Рішення від 17.10.2025 по справі 335/7927/25

1Справа № 335/7927/25 2/335/3450/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Сиротенко В.К. за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2025 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «Кошельок» до відповідача ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 3614401435-480424 від 01.10.2021 у сумі 20 869,80 грн, а також судові витрати: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2021 року між сторонами у справі було укладено договір № 3614401435-480424 в електронній формі про надання коштів у позику. Цим договором позивач надав відповідачу кредит на суму 7000,00 грн. строком на 14 днів з кінцевим строком повернення 15.10.2021 року (далі за текстом - Договір). Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 ,яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3614401435-480424 від 01.10.2021.

Станом на момент подання позову відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 20 869,80 грн., яка складається з 7000,00 грн.- заборгованість за кредитом; 13 869,80 грн. -заборгованість з процентів за користування кредитом.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12.08.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання на 14.08.2025, яке було відкладено, у зв'язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.

Ухвалою суду від 14.08.2025 витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ: 21133352, Місце реєстрації: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім'я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 30.09.2021 року по 12.01.2022.

29.08.2025 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на адресу суду надійшла витребувана інформація.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, в матеріалах цивільної справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, письмового відзиву на позов не подала, заяв чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надала, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

У п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, відповідно до умов кредитного договору № 3614401435-480424 від 01.10.2021 року ТОВ «Кошельок» надало ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі в розмірі 7000,00 грн. строком на 14 діб. Вказаний договір підписано в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора «4438», про що свідчать надані позивачем документи на підтвердження хронології дій відповідача з реєстрації в системі та вчинення дій, необхідних для оформлення кредиту.

Як вбачається з відповіді АТ «Універсал банк» від 28.08.2055 №БТ/Е-11947 на виконання ухвали суду, банком було ініційовано детальну перевірку в ході якої повідомлено наступне на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) Банком було емітовано платіжну картку№ НОМЕР_1 . Надано рух коштів по картці за період з 30.09.2021 по 12.01.2022, що підтверджує отримання відповідачем 01.10.2025 о 14:17:16 год. грошових коштів в сумі 7000,00 грн.

ТОВ «Кошельок» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.

Однак, відповідач передбачені кредитним договором зобов'язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість, яка становить 20 869,80грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 13869,80 грн.- заборгованість за відсотками за користування позикою.

Доказів на підтвердження визнання зазначеного договору у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять, та відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. ст. 526, 530, ЦУ України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якщо зобов'язання встановиться строк термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужим грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошима коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З огляду на те, що відповідач користувалася кредитними коштами, не виконуючи зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасного повернення позивачу наданих грошових коштів, сплати відсотків та інших передбачених договором платежів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до стягнення заявлено також суму витрат на правничу допомогу, які позивач поніс при розгляді справи, в розмірі 10 000,00 гривень. Ця правова допомога була надана адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» в особі керуючого бюро Гурського Германа Юрійовича про що свідчить договір від 12 лютого 2025 року та додатку до договору від 10.07.2025 про надання правничої допомоги від 12.02.2025.

Відповідно до додатку від 10.07.2025 на підтвердження факту надання правової допомоги від 12.02.2025, оформлення документів щодо надання правової допомоги вартість 30 хвилин роботи адвоката становить 1000,00 грн, збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжні реквізити для сплати судового збору вартість 1 години роботи адвоката становить 2000,00 грн., складання позовної заяви складає 4000,00 грн., формування додатків 2000,00 грн., відправка позову стороні та до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №810/3806/18 від 17.09.2019, № 320/11366/20 від 13.05.2022.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.2,7,10,19,141,176,263-265,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3614401435-480424 від 01.10.2021 у розмірі 20 869 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 80 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 21 жовтня 2025 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ЄДРПОУ:40842831, адреса місцезнаходження: 08135 Київська область с. Чайки вул. Антонова, 8А;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.К. Сиротенко

Попередній документ
131138242
Наступний документ
131138244
Інформація про рішення:
№ рішення: 131138243
№ справи: 335/7927/25
Дата рішення: 17.10.2025
Дата публікації: 23.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.10.2025)
Дата надходження: 12.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
15.09.2025 09:50 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
17.10.2025 09:30 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя