16 жовтня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Чернівецького районного суду м. Чернівці від 30 червня 2025 року в кримінальному провадженні №12024260000000786 від 13.06.2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , одруженої, із вищою освітою, викладача ВСП «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,-
Вироком Чернівецького районного суду м. Чернівці від 30 червня 2025 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку районного суду, відповідно до наказу № 4-к т.в.о директора Відокремленого структурного підрозділу «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» від 18 січня 2023
ЄУНСС: 725/9227/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_10
НП: 11-кп/822/282/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
року ОСОБА_11 прийнято на роботу викладачем спецдисциплін. Крім
того, на підставі наказу № 5-к т.в.о директора Коледжу від 18 січня 2023 року ОСОБА_6 призначено секретарем навчальної частини, за сумісництвом.
Згідно Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», Коледж є відокремленим структурним підрозділом Львівського національного університету природокористування, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям фахової перед вищої освіти та освітньо-професійного ступеня за кількома спеціальностями. Коледж перебуває у державній формі власності.
На підставі наказу № 59-з/1 від 28 грудня 2023 року «Про створення приймальної комісії на 2024 рік», призначено приймальну комісію з метою проведення вступної компанії у 2024 році та для забезпечення прийому документів, оформлення особових справ вступників, а також для виконання інших функцій, пов'язаних з прийомом вступників, визначено секретаря навчальної частини ОСОБА_6 , а також інших працівників коледжу.
Крім цього, відповідно до наказу № 59-з/2 від 28 грудня 2023 року «Про створення приймальної комісії на 2024 рік» створено відбіркову комісію до складу якої включено секретаря навчальної частини ОСОБА_6 .
Відповідно до Правил прийому на навчання до Коледжу в 2024 році, затверджених 11 квітня 2024 року вченою радою Львівського національного університету природокористування, визначено порядок прийому заяв та документів для участі у конкурсному відборі на навчання до Коледжу, згідно якого вступники на навчання під час подання заяви пред'являють особисто оригінали визначених документів, в тому числі і військово-облікового документа, надаючи комісії копію такого.
Так, 10 червня 2024 року ОСОБА_12 звернувся до приймальної комісії Коледжу за адресою: м. Чернівці, вул. Доброго, 4 з метою здобуття послідовної освіти, в ході чого під час розмови із ОСОБА_6 щодо порядку та правил вступу, окрім іншого, повідомив останню про відсутність у нього військово-облікових документів через їх втрату та як, наслідок, неможливість їх подачі для вступу в Коледж.
ОСОБА_6 , в свою чергу, зрозумівши намір ОСОБА_12 вступити до зазначеного навчального закладу та водночас відсутність в останнього одного із визначених Правилами прийому на навчання до Коледжу на 2024 рік документів, відсутність якого унеможливлює допуск до участі в конкурсному відборі, а відтак і в зарахуванні на навчання, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що вона як працівник Коледжу викликає авторитет та довіру в очах ОСОБА_12 за рахунок озвучення реальної можливості вступу до Коледжу, повідомила ОСОБА_12 , що останній може вступити до зазначеного навчального закладу, висловивши при цьому, словесне протиправне прохання про надання їй грошових коштів у сумі 300 доларів США.
Надалі, в ході зустрічей 21 червня 2024 року близько 12 години 40 хвилин та 25 червня 2024 року близько 13 години 40 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись на робочому місці в Коледжі за адресою: м. Чернівці, вул. Доброго, 4 , під час зустрічей із ОСОБА_12 , бажаючи завершити свій злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, із корисливих мотивів, достовірно усвідомлюючи, що посадові особи Коледжу відповідно до своїх посадових інструкцій при прийнятті рішення щодо зарахування осіб на навчання до навчального закладу наділені спеціальними повноваженнями та згідно з чинним законодавством є службовими особами уповноваженими на виконання функцій держави, отримавши від ОСОБА_12 копії наявних у нього документів, додатково запевнила його у реальності своїх намірів та можливості здійснення впливу на таких осіб, повідомивши про наявність усталених домовленостей при яких ОСОБА_12 за відсутності усіх обов'язкових документів, матиме змогу бути допущеним до конкурсного відбору, а відтак і бути зарахованим на навчання до Коледжу, що в свою чергу, можливе при передачі їй грошових коштів в розмірі 300 доларів США.
У подальшому, 27 червня 2024 року близько 12 години ОСОБА_6 при зустрічі із ОСОБА_12 у своєму робочому кабінеті в приміщенні Коледжу за адресою м. Чернівці, вул. Доброго, 4, діючи умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, одержала від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у вигляді попередньо визначеного нею розміру грошових коштів в сумі 300 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 27 червня 2024 року становило 12 154 грн., додатково запевнивши останнього у позитивному вирішенні питання щодо прийняття уповноваженими особами рішення про зарахування його на навчання, чим довела свій злочинний умисел до кінця.
На вказаний вирок надійшли апеляційні скарги прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_7 у поданій апеляційній скарзі не погоджується із вироком районного суду, вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим із порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України не підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими під час судового розгляду.
Посилається на покази свідка ОСОБА_12 , який зазначив, що ОСОБА_6 не вказувала йому прізвища посадових осіб, від яких залежав би його вступ до коледжу, а також вказав, що спілкувався із ОСОБА_6 перший раз у приватному порядку без засобів фіксації розмови.
Вказує, що покази свідка ОСОБА_13 також підтверджують невинуватість ОСОБА_6 , проте такі покази не були сприйняті районним судом та оцінені критично.
Зазначає, що заява ОСОБА_12 від 11.06.2024 року не зареєстрована у встановленому законом порядку і не узгоджується із обставинами, які були встановлені судом.
Вважає, що досліджені районним судом матеріали НСРД та відео до них, не підтверджують винуватість ОСОБА_6 , а спростовують наявність в її діях складу кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 не являється службовою особою.
На думку захисника, стороною обвинувачення не доведено факт наявності у ОСОБА_6 статусу та повноважень службової особи уповноваженої на виконання функцій держави, не доведено факт впливу ОСОБА_6 на будь-кого з уповноважених осіб на виконання функцій держави щодо прийняття рішення на користь ОСОБА_12 .
Вказує, що стороною обвинувачення не надано відомостей щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Коледжу відносно яких виділені матеріали досудового розслідування, а саме уповноважених щодо прийняття рішення про зарахування ОСОБА_12 на навчання.
Вважає, що матеріали НСРД не доводять обвинувачення ОСОБА_6 , а доводять неналежну провокаційну поведінку ОСОБА_14 .
Зазначає, що за правилами прийому до навчального закладу, до якого мав намір вступити ОСОБА_12 , реєструються заяви тільки в електронній формі через електронний кабінет.
Звертає увагу на зміну обвинувачення під час судового розгляду з ч.3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України, якому суд не надав належної оцінки.
Вважає помилковими висновки районного суду щодо суб'єкта злочину, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, яким на думку суду може бути будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності.
Зазначає, що згідно практики Верховного Суду, суб'єктами правопорушень, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України є посадові особи, наділені владними функціями або повноваженнями, які в силу займаного службового становища можуть використовувати ні тільки свої повноваження, а і службовий авторитет, зв'язки з посадовими особи, інші можливості, зумовлені обійманою посадою.
Вказує, що ОСОБА_6 не являється посадовою особою, а є працівником коледжу, викладачем, до виконання обов'язків технічного секретаря приймальної чи відбіркової комісії не приступила, із посадовою інструкцією не була ознайомлена.
Вважає, що потенційна можливість здійснення впливу ОСОБА_6 підтверджується лише суб'єктивним уявленням свідка ОСОБА_12 .
На думку захисту молодий вік обвинуваченої, та відсутність певного стажу роботи вказують на неможливість здійснення нею якогось впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Захисник стверджує, що ОСОБА_6 виконувала суто технічні повноваження щодо роз'яснення ОСОБА_12 порядку вступу до Коледжу, у виді допомоги щодо формування необхідного переліку документів для подання у електронній формі.
Просить скасувати оскаржуваний вирок і закрити кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю, як події так і складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_6 .
Прокурор у поданій апеляційній скарзі не оспорює доведеність вини ОСОБА_6 та кваліфікації її дій, проте вважає, що вирок районного суду підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
Стверджує, що призначене ОСОБА_6 покарання є явно несправедливим через м'якість та недостатнім для її покарання, виправлення та попередження нових злочинів.
Вважає, що поза належною увагою районного суду залилось те, що обвинуваченою вчинений закінчений умисний корупційний злочин, який посягає на суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, а також їх службових осіб, у частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядок, встановлений законодавством.
Зазначає, шо кінцевою метою протиправних дій ОСОБА_6 було створення можливості вступнику отримати відстрочку від призову за мобілізацією під час дії воєнного стану.
Звертає увагу на те, що обвинувачена не шкодує про вчинене, не оцінює негативно свої дії та не демонструє готовності понести покарання за них, надані нею покази спрямовані на уникнення покарання.
Вважає, що районний суд не врахував тяжкості вчиненого злочину, те що це корупційний злочин, який вчинений в період воєнного стану, не врахував також особу обвинуваченої та її ставлення до своїх дій.
Просить оскаржуваний вирок районного суду в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та призначити їй покарання у виді 3 років позбавлення волі, зарахувати в строк відбування покарання період перебування ОСОБА_6 під вартою з 27.06.2024 року до 28.06.2024 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі, в решті вирок залишити без змін.
На апеляційну скаргу прокурора надійшло заперечення захисника ОСОБА_7 , в якому захисник вважає подану апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою.
Вважає помилковим посилання прокурора на наявність корупційної складової у діях ОСОБА_6 , оскільки обвинувачена не є посадовою особою, яка уповноважена була приймати будь-які рішення одноособово щодо зарахування ОСОБА_12 до навчального закладу.
Стверджує, що доводи прокурора про те, що кінцевою метою дій ОСОБА_6 було створення можливості вступнику отримати відстрочку від призову за мобілізацію, є його власною позицією, такі доводи не підтверджуються матеріалами справи.
Зазначає, що стороною захисту заперечуються посилання прокурора про те, що обвинувачена ОСОБА_6 не жалкує про вчинене, не оцінює свої дії та не демонструє готовності понести покарання, оскільки ОСОБА_6 не вчиняла кримінальне правопорушення.
Вважає, що покарання, яке просить призначити прокурор у поданій апеляційній скарзі, навіть при доведеності вини, є надто суворим щодо особи молодого віку, яка не володіє достатнім життєвим досвідом і обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.
Просить подану апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, яка виклала суть вироку, доводи апеляційних скарг та заперечення захисника, думку обвинуваченої ОСОБА_6 , її захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали подану стороною захисту апеляційну скаргу та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану стороною обвинувачення апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, надавши учасникам кримінального провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченій останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав наведених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, що передбачає його оцінку відповідності нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що вказаних вимог закону районним судом було дотримано.
При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом встановлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, та правильність кваліфікації її дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Так, районним судом було допитану обвинувачену ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також досліджено письмові докази по справі та надано їм відповідну оцінку.
Допитана судом обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України не визнала та вказала, що вона є викладачем коледжу та дійсно у червні 2024 року займала посаду секретаря навчальної частини та була членом приймальної комісії, яка починала свою роботу з 1 липня 2024 року. До її повноважень входило надання консультацій щодо вступу на навчання абітурієнтів, обробка персональних даних, створення особистих карток тощо. ОСОБА_12 дійсно звернувся до коледжу у червні 2024 року з приводу можливості вступу на навчання та вона з ним зустрілася у приміщенні коледжу. При собі він мав копії деяких особистих документів та вона в свою чергу розповіла йому про умови подачі документів в електронній формі, а саме заяви на вступ, копії паспорта, диплома про освіту, ідентифікаційного коду та фотокартки, які необхідно завантажити до електронної бази, а також про необхідність подання на етапі вступу мотиваційного листа. При цьому, в ході першої зустрічі ОСОБА_12 повідомив їй, що не має військово-облікового документу й відповідно вона йому вказала, що на етапі подачі документів наявність даного документу не є обов'язковою, однак при зарахуванні на навчання даний документ має бути обов'язково. Після розмови ОСОБА_12 попросив її допомогти завантажити наявні у нього документи, за що він пообіцяв їй віддячить, на що вона в свою чергу погодилася. В подальшому вони ще кілька разів зустрічалися та під час зустрічей ОСОБА_12 цікавився порядком здійснення оплати за навчання, запитував про необхідність написання заяви на вступ, на що вона йому повідомила що така заява також завантажується до електронного кабінету вступника, а також повідомляв їй про відсутність у нього військово-облікового документа, на що вона неодноразово вказувала ОСОБА_12 про необхідність поновлення військово-облікових документів. Також вказала, що вона у нього ніяких грошових коштів не вимагала та розмовляти з керівництвом щодо нього вона не збиралася, оскільки будь-якого впливу ні на керівництво коледжу, ні на приймальну комісію вона не мала, а входила лише до складу консультаційного центру, надавала консультації щодо порядку вступу на навчання до коледжу та повноважень щодо формування електронної бази вступників та завантаження документів не мала. Грошові кошти їй були передані в ході останньої зустрічі як плата за допомогу у завантаженні документів до електронної бази вступників. Крім того зазначила, що початок прийому документів у коледжі був визначений з 1 липня 2024 року та станом на червень будь-які документи від вступників не приймалися, а проводилися лише консультації.
Районний суд дійшов вірного висновку, що незважаючи на невизнання вини ОСОБА_6 її винуватість за ч.2 ст.369-2 КК України підтверджується сукупністю доказів.
Так, свідок ОСОБА_12 в районному суді показав, що мав намір вступити на навчання та почав цікавитися ВНЗ. З метою отримання інформації щодо порядку вступу та переліку необхідних документів зателефонував обвинуваченій, яка в свою чергу запропонувала зустрітися. Зустрівшись з нею у приміщенні Коледжу, вони розмовляли про можливість вступу до Львівського університету - Чернівецька філія та вона надала перелік необхідних документів. В ході розмови повідомив, що не має військово-облікових документів, на що обвинувачена повідомила, що у разі відсутності цих документів поступити на навчання неможливо, однак пообіцяла переговорити з керівництвом з приводу вступу без вказаних документів та в подальшому повідомила, що переговоривши із керівництвом є можливість вступу, однак це буде коштувати 300 доларів. Обміркувавши пропозицію обвинуваченої на наступний ранок він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання хабаря. В подальшому надав свою добровільну згоду на співпрацю із працівниками поліції, які залучили його до негласних слідчих дій. На наступний день працівники поліції надали йому сумку, з якою він пішов до обвинуваченої з метою уточнення порядку подачі документів та необхідності написання заяви на вступ та в ході розмови ОСОБА_6 повторно наголосила на необхідності надання їй 300 доларів США, які потрібно дати зараз, а вже 1 вересня здійснити перерахунок коштів за навчання. 27 червня 2024 року під наглядом працівників правоохоронних органів він знову прийшов до Коледжу, де зустрівся із ОСОБА_6 та передав грошові кошти в сумі 300 доларів США, які вона взяла в руки та поклала до зеленого блокноту. Також вказав, що грошові кошти він мав передати з метою можливості вступу до навчального закладу без військово-облікових документів. При цьому при розмові із ОСОБА_6 остання не повідомляла з ким саме із керівників навчального закладу вона буде вирішувати питання щодо можливості його вступу без військо-облікових документів. Також вказав, що в подальшому він вступив до ВНЗ та навчається на юридичному факультеті.
Вказані покази свідка, є логічними та послідовними, узгоджуються із матеріалами справи, а тому вірно покладені районним судом в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
Також, судом було допитано свідка ОСОБА_13 , яка показала, що ОСОБА_6 дійсно є працівником коледжу, працює викладачем, а за сумісництвом є секретарем навчальної частини, у червні 2024 року була секретарем приймальної комісії коледжу, яка працювала з 30 червня по 31 жовтня 2024 року. Також вказала, що між нею та ОСОБА_6 будь-яких розмов з приводу вступу до коледжу ОСОБА_12 за грошові кошти не велося та про дану особу вона дізналася в кінці червня 2024 року, а саме з ухвали слідчого судді в ході проведення обшуку службових приміщень коледжу. Крім того, суду пояснила, що порядок вступу до коледжу визначений Правилами прийому до навчального закладу та усі документи подаються в електронній формі. Вступники мають можливість подати до 25 заяв до різних навчальних закладів і якщо в базі наявна рекомендація на вступ до нашого коледжу, то в подальшому вони телефонують абітурієнту, та у разі підтвердження ним свого бажання на вступ, видається наказ про зарахування. Щодо приймальної комісії, то вказала що дійсно вона створюється в коледжі з числа викладачів, які доводять інформацію щодо порядку вступу на навчання до коледжу по школах та надають консультації щодо вступу. Будь-якого впливу на законодавчо визначений порядок вступу та на електронну базу вступників ніхто з членів комісії не має. Також вказала, що усі документи вступниками надаються в електронній формі згідно Переліку документів та копії цих документів вступники членам приймальної комісії не надають, надаються лише копії військово-облікових документів ще на стадії до зарахування на навчання до коледжу та при відсутності цих документів вступник не може бути зарахований на навчання.
Вказаним показам свідка ОСОБА_13 районний суд надав вірну оцінку, оскільки будь-яких фактичних даних щодо інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення даний свідок не навів, а лише вказав загальний порядок проведення вступної компанії у 2024 році та існуючи правила вступу.
У поданій апеляційній скарзі захисник посилається на невірне сприйняття таких показів районним судом, проте не наводить доводів, у чому саме полягало таке невірне сприйняття, та як такі покази спростовують вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй правопорушення.
Крім показів свідка ОСОБА_12 , винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, підтверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.
Згідно наказу відокремленого структурного підрозділу «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» від 18 січня 2023 року № 5-к, ОСОБА_15 прийнято на посаду секретаря навчальної частини з 19 січня 2023 року за сумісництвом, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу на 0,5 ставки (т.1 а.с 84).
Згідно наказу відокремленого структурного підрозділу «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» від 18 січня 2023 року № 4-к, ОСОБА_15 прийнято на роботу викладачем спецдисциплін, на основне місце роботи за строковим трудовим договором з 19 січня 2023 року до дати встановленої за погодженням сторін в трудовому договорі (т.1 а.с 85).
Відповідно до посадової інструкції секретаря навчальної частини, серед іншого секретар навчальної частини приймає участь в роботі приймальної комісії, оформленні, підготовці документації та особових справ абітурієнтів і передачу їх в архів та несе відповідальність за виконання всіх вимог, що передбачено функціональними обов'язками (т.1 а.с. 86, п. 6, п 15).
Згідно наказу відокремленого структурного підрозділу «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» від 28 грудня 2023 року № 59-з/1 «Про створення приймальної комісії на 2024 рік», з метою проведення вступної компанії у 2024 році на виконання Закону України «Про фахову передвищу освіту» у відповідності до Положення про приймальну комісію коледжу створено приймальну комісію, а також покладено обов'язки з метою забезпечення прийому документів, оформлення особових справ вступників, а також для виконання інших функцій пов'язаних з прийомом вступників визначено коло осіб, у тому числі й ОСОБА_15 (т.1 а.с. 87).
Згідно наказу відокремленого структурного підрозділу «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» від 28 грудня 2023 року № 59-з/2 «Про створення приймальної комісії на 2024 рік», створено відбіркову комісію, до склад якої входила, у тому числі й ОСОБА_15 (т.1 а.с. 88).
Згідно правил прийому на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування» у 2024 році, у відповідності до п.1.3 приймальна комісія діє згідно з Положенням про приймальну комісію. Рішення приймальної комісії, прийняте в межах її повноважень, є підставою для видання відповідного наказу директором Чернівецького фахового коледжу. Згідно розділу 6 визначено зокрема етапи вступної компанії - з 25 червня 2024 року реєстрація електронних кабінетів вступників, завантаження необхідних документів (п. 6.3). Крім того, прийом заяв і документів, конкурсний відбір та зарахування на навчання вступників на основі повної загальної середньої освіти та кваліфікованого робітника - реєстрація електронних кабінетів вступників, прийом заяв і документів визначено з 1 липня 2024 року. Згідно п. 7.1 Положення визначено, що вступники на навчання до Коледжу на основі вступу реєструють заяви: тільки в електронній формі (через електронний кабінет в ЄДЕБО на вебсайті за відповідною електронною адресою, крім визначених у цьому пункті випадків; військово-облікового документа (у військовозобов'язаних та резервістів військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, а у призовників посвідчення про приписку до призивної дільниці), крім випадків, передбачених законодавством; тільки в паперовій формі у зв'язку з неможливістю зареєструвати особистий електронний кабінет вступника) із зазначенням відповідних категорій вступників. У п. 7.6 Положення визначено, що під час подання заяви в паперовій формі вступник пред'являє особисто оригінали: документа, що посвідчує особу; військово-облікового документа; документа про раніше здобутий освітній рівень. У п. 7. 7 визначено перелік документів, який додається до заяви поданої у паперовій формі, зокрема копія військово-облікового документа. Усі копії документів засвідчуються за оригіналами приймальною комісією Коледжу. Копія документа, що посвідчує особу, військового квитка не підлягають засвідченню. Копії документів без пред'явлення оригіналів не приймаються ( п. 7. 9 Положення). Відповідно до п. 7.9 Положення, приймальна комісія розглядає заяви та документи вступників і приймає рішення про допуск до участі в конкурсному відборі до вступу на навчання до закладу освіти протягом трьох робочих днів з дати реєстрації заяви в ЄДЕБО, але не пізніше наступного дня після завершення прийому документів ( т.1, а.с. 127-161).
