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У призначене судове засідання позивач не з'явився, в прохальній частині поданої до суду позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі.
Представник відповідача Скориківської сільської ради у призначене судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої Скориківська сільська рада позов визнає, не заперечує проти його задоволення, просить справу розглядати за відсутності представника відповідача.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у справі на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.
Згідно копії заповіту від 28 лютого 2020 року, посвідченого старостою сіл Пальчинці та Щаснівка, зареєстрованого в реєстрі за №3-9, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на випадок своєї смерті все своє майно (нерухоме та рухоме), де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 березня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пальчинці Тернопільського району Тернопільської області, про що зроблено відповідний актовий запис №24. Місце державної реєстрації: Скориківська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області.
Згідно роз'яснення, приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом №36/01-16 від 25 травня 2025 року, ОСОБА_1 усно звертався до нотаріуса з питанням про порядок отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Нотаріусом повідомлено, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не може бути видане через відсутність правовстановлюючого документа. При розгляді документів нотаріусом встановлено, що ОСОБА_1 , до 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця Курніцького вступив в управління спадковим майном шляхом подачі заяви. 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. В подальшому нотаріусом з'ясовано що правові документи, які б підтверджували право власності померлого ОСОБА_2 на вказаний житловий будинок відсутні, а право власності не зареєстроване. У зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видача свідоцтва про право на спадщину нотаріусом не можлива. У зв'язку із наведеним позивачу запропоновано звернутись до суду.
16 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу, Матійчик А.В. було видано на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Згідно довідки №149 від 27 травня 2025 року виданої виконкомом Скориківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно погосподаорської книги дійсно належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії архівної довідки №593 від 24 червня 2025 року, виданої архівним відділом Тернопільської РВА Тернопільської області, по документам архівного фонду «Пальчинська сільська рада» у погосподарських книгах села Пальчинці, станом на 15 квітня 1991 року значиться господарство ОСОБА_2 , 1939 року народження - голова господарства. Разом з ним проживали: ОСОБА_3 , 1931 року народження, дружина; ОСОБА_4 , 1970 року народження, син; ОСОБА_5 , 1973 року народження, син.
Згідно копії рішення 12 сесії 21 скликання Пальчинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області від 12 грудня 1993 року, виданого архівним відділом Тернопільської РВА Тернопільської області 22 липня 2025 року, сільська Рада народних депутатів вирішила передати безоплатно в приватну власність ОСОБА_2 жителю с. Пальчинці дві земельні ділянки площею 0,31 га, з яких: 0,11 - для обслуговування житлового будинку і господарських споруд; 0,2 га - для ведення особистого підсобного господарства.
Згідно інформації БТІ Підволочиського району №163 від 22 травня 2025 року, будинок, загальною площею 73,1 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_6 , у графі «Підстава виникнення права власності» зазначено «Право власності не зареєстровано».
Згідно довідки про технічний опис об'єкта нерухомого майна №167 від 22 травня 2025 року, виданої начальником БТІ Підволочиського району, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , у графі «підстава виникнення права власності» вказано «право власності не зареєстровано».
З технічного паспорту виданого БТІ Підволочиського району Тернопільської області та експлікації приміщень до плану будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна площа приміщень будинку становить 73,1 кв.м, з них: житлова 44,4 кв.м., допоміжна 28,7 кв.м.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимогст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно положень ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно положень ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач після смерті, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняв, також звертався до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. із зверненням про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, АДРЕСА_1 , однак у видачі такого свідоцтва, йому було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.
Отже, з вищенаведеного випливає, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивач отримати не може, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на ім'я спадкодавця стосовно спадкового майна.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.
Оскільки ОСОБА_2 за час свого життя не оформив правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому на даний час позивач як спадкоємець за заповітом позбавлений можливості підтвердити факт належності вказаного будинку спадкодавцеві, у зв'язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.81, 89, 247, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Скориківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73,1 кв.м, з них: житлова площа 44,4 кв.м., допоміжна площа 28,7 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Б. Сташків