Дата документу 15.10.2025Справа № 554/14421/25
Провадження № 1-кп/554/1095/2025
«15» жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016170040003951 від 25.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016170040003951 від 25.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170040003951 від 25.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.09.2016 року, близько 02.20 год., невідома особа чоловічої статі, перебуваючи по вул. І.Мазепи, 47/11 в м. Полтава, напроти магазину "Свіжина", відкрито, шляхом ривка, заволоділа мобільним телефоном "Леново-А 6010", який належить ОСОБА_4 , чим завдала матеріального збитку на суму 3408 грн. В результаті виконання доручень та проведення досудового розслідування інформацію, яка б мала доказове значення, не здобуто. За результатами досудового розслідування кримінального провадження жодного доказу, який би вказував на особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, не встановлено. У зв?язку з цим, жодна особа про підозру у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення у встановленому порядку не повідомлялася. Згідно ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів. У зв'язку із тим, що під час досудового розслідування особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 186 КК України не встановлено, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, прокурор просить закрити кримінальне провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява з проханням розглянути клопотання без її участі, на задоволенні клопотання наполягає в повному обсязі та просить його задовольнити.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду подання повідомлялася належним чином.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 22, ч.1 ст. 26 КПК України суд вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності прокурора та інших учасників кримінального провадження.
В зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в кримінальному провадженні, на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Суд, дослідивши клопотання прокурора, додані до нього матеріали, а також матеріали кримінального провадження №12016170040003951 від 25.09.2016 року вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170040003951 від 25.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Частиною 1 ст. 186 КК України визначено кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Відповідно до ч.4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, є нетяжким злочином.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Відповідно до п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті кримінальне провадження закривається судом.
Згідно з ч.4 вказаної статті закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Аналізуючи клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження №12016170040003951 від 25.09.2016 року, суд приходить до висновку про невідповідність поданого клопотання вимогам закону.
Статтею 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність відповідно до ч. 2 ст.9 КПК України, зокрема, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
А публічність, відповідно до вимог ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч.1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами - ст.ст. 9, 25 КПК України.
Крім того, в ч. 5 ст. 38 КПК України вказано, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
При чому, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об?єктивного дослідження всіх обставин, оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів в їх сукупності.
З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 186 КК України були внесені до ЄРДР 25.09.2016 року.
Надалі, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування було проведено ряд слідчих (розшукових) дій, в результаті яких вдалося встановити осіб, котрі могли б бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Так, було встановлено, що саме ОСОБА_6 під своїм паспортом здав до ломбарду, викрадений у потерпілої мобільний телефон. Однак, надалі не було здійснено жодних заходів, котрі могли б сприяти розкриттю кримінального правопорушення, таких як: пред'явлення вищевказаних осіб до впізнання потерпілій, допит співробітників ломбарду з приводу достовірності, наданих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показів, перевірка наявності камер відеоспостереження, поблизу території, де було вчинено злочин.
Більше того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, щослідчими СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області було проігноровано необхідність виконання письмових вказівок прокурора, які надавалися під час досудового розслідування.
В матеріалах кримінального провадження відсутні підписи уповноважених осіб на документах (протоколах допитів, оглядів місця події тощо). Окрім того, відсутні реквізити документів, саме дати та час вчинення процесуальних дій, що ставить під сумнів їх реальне проведення.
В межах досудового розслідування слідчими надавалися доручення в порядку ст. 40 КПК України, однак, жодних матеріалів щодо їх виконання долучено не було.
Таким чином, органом досудового розслідування не було вжито вичерпних заходів, направлених на встановлення осіб, які могли бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Тому, висновок прокурора про не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, спростовується доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява N 55749/08 від 29.01.2015 року) п. 65 «…для того, щоб розслідування могло вважатися “ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості».
Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини “Юрій Іларіонович Щокін проти України» від 03.10.2013 року, заява N 4299/03 “…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. Якщо розслідування містить недоліки, які не дозволяють встановити причину смерті або визначити винних осіб, які є безпосередніми виконавцями злочину або особами, які його фінансували чи організовували, то таке розслідування може не відповідати вимозі ефективності (див. вищезгадані рішення у справах “Начова та інші проти Болгарії» (Natchova et autres c. Bulgarie), пункт 113, та “Рамсахай та інші проти Нідерландів» (Ramsahai et autres c. Pays-Bas), пункт 324).
Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, а тому, за таких обставин досудове розслідування не може вважатися повним, всебічним та об'єктивним, а закриття провадження буде суперечити зазначеним завданням та засадам кримінального провадження.
Суд вважає, що використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» як можливості остаточно закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить вимогам ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усталеній практиці Європейського суду з прав людини, завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Крім того, суд наголошує, що орган досудового розслідування після проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування наділений повноваженнями закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення чи на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Отже, закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, при наявності інших підстав для закриття кримінального провадження порушує принцип верховенства права, відповідно до якого, ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв?язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не підлягає задоволенню, а матеріали кримінального провадження №12016170040003951 від 25.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України слід повернути для подальшого проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 9, 25, 284, 371-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016170040003951 від 25.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України - відмовити.
Матеріали кримінального провадження № 12016170040003951 від 25.09.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, повернути прокурору Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 для подальшого проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Полтави: ОСОБА_7