Згідно Положення про приймальну комісію Відокремленого структурного підрозділу «Чернівецький фаховий коледж Львівського національного університету природокористування», організацію прийому вступників до Чернівецького фахового коледжу здійснює приймальна комісія, склад якої затверджується наказом директора Чернівецького фахового коледжу, який є її головою. Рішення Приймальної комісії, прийняте в межах її повноважень, є підставою для видання відповідного наказу директором Чернівецького фахового коледжу та /або виконання процедур вступної компанії. Також визначено порядок та строки прийому заяв і документів, конкурсний відбір та зарахування на навчання вступників (т.1 а.с. 162-172).
Відповідно до протоколу обшуку від 27 червня 2024 року з додатком флеш-картою, у присутності понятих за наслідком обшуку службового кабінету «відділ кадрів», де знаходиться робоче місце ОСОБА_11 у м. Чернівці, вул. Доброго, 4, було виявлено грошові кошти в сумі 300 доларів США, а також мобільний телефон та ряд документів і записників (т.2 а.с. 6-12).
Відповідно до протоколу огляду мобільного телефону від 4 липня 2024 року, виявлено вхідний дзвінок від № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 , а також у додатку «Вайбер» переписку в діалогах з іншими особами щодо подачі документів для вступу третіми особами (т.2 а.с.15-26).
Відповідно до протокол огляду документів та записників від 8 липня 2024 року, було оглянуто вилучені під час обшуку документи та записники та в яких наявні записи, зокрема у записнику наявні записи щодо 13 позицій осіб чоловічої статі під заголовком «Вступ 2024» та під номером 11 міститься запис « ОСОБА_12 - атестат, свідоцтво 9 класів, диплом кваліфікованого робітника, без військово-облікових документів» (т.2 а.с. 27-36).
Згідно документів щодо особи ОСОБА_12 , які були вилучені в ході обшуку, вбачається, що наявні такі документи: витяг з «Дія» щодо наявності у нього диплома кваліфікованого робітника, даних щодо наявності свідоцтва про базову загальну середню освіту, щодо наявності атестату про повну загальну середню освіту, витягом з реєстру територіального громади, довідкою про реєстрацію місця проживання, копією паспорта та фото (т.2 а.с.39-45).
Згідно протоколу за результатами негласної слідчої розшукової дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28 червня 2024 року, зафіксовано розмови між обвинуваченою та ОСОБА_12 , а також зафіксована зустріч з обвинуваченою 27 червня 2024 року, в ході якої під час зустрічі ОСОБА_6 вказала, що для того щоб ОСОБА_12 було зараховано у якості абітурієнта, а в подальшому стати студентом навчального закладу без необхідних документів про військовий облік, йому необхідно надати неправомірну вигоду в розмірі 300 доларів США, а також факт передачі ОСОБА_12 обвинуваченій грошових коштів, які остання поклала до блокноту, який був на її робочому столі (т.2 а.с. 100-102).
Відповідно до заяви ОСОБА_12 від 27 червня 2025 року, він добровільно надав органу досудового розслідування кошти в сумі 300 доларів США, а саме 3 купюри номіналом по 100 доларів США, для використання в кримінальному провадженні з метою документування вимагання неправомірної вигоди (т.2 а.с. 103).
Згідно протоколу огляду, ідентифікації, помічення та вручення від 27 червня 2024 року, ОСОБА_12 вручено грошові кошти в розмірі 300 доларів США, а саме три купюри номіналами по 100 доларів кожна з відповідними номерами та серіями, а також дані грошові кошти були оброблені спеціальною невидимою аерозолю препарату «Промінь-1» (т.2 а.с 104-106).
Згідно протоколу за результатами негласної слідчої розшукової дії - аудіо, відео контролю особи № 4098/55/123-2024 від 5 липня 2024 року, здійснено фіксування розмов під час зустрічей ОСОБА_11 з ОСОБА_12 21 червня 2024 року, 25 червня 2024 року та 27 червня 2024 року, відповідно до яких обвинувачена пояснювала ОСОБА_12 , що грошові кошти в сумі 300 доларів США не є офіційною платою за навчання, а потрібні для вступу, оскільки у нього відсутні військово-облікові документи та їй необхідно зокрема: «підходить до людей до комісії та домовлятися за все це діло, розумієте…» В розмові за 25 червня 2024 року обвинувачена також наголошувала, що грошові кошти в сумі 300 доларів не є офіційною платою за навчання та їй потрібно йти до керівництва та домовлятися за вступ : « …по-перше це не мені іде, тому що, я так само у нас є керівництво, я вам про це пояснювала, прийомна комісія з якою я так само, ну є певні нюанси певні, можна так сказати домовленості завдяки яким ви, ну такі як ви маєте можливість поступити і десь там хтось має закрити очі на те, що ви без документів подали, розумієте…»; «…Ну дивіться, ще раз кажу, для того щоб вот ви до мене звертаєтесь приходите, я так само йду звертаюся до людей, прошу там за якусь кількість, за якихось людей і це так само шо тут, це йде далі, тому я ж кажу місця у нас, я ж кажу це все йде від керівництва від міністерства і так далі, плюс ми структурний підрозділ, так само є вище керівництво у нас у Львові, тому це все розумієте досить довго, так шо б розуміли, це не тут я така собі сиджу у хочу щоб поступали….»(т.2 а.с.109-117).
Відповідно до протоколу за результатами негласної слідчої розшукової дії - аудіо, відео контролю особи № 4099/55/123-2024 від 5 липня 2024 року з додатками флеш-носіями, здійснено фіксування розмови ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , в ході яких обговорюється порядок подання документів, їх перелік та необхідність мати військово-облікові документи для вступу, а також про можливість отримання відстрочки після вступу, а також про необхідність надання грошових коштів (т.2 а.с.118-126).
Судом першої інстанції також було досліджено флеш-носії №№ 720,721, 742, які є додатками до протоколу аудіо,- відео контролю та встановлено наявність інформації щодо фіксування зустрічей між обвинуваченою та ОСОБА_12 , їх розмов щодо можливості вступу без наявності військово-облікових документів, необхідності надання грошових коштів, а також зафіксовано факт передачі грошових коштів (т.2 а.с. 127).
Згідно протоколу за результатами негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 75/5/6/1-4893т від 9 липня 2024 року з додатком оптичним носієм диском 285-8575, було здійснено зняття інформації з належного ОСОБА_6 мобільного телефону номер НОМЕР_2 (т.2 а.с.130-132, 136).
Вищевказані докази, які є належними та допустимими, у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість висновку районного суду, щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Колегія суддів дослідила доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 та прийшла наступних висновків.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вказує на відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, оскільки ОСОБА_6 не являється службовою особою, стороною обвинувачення не доведено факту впливу ОСОБА_6 на уповноважених осіб на виконання функцій держави щодо прийняття рішення на користь ОСОБА_12 .
Вказані доводи колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.
Так, ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачено кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.
Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України, може бути будь-яка особа, яка в уяві того, хто здійснює підкуп, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК, характеризується вчиненням діянь щодо неправомірної вигоди, зокрема, одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_6 прийнято на посаду секретаря навчальної частини з 19 січня 2023 року за сумісництвом, також ОСОБА_6 прийнято на роботу викладачем спецдисциплін.
Крім того, ОСОБА_6 входила до кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечення прийому документів, оформлення особових справ вступників, а також виконання інших функцій пов'язаних з прийомом вступників, також ОСОБА_6 входила до складу вибіркової комісії.
Згідно показів свідка ОСОБА_12 та протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, своїми діями обвинувачена ОСОБА_6 , як працівник коледжу сформувала у ОСОБА_12 суб'єктивне сприйняття можливості вирішення нею, за надання неправомірної вигоди, питання заявника щодо його зарахування на навчання до навчального закладу за відсутності обов'язкових військово-облікових документів, запевнивши його у реальності своїх намірів та можливості здійснення впливу на керівництво коледжу та приймальну комісію шляхом повідомлення про наявність у неї усталених домовленостей при яких ОСОБА_12 за відсутності усіх обов'язкових документів, матиме змогу бути допущеним до конкурсного відбору, а відтак і бути зарахованим на навчання до Коледжу.
Відтак, ОСОБА_12 був упевнений, що ОСОБА_6 була особою, яка здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави.
