ЄУН: 336/8848/25
Провадження №: 2/336/4323/2025
Іменем України
17 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 23.09.2025 року позовну заяву залишено без руху у зв?язку з невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК України.
Зокрема, судом зазначено про необхідність позивачеві для усунення недоліків надати позовну заяву, оформлену із дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, надати докази проживання дитини разом із позивачем.
Позивачеві копія ухвали суду направлялась на адресу зареєстрованого місця проживання, проте поштове відправлення не було отримане ОСОБА_1 та повернулось до суду через відсутність адресата за вказаною адресою.
Окрім цього копія ухвали направлялась на електронну пошту та була отримана 25.09.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою.
В будь-який інший спосіб направити позивачам копію ухвали суд позбавлений можливості, оскільки у позові відсутні інші засоби зв'язку, які дозволили б вручити (направити) копію даної ухвали. Також позивачем вказано про відсутність зареєстрованого кабінету в системі Електронний суд.
Згідно із позицією Верховного суду, якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу, то можна припустити, що він не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це покладає на особу обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Суд, який комунікує з учасником справи за допомогою вказаних ним засобів зв'язку, діє правомірно й добросовісно (постанова від 23 січня 2025 року по справі 591/4693/15).
Відповідно до ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему.
Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені.
У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.
У зв'язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов'язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі. Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021.
Таким чином, судом були використані всі можливості сповіщення позивача про залишення позовної заяви без руху та, оскільки на даний час, позивачем недоліки позовної заяви не усунуті, уточнений позов та докази проживання неповнолітньої дитини разом із матір'ю не надані, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути у зв'язку з не усуненням недоліків.
За ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вказують ч. ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
У встановлений судом строк позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду не усунуті, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів вважати неподаною та повернути позивачеві.
Надіслати копію ухвали позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя О.І. Дацюк