Справа № 592/9949/25
Провадження № 3/592/2165/25
14 жовтня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко В.Г., з участю представника митниці Ворушила М.В., Богославець О.В., захисника - адвоката Лесика С.І. , розглянувши матеріали, які надійшли від Сумської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 485 МК України,
Відносно ОСОБА_1 , складено протокол про порушення митних правил № 0043/UA805000/2025 від 28.05.2025 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 за ст. 485 МК України. Так в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинила протиправні дії шляхом використання товару - транспортного засобу "NISSAN X-TRAIL", р/н НОМЕР_2 , (VIN): НОМЕР_3 , 2002 р.в. стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті у зв'язку з якими було надано такі пільги, що призвело до ухилення від сплати митних платежів на загальну суму 139 023 грн 95 коп.. Вказане виразилося у тому, що 13.03.2023 через пункт пропуск "Угринів - Долгобичув" митного поста "Угринів" Львівської митниці ОСОБА_1 на митну територію України ввезено у якості гуманітарної допомоги транспортний засіб "NISSAN X-IRAIL", р.н. НОМЕР_4 , (VIN): НОМЕР_5 на адресу військової частини НОМЕР_6 . Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу на митну територію України були надані декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 13.03.2023, реєстраційний документ на транспортний засіб. У ході перевірки митницею від ОСОБА_1 були отримані пояснення та копія акту приймання-передачі транспортного засобу "NISSAN X-TRAIL", р/н НОМЕР_4 , (VIN): НОМЕР_3 військовослужбовцю військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_2 .. Однак згідно з інформацією внутрішнього аудиту Міністерства оборони України військова частина НОМЕР_6 гуманітарну допомогу у вигляді автомобіля "NISSAN X-TRAIL", р/н НОМЕР_2 , (VIN): НОМЕР_3 не отримувала.
В суді представник митниці вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України. Зазначив, що надані митним органом докази повністю підтверджують факт ухилення ОСОБА_1 від сплати митних платежів на загальну суму 139 023 грн 95 коп.. Відтак, просив притягнути останню до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 в суді вину не визнала та пояснила, що ввезла вказаний транспортний засіб в якості гуманітарної допомоги для військової частини. Зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення допомагає волонтерському руху. Вона має змогу перетинати державний кордон. До неї звертаються волонтери з проханнями привезти з закордону транспортні засоби для потреб військових. Транспортні засоби підшукують волонтери та в подальшому надають їй необхідний пакет документів для ввозу їх на митну територію України. У вказаній ситуації у неї був супровідний лист від військової частини НОМЕР_6 для перетину кордону та ввезення транспортного засобу в якості гуманітарної допомоги. В подальшому, коли транспортний засіб був ввезений на територію України, ОСОБА_1 передала його військовослужбовцю ОСОБА_2 .. Останній для підтвердження своїх повноважень надав їй свій військовий квиток.
Захисник - адвокат Лесик С.І. в суді з протоколом не погодився та вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, виходячи з наступного. Транспортний засіб передавався безпосередньо військовозобов'язаній особі ОСОБА_2 , військове посвідчення серії НОМЕР_7 . Також, судом було витребувано інформацію щодо перебування на військовій службі військовослужбовця ОСОБА_2 .. Згідно з наданої відповіді, капітан ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 на посаді командира батареї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Крім того, у відповіді на запити митного органу військова частина НОМЕР_6 не спростувала автентичність акту прийому-передачі автомобіля військовослужбовцю або ж інші обставини, які стосуються справи. У протоколі про порушення митних правил не спростовано те, що ОСОБА_1 ввозила автомобіль у якості гуманітарної допомоги, як і не спростовано факту передачі його військовозобов'язаній особі ОСОБА_2 , військове посвідчення серії НОМЕР_8 . ОСОБА_1 не вчиняла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано жодних дій, щоб уникнути сплати митних платежів. При ввезенні на митну територію України транспортного засобу марки "NISSAN-XTRAIL", вона подала декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, оскільки даний транспортний засіб був переданий їй волонтерами у Польщі, остання виконувала лише функцію водія, абсолютно була впевнена у правильності та правдивості наданих їй документів волонтерами. Окрім декларації, ОСОБА_1 передавалась також техпаспорт на ТЗ, техогляд ТЗ, лист від військової частини. По ввезенню транспортного засобу марки NISSAN X-TRAIL, згідно акту приймання- передачі транспортного засобу, вона передала його представнику військової частини НОМЕР_6 , який надав військове посвідчення серії НОМЕР_7 . У відповіді на запити митного органу військова частина НОМЕР_6 не спростувала автентичність супровідного листа, що підтверджує те, що автомобіль «NISSAN X- TRAIL», був ввезений на територію України у якості гуманітарної допомоги. Більш того, Сумська митниця не зверталася з відповідним запитом до органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує митної політики на території Республіки Польща в порядку, передбаченому міжнародними договорами про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах. Відтак вважає, що відсутній суб'єктивний склад адміністративного правопорушення, оскільки у ОСОБА_1 не було умислу щодо уникнення сплати митних платежів. Транспортний засіб був переданий нею військовозобов'язаній особі ОСОБА_2 , якого вона вважала уповноваженим представником військової частини НОМЕР_6 . Захисник вважав, що митним органом не надано належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтвержували вину ОСОБА_1 , тому просив закрити провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, а згідно ч. 2 цієї статті провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст. 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст.487 МК України).
Відповідно до вимог ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).
Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
За диспозицією частини 1 статті 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Для притягнення до відповідальності, згідно ст. 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості.
Таким чином об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України полягає у вчиненні конкретних дій чітко визначених даною нормою. Всі ці дії мають бути вчинені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 20 березня 2018 року (справа № 640/7258/17), від 06 червня 2018 року (справи № 607/1866/17 та № 607/2391/17) та від 24 грудня 2020 року (справа № 461/3117/17), для притягнення до відповідальності, згідно зі ст. 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, та наявність прямого умислу.
Так, згідно матеріалів справи встановлено, що Сумською митницею під час перевірки законності ввезення на митну територію України транспортного засобу "NISSAN X-TRAIL", р/н НОМЕР_2 , (VIN): НОМЕР_3 , 2002 р.в. у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов'язкових митних платежів, ввезення яких відбулось в зоні діяльності Львівської митниці, встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2023 через пункт пропуск "Угринів - Долгобичув" митного поста "Угринів" Львівської митниці ОСОБА_1 на митну територію України ввезено у якості гуманітарної допомоги транспортний засіб "NISSAN X-IRAIL", р.н. НОМЕР_4 , (VIN): НОМЕР_5 на адресу військової частини НОМЕР_6 .
Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу на митну територію України були надані декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 13.03.2023, реєстраційний документ на транспортний засіб.
У ході перевірки митницею від ОСОБА_1 були отримані пояснення та копія акту приймання-передачі транспортного засобу "NISSAN X-TRAIL", р/н НОМЕР_4 , (VIN): НОМЕР_3 військовослужбовцю військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_2 ..
Відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою у графі 6 «Отримувач/Consignee (name, adress)» вказано: «в/ч НОМЕР_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 », у графі 9 «Вид допомоги/Type of assistance» вказано автомобіль «"NISSAN X-IRAIL", р.н. НОМЕР_4 , (VIN): НОМЕР_5 ».
Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексуУкраїни визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
У відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2022 № 174 «Деякі питанняпропуску гуманітарноїдопомоги черезмитний кордонУкраїни вумовах воєнногостану» (із змінами) (далі постанова Кабінету міністрів України від 01.03.2022 № 174) на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги від донорів (у значенні «Про гуманітарну допомогу») здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Слід зазначити, що з 01.12.2023 переміщення гуманітарної допомоги, врегульовано іншим порядком пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану (ПКМУ від 01.03.2022 № 174 з 01.12.2023 втратила чинність). При цьому, Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 № 544, та Порядок взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та Національного банку щодо реалізації Закону України «Про гуманітарну допомогу», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 № 241, не застосовуються.
Відповідно до ст. 1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Згідно зі ч. 4 ст. 6 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.287 Митного кодексуУкраїни та п. 197.11 ст. 197, п. 213.3.9 ст. 213 Податкового кодексу України, при ввезенні на митну територію України вантажі гуманітарної допомоги звільняються від оподаткування, а саме від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.
Згідно з ч. 1 ст. 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення ао повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.
Використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням або з метою отримання прибутку є порушенням законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність (ст. 12 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу»).
Відповідно до інформації, наданої Держмитслужбі Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та надісланої Сумській митниці (вх. № 1862/4/7.24-2 від 16.04.2025), військова частина НОМЕР_6 гуманітарну допомогу у вигляді автомобіля "NISSAN X-TRAIL", р/н НОМЕР_2 , (VIN): НОМЕР_3 не отримувала.
Поряд з цим, в матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі транспортного засобу "NISSAN X-TRAIL", р/н НОМЕР_4 , (VIN): НОМЕР_3 військовослужбовцю військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_2 .. ОСОБА_2 зазначений як представник в/ч НОМЕР_6 (місце розташування АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), документ що посвідчує особу - військове посвідчення серії НОМЕР_7 .
Також в ході судового розгляду витребувано інформацію від військової частини НОМЕР_6 щодо перебування на військовій службі військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме чи перебував на службі у військовій частині та час.
Згідно з наданої інформації, капітан ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 на посаді командира батареї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.
Зі змісту диспозиції ст.485 МК України випливає, що суб'єктивна сторона складу вказаного порушення обумовлює вчиненням декларантом умисних дій та особливої мети - спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто особа, при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, повинна: усвідомлювати, що вона вчиняє протиправні дії; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення.
Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини.
Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України не може бути вчинене з необережності.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 діяла добросовісно, вказавши в митній декларації отримувачем: «військову частину НОМЕР_6 », оскільки мала намір передати легковий автомобіль саме вказаному отримувачу. Крім того, з актом приймання-передачі транспортного засобу "NISSAN X-TRAIL", р/н НОМЕР_4 , (VIN): НОМЕР_3 передано представнику військової частини НОМЕР_6 - ОСОБА_2 , військове посвідчення серії НОМЕР_7 . Перебування вказаного військовослужбовця на військовій службі у військової частині НОМЕР_6 підтверджується отриманими в ході розгляду доказами.
Вказані обставини безумовно свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 будь-якого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані саме на ухилення від сплати митних платежів у формі прямого умислу.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не вчиняла умисних дій щодо ухилення від сплати митних платежів.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Отже, дослідженими в суді доказами поза розумним сумнівом не підтверджено, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд дійшов висновку, що у даному випадку не вбачається вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, а саме умисел.
З врахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, а тому справа відносно неї підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак справу слід закрити.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 257, 268, 366, 458, 460, ст. 485, 495, п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251-252, 280, 283, 287, 294 КУпАП,-
Закрити справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г. Костенко