Справа № 461/5000/25
Провадження № 2-п/461/50/25
16.10.2025 м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/5000/25 від 11.08.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
07.10.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло З.Я. звернулася в суд із заявою про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 11.08.2025 у цивільній справі №461/5000/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, у якій просить скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В обґрунтування заяви покликається на те, що жодних листів, копій позовної заяви з доданими матеріалами відповідач від суду не отримував та не знав про сам факт наявності справи та судових засідань, а про існування рішення суду дізнався лише 06.10.2025 за допомогою додатку Дія. Більше того, заявлена позивачем в позовних вимогах сума до стягнення не грунтується на умовах кредитного договору №М75.00118.010144146 від 10.05.2023 і наданому самим же позивачем розрахунком, а тому вважає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов'язок доказування. Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку, є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоведеного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Окрім цього, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжних доручень, меморіальних ордерів, розписок, чеків, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Звертає увагу, що встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, що в результаті становлять 51029,76 грн є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 50000 грн. Також, зазначає, що матеріали справи не містять доказів (поштових квитанцій) направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості, що не надає право банку для звернення до суду за достроковим стягненням всієї суми заборгованості за кредитом.
Ухвалою суду від 08.10.2025 поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання.
16.10.2025 від представника Акціонерного товариства «Ідея Банк» Жовтонецького В.М. надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просить заяву залишити без задоволення. Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про розгляд справи, однак в судові засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, що було достатньою підставою для проведення заочного розгляду справи. Звертає увагу, що представником відповідача до заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, чи таких, що спростовують фактичні обставини справи. Вважає, що матеріали справи містять всі належні, достатні, достовірні та допустимі докази надання ОСОБА_1 кредиту та наявності у нього кредитної заборгованості, а також обґрунтованості її розміру. Звертає увагу, що перед укладенням договору сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, зокрема, й щодо розміру процентів за користування кредитом. Також, банк надав ОСОБА_1 повну інформацію про умови надання кредиту відповідно до вимог законодавства. Таким чином, підписавши кредитний договір, відповідач погодився на запропонований розмір процентів за користування кредитом та зобов'язався їх сплатити, у зв'язку з чим вважає безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи покликання представника відповідача на встановлення вимоги щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Зачепіло З.Я. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідача просить здійснювати розгляд заяви без участі сторони відповідача.
Представник позивача Акціонерного товариства «Ідея Банк» в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просить проводити розгляд заяви про перегляд заочного рішення у його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, враховуючи вищевказане, вважає за можливе провести розгляд заяви про перегляд заочного рішення у відсутності учасників процесу.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11.08.2025 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договоромзадоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №M75.00118.010144146 від 10.05.2023 у розмірі 96687,11 грн та 3028 грн судового збору.
Згідно положень ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.
У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Так, згідно відповіді Єдиного державного демографічного реєстру від 22.06.2025 №1502241, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові повістки та інша судова кореспонденція направлялись судом засобами поштового зв'язку відповідачу ОСОБА_1 на адресу його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Так, копія ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду в судове засідання на 07.07.2025, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, повернута до суду у зв'язку з неотриманням адресатом з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.45).
Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання на 11.08.2025 отримана останнім 06.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.46).
Крім цього, виклик відповідача ОСОБА_1 в судове засідання 11.08.2025 здійснювався судом через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідач іншої адреси місця свого проживання, яке відрізняється від адреси його місця реєстрації, суду не повідомив.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 викладений правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Отже, відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надав, як і заяв по суті справи.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, а також яким не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Крім цього, сам по собі факт неприбуття відповідача в судове засідання не дає підстав для скасування заочного рішення.
Оцінюючи доводи представника відповідача, наведені нею у заяві про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що заявником не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи і можливості прийняття іншого рішення по справі. Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено.
Суд вважає безпідставними твердження представника відповідача щодо відсутності підстав для дострокового повернення кредиту, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 1.7. договору кредиту №M75.00118.010144146 від 10.05.2023 визначено, що строк дії договору та дата повернення кредиту - до 10.05.2026.
Згідно п.1.13.2. кредитного договору, у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на 1 (один) календарний місяць, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав в повному обсязі.
Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) вбачається, що останню сплату відповідачем/зарахування по кредитному договору здійснено 10.10.2023, у зв'язку з чим на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 04.03.2025, що підтверджується відповідним списком згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта».
Щодо доводів представника відповідача з приводу неналежності виписки по особовому рахунку, суд зазначає наступне.
Так в обґрунтування розміру заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту №M75.00118.010144146 від 10.05.2023, представником АТ «Ідея Банк» до позовної заяви долучено виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), в якій відображені операції з видачі кредиту та погашення кредитних коштів.
Виписка по рахунку у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу ОСОБА_1 кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.
Так, згідно з ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 затверджено «Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (далі - Положення), пунктом 63 якого встановлені вимоги до виписки з клієнтського рахунку та зазначено, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Також у пункті 62 вказаного Положення зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Окрім цього, Верховним Судом у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 (провадження № 61-9710св22) зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Таким чином, виписка по рахунку ОСОБА_1 містить всі необхідні реквізити, встановлені законодавством, є первинним бухгалтерським документом у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 62, 63 Положення від 04.07.2018 №75 та підтверджує видачу відповідачу кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.
Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, наданим банком, представником відповідача на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.
Доводи заяви про перегляд заочного рішення про те, що нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим, таким, що суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», є безпідставними, оскільки в умовах договору сторони погодили між собою розмір відсотків за користування кредитними коштами, з яким відповідач погодився, підписавши договір кредиту №M75.00118.010144146 від 10.05.2023, відсотки нараховувалися за процентною ставкою, яка передбачена умовами договору.
Також представник відповідача зазначає, що встановлений АТ «Ідея Банк» розмір відсотків суперечить встановленим обмеженням ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», однак положеннями вказаної статті визначено особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит, що не стосується нарахувань відсотків за кредитним договором.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відсутня передбачена законом сукупність підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідача ОСОБА_1 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.
Керуючись ст.259-261, 280-289, 353 ЦПК України, суд, -
заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/5000/25 від 11.08.2025 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором- залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 20.10.2025.
Суддя Ольга КРОТОВА