Із врахуванням наведеного, посилання захисника на молодий вік ОСОБА_6 , та відсутність певного стажу роботи не спростовує можливості здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Доводам апелянта про те, що за правилами прийому до навчального закладу здійснюється реєстрація тільки в електронній формі, була надана вірна оцінка районним судом.
Так, у системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система, яка збирає, обробляє та зберігає інформацію про систему освіти, включаючи дані про вступників та студентів. Її основна функція- забезпечення електронної подачі заяв на вступ, формування рейтингових списків та автоматизовану роботу приймальних комісій.
Вказана електронна база не замінює приймальну комісію, а є інструментом для автоматизації та спрощення її роботи, для ведення обліку здобувачів освіти та інформаційного супроводження вступної компанії, зокрема комунікації закладу освіти із вступниками, інформування громадськості про перебіг вступних компаній.
Натомість, адмініструє вказану систему щодо конкретної конкурсної пропозиції в конкретний заклад освіти саме уповноважені особи цього закладу освіти й відповідно усі зміни щодо статусу поданої ступником заяви здійснюються саме уповноваженими особами закладу освіти, а тому доводи захисту в частині неможливості впливу на електронну базу та проведення певного корегування є безпідставними.
Також, захисник посилається на зміну обвинувачення щодо ОСОБА_6 із ч.3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 369-2 КК України.
Апеляційний суд вважає, що прокурор у даному випадку діяв відповідно до норм процесуального права.
Вимогами ст. 338 КПК України передбачено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся до суду із обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст. 368 КК України.
Після допиту обвинуваченої, свідків та дослідження письмових доказів не встановлено факту вчинення відповідного кримінального правопорушення у співучасті, об'єктивного вираження в домовленості між учасниками на спільне вчинення протиправного діяння, не встановлено наявності попередньої змови між ОСОБА_6 чи будь-якого спілкування щодо обставин, що досліджуюсь у кримінальну провадженні, із іншими службовими особами Коледжу.
Разом з тим, сторона обвинувачення вважала доведеним факт одержання ОСОБА_6 грошових коштів за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та кваліфікувала її дії за ч.2 ст. 369-2 КК України.
Відтак, установивши нові фактичні обставини прокурор правомірно реалізував своє право на зміну обвинувачення в суді
З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 щодо відсутності у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України є безпідставним.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні чи оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та правильності кваліфікації її дій.
Перевіряючи вирок районного суду в частині призначеного покарання, колегія суддів вважає безпідставними доводи прокурора щодо м'якості призначеного покарання.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при ухваленні вироку вказаних вимог дотримався повністю.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 районний суд врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 3 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Районний суд врахував особу обвинуваченої ОСОБА_6 , яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, заміжня, позитивно характеризується по місцю проживання.
Враховано і досудову доповідь органу пробації, згідно якої виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Судом встановлено відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи наведене, районний суд призначив ОСОБА_6 покарання у межах санкції ч.2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції врахував всі обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, її молодий вік, те що вона раніше не судима, враховано відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, тому призначене покарання у виді штрафу - є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нових злочинів.
Прокурор у поданій апеляційній скарзі вважає, що обвинуваченій ОСОБА_6 слід призначити більш суворий вид покарання, передбачений санкцією ч.2 ст. 369-2 КК України, а саме позбавлення волі.
Згідно ч.2 ст. 65 КК України, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Ні районним ні апеляційним судом не встановлено, що покарання у виді штрафу не буде достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_6 та не сприяє попередженню вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Таких ж висновків дійшов орган пробації у складеній щодо ОСОБА_6 досудовій доповіді.
Всупереч доводів прокурора, не визнання вини ОСОБА_6 не може бути підставою для призначення більш суворого покарання.
Посилання прокурора на те, що кінцевою метою протиправних дій ОСОБА_6 було створення можливості вступнику отримати відстрочку від призову за мобілізацією під час дії воєнного стану, є його позицією та не впливає на кваліфікацію чи законність призначеного покарання.
З урахуванням вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із призначеним районним судом ОСОБА_6 покаранням у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 369-2 КК України.
Вирок районного суду щодо ОСОБА_6 є належно мотивованим, обґрунтованим, законним, а тому відсутні правові підстави для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційні скарги прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Чернівецького районного суду м. Чернівці від 30 червня 2025 року щодо ОСОБА_6 за ч.2 ст. 369-2 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3
"Копія. Згідно з оригіналом."
Суддя - доповідач _________________ ОСОБА_1
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
21.10.2025 року
(дата засвідчення копії)