604/543/25
1-кп/604/133/25
21 жовтня 2025 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиськ Тернопільської області в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12025216100000046) про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жеребки Підволочиського району Тернопільської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одружений, працюючого старостою Жеребківського старостинського округу Підволочиської селищної ради, раніше не судимий, проживає за місцем реєстрації в АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України,
ОСОБА_7 23 квітня 2025 року приблизно о 11.00 годині, знаходячись в АДРЕСА_2 , яке належить потерпілому ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, переслідуючи прямий умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, умисно, під час словесного конфлікту наніс один удар кулаком правої руки в обличчя останньому, після чого, зайшовши до потерпілого ОСОБА_4 за спину, обхопив шию останнього правою рукою на ліктьовий згин своєї руки та почав стискати шию, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4 впав на землю, а ОСОБА_7 продовжив наносити потерпілому ОСОБА_4 удари ногами по тулубу та сідницям, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, заявлений до нього цивільний позов не визнав, пояснив, що дійсно 23.04.2025 вдень він приїхав до потерпілого ОСОБА_4 , який є його двоюрідним братом, додому, з метою взяти воза для своїх господарських потреб. Потерпілий воза йому не давав, хоча цей віз був власністю його покійного батька, а тому на цьому підґрунті між ними виник словесний конфлікт, під час якого він не спричинював жодних тілесних ушкоджень потерпілому, окрім як повернувся до свого автомобіля, де взяв перцового балончика, повернувся до потерпілого та розпилив вміст балончика в обличчя потерпілому, захищаючи себе, оскільки останній тримав в руках палицю, а тому він оцінив цю ситуацію як загрозливу для себе. Після цього він сів до свого автомобіля та поїхав на роботу. Потерпілий оговорює його, оскільки його, напевно підмовила директор школи разом зі свідком ОСОБА_8 , з метою змістити його з посади старости.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними належними, допустимими та достатніми доказами в їх взаємозв'язку:
?показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні показав, що 23.04.2025 приблизно о 11.00 годині він перебував у себе вдома та збирався їхати по воду, для чого готував воза. В цей час приїхав до нього обвинувачений, який є його двоюрідним братом та періодично брав у нього воза для власних потреб, попередньо узгоджуючи з ним. Жодних конфліктів між ними не було раніше. Обвинувачений наполягав на тому, що він має забрати воза, щоб привезти картоплі. Він заперечував обвинуваченому, пояснив, що йому треба привезти води, а тому воза дати обвинуваченому не може, натомість останній може взяти воза в інший день. Обвинувачений, незважаючи на його заперечення поскидав з воза бочки та почав витягати воза з території домогосподарства. Він не давав обвинуваченому забрати воза, через що обвинувачений вдарив його кулаком в обличчя, після цього зайшов із-за спини та почав душити на згин ліктя. В нього почало темніти в очах, внаслідок чого впав на землю, а обвинувачений наніс йому декілька ударів по тулубу ногами. Він став кликати на допомогу, крики почув його брат ОСОБА_9 , який прибіг на місце, внаслідок чого обвинувачений припинив насильницькі дії відносно нього. Після цього обвинувачений пішов до свого автомобіля, взяв там газовий балончик, повернувся до них та розпилив вміст балончику в обличчя своєму брату ОСОБА_10 , а потім йому в обличчя. Після цього обвинувачений пішов до свого автомобіля, на якому залишив місце події. Він промив лице від перцевого балончика та пішов до сусідки ОСОБА_8 , щоб та надала йому допомогу, так як дружини не було вдома. ОСОБА_8 зміряла йому тиск, дала таблетку від тиску, викликала швидку. Після цього приїхала швидка, яка забрала його до лікарні у Підволочиськ. Після цього випадку декілька днів йому було важко ковтати, в нього був підвищений тиск, був синець на обличчі, під лівою рукою та біля куприка. Він був морально подавленим, погано спав, не був годен до роботи.
?показаннями свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні показала, що потерпілий є її колишнім чоловіком, з яким вони продовжують співмешкати. 23.04.2025 вона була в Тернополі і біля обіду їй зателефонувала ОСОБА_12 , яка повідомила, що обвинувачений побив потерпілого. Також їй зателефонувала ОСОБА_8 , яка також повідомила ті ж обставини і вона попросила ОСОБА_8 викликати швидку та поліцію. Вона відразу виїхала з Тернополя додому. Коли приїхала додому, там вже була швидка та поліція. Лице у потерпілого було дуже червоне, а з правої сторони була синюшність. Швидка забрала потерпілого до лікарні. Ввечері знайомий привіз потерпілого додому. Потерпілий розповів їй про те, що обвинувачений спричинив йому тілесні ушкодження, душив його, копав ногами. Майже тиждень потерпілий був непрацездатний, були синці на тілі.
?показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні показала, що 23.04.2025 після 11.00 години до неї прийшов сусід - потерпілий ОСОБА_4 , який був наляканий, футболка на ньому була порвана та забруднена. Потерпілий повідомив їй, що його побив обвинувачений. У нього було червоне обличчя та сильне почервоніння з правої сторони обличчя. Вона зміряла йому тиск та оскільки той був підвищеним, - дала таблетки від тиску. Промила йому очі водою, тому що потерпілий повідомив, що обвинувачений бризнув йому балончиком в очі. Також потерпілий повідомив їй, що обвинувачений вдарив його в обличчя, душив його, повалив на землю та завдав декілька ударів ногами по тулубу. Припинив насильницькі дії у зв'язку з тим, що на крики потерпілого про допомогу прибіг сусід. Вона викликала швидку та повідомила про подію до поліції.
?висновком судово-медичної експертизи № 287 від 29.04.2025, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлені синець щічної ділянки, синець задньої поверхні грудної клітини зліва, садна в проекції куприка, вид та морфологічні властивості яких свідчать про їх утворення від дії тупих предметів близько 1-3 доби до судово-медичного огляду потерпілого ОСОБА_4 , не виключено 23.04.2025 та за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
Показання обвинуваченого про непричетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає неправдивими, даними ним з метою ухилитися від відповідальності за скоєне, оскільки ці показання спростовуються зазначеними вище доказами, передусім показаннями потерпілого ОСОБА_4 які суд вважає правдивими та бере їх за основу при ухваленні вироку, правдивість яких, серед іншого, підтверджується висновком судово-медичної експертизи.
Також правдивість показань потерпілого непрямо підтверджують дані про реєстрацію в поліції на телефон 102 заяви свідка ОСОБА_8 про вчинене відносно потерпілого ОСОБА_4 кримінальне правопорушення. Так згідно рапорту дзвінок на телефон 102 надійшов 23.04.2025 о 11.27 годині і свідок повідомила про побиття потерпілого обвинуваченим. Дані рапорту спростовують показання обвинуваченого про умисне оговорювання потерпілим його, яке останній вчинив під впливом свідка ОСОБА_8 , враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з моменту спричинення потерпілому тілесних ушкоджень і до моменту повідомлення у поліцію на телефон 102. При цьому суд також враховує, що подія кримінального правопорушення сталася саме по місцю проживання потерпілого, до якого обвинувачений приїхав на автомобілі. Також сумнівними з точки зору їх правдивості є показання обвинуваченого про те, що він «повернувся до свого автомобіля, де взяв перцового балончика, повернувся до потерпілого та розпилив вміст балончика в обличчя потерпілому, захищаючи себе, оскільки останній тримав в руках палицю, а тому він оцінив цю ситуацію як загрозливу для себе», оскільки обвинувачений замість того, щоб уникнути загрози для себе та фактично залишивши загрозливу ситуацію, знаходячись біля свого автомобіля, взяв балончика та повернувся до місця, де з його слів він оцінив ситуацію як загрозливу для себе, та продовжив конфлікт, розпиливши вміст балончику в обличчя потерпілому, тобто такі пояснення, на думку суду, позбавлені логіки.
Неправдивість показань обвинуваченого у певній частині породжують у суду сумніви в їх правдивості в цілому.
Не визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, з метою уникнути покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Діяння ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому суд визнав: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінального проступку, дану на обвинуваченого позитивну громадську характеристику, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, наявність постійного місця роботи, міцність соціальних зв'язків, обставину, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення вперше, і вважає, що йому слід призначити покарання у виді штрафу, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.
Заявлений потерпілим цивільний позов підлягає частковому задоволенню. З урахуванням відсутності документального підтвердження спричинення потерпілому моральної шкоди, суд вважає за доцільним стягнути із обвинуваченого на користь потерпілого 5000 гривень, з урахуванням пережитих потерпілим страждань, внаслідок застосування до нього протиправних злочинних дій з боку обвинуваченого, ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, часу та зусиль, необхідних для відновлення стану здоров'я потерпілим, з урахуванням його віку. При цьому суд враховує матеріальний стан обвинуваченого та реальну можливість виконати судове рішення, а також з дотриманням принципів розумності і справедливості визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 5000 (п'ять тисяч) гривень в якості компенсації спричиненої моральної шкоди, завданої злочином. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Підволочиський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку видати сторонам під розписку.
Суддя ОСОБА_1