Справа № 346/4182/25
Провадження № 2/346/2371/25
20 жовтня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю секретаря - Дутчак Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
18.08.2025р. ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Коломийського міськрайонного суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №894691697 від 13.03.2023р. у загальному розмірі 38734,86 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та 7000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 13.03.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 894691697, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт товариства - www.monyeveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника; заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адрес електронної пошти, номер банківської карти для перерахування коштів та місце реєстрації; пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору; отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору; надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Таким чином, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивщи заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору первісний кредитор зобов'язався надати та надав позичальнику кредит у сумі 8000,00 грн., які перерахував 13.03.2023р. на його банківську картку № НОМЕР_1 , тим самим виконав свої зобов'язання. Всупереч умовам договору та вимог законодавства відповідач не виконав своїх зобов'язань та допустив заборгованість. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» 10.10.2024р. уклало договір факторингу №10/1024-01 з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а те в свою чергу 04.06.2025р. уклало Договір факторингу № 04/06/25-Ю з ТОВ «Юніт Капітал» внаслідок якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 894691697. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №894691697 від 13.03.2023 становить 38734,86 грн, яка складається з: 7617,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 31117,86 грн - заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом. Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Юніт Капітал» просило задовольнити позов.
23.09.2025р. представник відповідача Костракевич І.В. подала до суду відзив в якому просила у задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» відмовити та стягнути з позивача судові витрати. Свою позицію мотивувала тим, що 07.03.2023р. відповідач був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період до лав Збройних Силу України, приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 та відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», йому не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також процентами за користування кредитом. Таким чином, з моменту призову на військову службу на відповідача поширюються пільги, передбачені вищевказаною нормою Закону.
29.09.2025р. представник ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкова М.С. подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначила, що враховуючи положення п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення відсотків з ОСОБА_1 в сумі 31117,86 грн. Таким чином, представником позивача було зменшено розмір позовних вимог до 17422,40 грн., з яких: 8000,00 грн. - тіло кредиту, 2422,40 грн. - оплата судового збору та 7000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу. Просили врахувати дану заяву при розгляду справи.
06.10.2025р. представник відповідача Костракевич І.В. подала до суду письмові заперечення, в яких просила зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем та не покладати на відповідача сплачений позивачем судовий збір. Вказала, що зазначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика в цій категорії справ є усталеною, в зв'язку з чим, при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
07.10.2025р. представник ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкова М.С. подала до суду додаткові пояснення у справі в яких наполягала на стягненні з відповідача судових витрат в повному обсязі, а саме: 2422,40 грн. - за сплату судового збору та 7000,00 грн. - на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що розмір витрат на адвоката є співмірним.
08.10.2025р. Костракевич І.В. подала до суду письмові клопотання, в яких просила долучити до матеріалів справи копію військового квитка ОСОБА_1 та докази витрат відповідача на професійну правничу допомогу, які становлять 9000,00 грн.
Ухвалою від 28.08.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін. Витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наступні відомості: інформацію чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) платіжна картка НОМЕР_1; інформацію про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_1 у період з період з 13.03.2023 по 18.03.2023 у сумі 8 000,00 грн; інформацію чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ); інформацію чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_6 , за період з 13.03.2023 по 18.03.2023 у сумі 8 000,00 грн, надати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника) повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ). У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_4 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_1, надати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_1. У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_6 не належить Позичальнику, надати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_6 .
В судове засідання сторони та їхні представники не з'явилися.
Представник позивача в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач та його представник будучи повідомленими належним чином про час, день, місце розгляду справи не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.
Таким чином, справу розглянуто на підставі ч.3 ст. 211 ЦПК України за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку поданим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.03.2023р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії № 894691697 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV8F98J.
За умовами договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш в сумі 8000,00 грн. одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 28.03.2023р.
Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 15 днів від дати отримання позичальником першого траншу.
Пунктом 3.2 сторони погодили, що встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Відповідно до п. 3.3 для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 15 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2460,00 грн.
Згідно п. 5.1, за вибором позичальника, кожен окремий транш за цим договором може надаватися позичальнику шляхом переказу коштів, який за вибором позичальника може бути завершено в один з наступних способів: шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника відкритий банком позичальнику, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної карти НОМЕР_1 , що відбувається до трьох банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання тримання чергового траншу за договором.
Пунктом 7.1 сторони погодили, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 28.03.2023р., а саме протягом 15 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Відповідно до п. 8.1 за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.
За період від дати видачі кредиту до 28.03.2023р. проценти нараховуються за процентною ставкою 748,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,05% від суми кредиту за кожний день користування ним.
Після закінчення дисконтного періоду кредитування, проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98% в день від суми залишку кредиту.
23.09.2025р. до суду надійшли витребувані від АТ КБ «Приватбанк» відомості, з яких встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_7 та надано виписку по рахунку за період 13.03.2023-18.03.2023, яка містить зарахування на суму 8000,00 грн.
У виписці за договором б/н вказано про переказ 13.03.2023р. ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 8000,00 грн. Коментар: виплата займа «Moneyveo», що підтверджує належне виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за укладеним договором.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 частково повертав кредитні кошти, а саме: 31.03.2023р. сплатив 3335,0 грн., 30.04.2023р. сплатив 75,00 грн та 08.05.2023р. сплатив 35,00 грн., а всього на суму 3445,00 грн.
Відтак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість.
Згідно з Розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку за кредитним договором №894691697, сума боргу відповідача становить 38734,86 грн, яка складається з: 7617,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 31117,86 грн - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 47-51).
Згідно ст.. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Таким чином, судом в даній справі було встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено електронний договір, за яким відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Взявши на себе обов'язок з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 від 31.12.2022 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2023 року. 31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №231 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 по договору №894691697 на загальну суму 19213,72 грн. з яких: 7617,00 грн. - заборгованість по основному боргу та 11596,72 грн. - заборгованість по відсоткам.
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 до Договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 38734,86 грн., з яких: 7617,00 грн. - заборгованість по основному боргу та 31117,86 грн - заборгованість по процентам (а.с.67, 68).
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №04/06/25 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. (а.с. 61-64).
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 по договору №894691697 на загальну суму 38734,86 грн. (а.с.59-60).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 894691697 від 13.03.2023, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Суд бере до уваги, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, будь-яких доказів, які б вказували на необґрунтованість суми боргу, відповідачем не надано, а тому даний розрахунок сприймається судом, як належний доказ.
При цьому, суд враховує, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 07.03.2023р. був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період до лав Збройних Силу України.
Частиною 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Пунктом 2 ч.2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В заяві про зменшення позовних вимог представник позивача просила не стягувати з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 31117,86 грн., а тому в цій частині позовні вимоги суд не розглядає та правову оцінку їм не надає.
В поданому до суду відзиві представник відповідача Костракевич І.В. просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому, підстави для відмови обґрунтувала лише щодо позовних вимог про стягнення відсотків за кредитним договором. Підстав для відмови в стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, не зазначила.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, оскільки не повернув кредитору суму кредиту в повному обсязі. При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор, відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_1 , як позичальника, повернення суми кредиту, що залишилась в сумі 7617,00 грн., яка була підтверджена наданими позивачем письмовими доказами.
Щодо судових витрат.
Відповідно до 1-3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги позивачем були зменшені та в зменшеній частині задовольняються в повному обсязі, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
В поданій до суду заяві, представник відповідача Костракевич І.В. просила не покладати на відповідача сплачений позивачем судовий збір, однак мотивів та правових підстав цьому не вказала, доказів, які б підтверджували можливість звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору або наявність в нього пільг щодо його сплати, відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір», суду не надала.
Щодо витрат на правничу допомогу необхідно зазначити таке.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача;
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №05-06/25-01 від 05.06.2025, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко і Партнери», копію протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, копію Додаткової угоди № 25770775745 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на суму 7000 грн (складання позовної заяви 5000 грн, вивчення матеріалів справи 1000 грн, підготовка адвокатського запиту 500 грн. підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн).
В свою чергу на підтвердження надання правничої допомоги ОСОБА_1 , адвокатом Костракевич І.В. було надано копію договору № 14-08/24 від 14.06.2024р. про надання правничої допомоги, детальний опис витрат на професійну правничу допомогу та акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання професійної правничої допомоги №14-08/24 від 14.06.2024р. на суму 9000,00 грн. (аналіз за кредитним договором №894691697 та аналіз позовної заяви 1500,00 грн., консультація щодо спору 1500,00 грн., аналіз та опрацювання судової практики 1500,00 грн. подача відзиву, заперечення та клопотання про долучення доказів 4500,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» понесені в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн. компенсації не підлягають, оскільки рішення ухвалено не на користь відповідача.
На підставі ст. ст. 2, 15, 509, 512, 514, 517, 526, 530, 536, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А офіс, 10) заборгованість за кредитним договором № 894691697 від 13.03.2023р. в розмірі 7617 (сім тисяч шістсот сімнадцять) гривень 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп., а всього: 13039 (тринадцять тисяч тридцять дев'ять) гривень 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20.10.2025р.
Суддя: Третьякова І. В.