21 жовтня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2025 року в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки міста Чернівці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, яка має на утриманні четверо дітей,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,-
На розгляді Шевченківського районного суд м. Чернівці перебуває кримінальне провадження за №12021260000000069 від 03.03.2021 по обвинуваченню, в тому числі, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Провадження № 11-кп/822/366/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст. 422-1 КК України Доповідач: ОСОБА_1
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 09 грудня 2025 року.
Також вказаною ухвалою вирішено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
На вказану ухвалу обвинувачена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, якою просить змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, у виді домашнього арешту.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване судове рішення, з яким вона не погоджується.
Вказує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК Україні, прокурором під час судового засідання не доведені.
Зазначає, що на її утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей, які потребують її піклування.
Стверджує, що за час перебування у слідчому ізоляторі в неї погіршився стан здоров'я та вона не має змоги отримувати належне лікування.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, доводи обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту, доводи прокурора ОСОБА_5 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівців знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12021260000000069 від 03 березня 2021 року по обвинуваченню, у тому числі, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
08 жовтня 2025 року прокурором ОСОБА_5 було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченої ОСОБА_6 строком на 60 днів.
Оскаржуваною ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2025 року клопотання прокурора було задоволено та продовжено обвинуваченій ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів терміном до 09 грудня 2025 року.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій, суд першої інстанції врахував, що їй інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів, за вчинення яких, передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Колегія суддів вважає, що прокурором у даному кримінальному провадженні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились.
Зокрема, ризик переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, які відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, відносить до категорії особливо тяжких та санкція інкримінованих статей передбачає безальтернативний вид покарання у виді позбавлення волі, усвідомлюючи невідворотність реального відбування покарання, остання вчиняла дії, спрямовані на переховування від суду.
Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2025 року ОСОБА_6 змінено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки обвинувачена систематично не з'являлась в судові засідання без поважних причин, незважаючи на належне повідомлення та постановлені ухвали про застосування приводів, що призводило до зриву судових засідань.
Також наявний ризик впливу з боку ОСОБА_6 на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки остання, перебуваючи на волі, може чинити на них тиск з метою схилити їх до зміни показів або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні, які б спростували її вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Існує ризик іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні обвинуваченою штучних доказів на підтвердження своєї захисної версії.
Крім того, існує ризик вчинення нею нових кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_6 є безробітна, а тому не має постійного джерела доходу, необхідного для забезпечення її життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення вказаного кримінального правопорушення або вчинення нового кримінального правопорушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 продовжують існувати та не зменшились, а отже суд першої інстанції прийняв правильне рішення про необхідність продовження строків тримання під вартою обвинуваченій.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про неврахування її стану здоров'я судом першої інстанції та відсутність належного лікування в умовах тримання під вартою, оскільки суду апеляційної інстанції не надано медичних документів, що свідчили б про критичний стан здоров'я обвинуваченої або про відсутність можливості надання їй необхідної медичної допомоги в умовах СІЗО.
Таким чином, доводи апелянта щодо погіршення стану здоров'я та неможливості надання належної медичної допомоги в умовах Чернівецького слідчого ізолятора не знайшли свого підтвердження.
Посилання обвинуваченої на те, що на її утриманні знаходиться четверо дітей не спростовують доведених ризиків, які продовжують існувати та не зменшились.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із рішенням районного суду, оскільки судом, під час розгляду клопотання прокурора були в повній мірі досліджені обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, перевірено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати і вони виправдовують тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 зважаючи на те, що судовий розгляд ще триває.
Під час апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено підстав, які б свідчили про втрату актуальності ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, у ході апеляційного розгляду не встановлено.
Таким чином, наведені апелянтом доводи не дають підстав для скасування судового рішення та застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж фактично обраний, а тому подану обвинуваченою апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176-178, 183, 309, 404, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_6 відмовити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2025 року, у кримінальному провадженні №12021260000000069, в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий [підпис] ОСОБА_1
Судді [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3