Справа № 165/3761/23 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М.М.
Провадження № 22-з/802/83/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.
20 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О. І., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник Іваницький Андрій Миронович про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 23 червня 2025 року,
Постановою Волинського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 23 червня 2025 року, в оскаржуваній частині щодо часткового задоволення позову змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором (№ 631337487 від 13 січня 2020 року) в розмірі 18986 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь АТ «Сенс Банк» 45, 55 гривень різниці судових витрат, щодо сплати судового збору.
На адресу суду апеляційної інстанції, від відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник, надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, щодо розподілу судових витрат, які були понесені стороною відповідача на правничу допомогу, які на думку заявника не були розподілені судом апеляційної інстанції.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи ( ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою постановлення ухвали у цій справі є 20 жовтня 2025 року, тобто, дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
На підставі пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.
На підставі наведеного належить дійти висновку, що необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що в апеляційній скарзі відповідач повідомляла про очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 15000 грн, вказувала, що докази будуть подані суду в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
В судовому засіданні до закінчення судових дебатів та в поданій заяві про ухвалення додаткового рішення заявником не зазначено про існування будь-яких поважних причин неможливості подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу разом із апеляційною скаргою, чи до закінчення судових дебатів у справі.
Ураховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення не обґрунтована поважними причинами неможливості подання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, такі поважні причини не встановлено і судом апеляційної інстанції, апеляційний суд доходить висновку,що в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 381 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник Іваницький Андрій Мировнович про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді