Справа № 346/4937/25
Провадження № 2-а/346/150/25
про залучення відповідача
20 жовтня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю:
секретаря судових засідань - Дутчак Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
В провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
Ухвалою суду від 29.09.2025р. у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання на 20.10.2025р. з викликом сторін.
03.10.2025р. до суду надійшло клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в якому він просить замінити неналежного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 на належного - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Клопотання мотивовано тим, що саме ІНФОРМАЦІЯ_5 є належним відповідачем по даній справі, як орган який виніс оскаржувану постанову.
В судове засідання сторони не з'явилися, позивач просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи заявленого клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №1409/25 від 18.09.2025р., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частинами 1, 2 статті 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з абзацом 3 пункту 3 Положення №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Пунктом 7 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В силу вимог пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
У постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що районний ТЦК та СП, попри відсутність статусу юридичної особи, може бути відповідачем у справі про оскарження його постанови.
В частині 3 ст. 48 КАС України зазначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Частинами 4-7 ст. 48 КАС передбачено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Таким чином, незважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не має статусу юридичної особи, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та може бути відповідачем у спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги заявлене клопотання, суд вважає за необхідне залучити ІНФОРМАЦІЯ_5 як другого відповідача, оскільки через неявку позивача в судове засідання, судом не встановлено його згоди на заміну первісного відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 48 КАС України, суд, -
Залучити ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до участі в справі в якості другого відповідача за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї документами направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити відповідачу їхнє право протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії даної ухвали подати письмовий відзив на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Третьякова І. В.