Справа №345/3669/25
Провадження № 2/345/1701/2025
20.10.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
14 липня 2025 року до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовною заявою звернувся представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позову зазначив, що 12 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 73526542. В подальшому, 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 40 від 23.12.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 42 775,00 грн., з яких 25 0000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 625,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 12 150,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею; 0,00 грн. комісія за надання позики. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Боржник ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 73526542 в розмірі 42 775,00 грн.
11 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2168779. В подальшому, 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 41 від 24.01.2025 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 125,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею; 1 110,50 грн. комісія за надання позики. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Боржник ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 2168779 в розмірі 16 125,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договорами у загальному розмірі: 58 900,00 грн., а також понесені судові витрати.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.09.2025 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз'яснено право та порядок такого подання.
19 вересня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у зазначеному відзиві. Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного належного та достовірного доказу, який би підтверджував факт електронної або цифрової взаємодії між сторонами щодо укладення спірних договорів позики. Зокрема, позивачем не надано системних файлів інформаційно-телекомунікаційної системи (веб-ресурсу), якою він користувався, або інших документів, що підтверджують логіку та алгоритм дій такої системи при взаємодії з користувачами (споживачами електронних/цифрових комерційних послуг). Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичної видачі позик відповідачу, зокрема: меморіального ордера або іншого первинного бухгалтерського документа, який би підтверджував перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, а також виписки з рахунку позивача (кредитора) за відповідну дату переказу коштів, як це передбачено статтею 19 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У зв'язку з наведеним, відповідач вважає, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами факту набуття ним права вимоги за спірними договорами позики, а також факту реального надання грошових коштів у кредит за зазначеними договорами.
30 вересня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач в особистому кабінеті на сайті первісного кредитора ініціював укладення кредитного договору, заповнивши заявку з власних пристроїв, з вказанням усіх персональних даних. Після погодження з умовами договору, відповідач підтвердив акцепт шляхом введення одноразового ідентифікатора, надісланого на номер телефону, що є законним електронним підписом згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Договір містив усі істотні умови - суму кредиту, строк, відсоткову ставку, порядок повернення - і був укладений у відповідності до ст. 638 та 640 ЦК України. Укладення договору підтверджується цифровими слідами в інформаційній системі, які містять дані щодо моменту акцепту, IP-адреси, коду підтвердження, що є належними та допустимими доказами. Презумпція правомірності правочину згідно зі ст. 204 ЦК України не спростована відповідачем. Відповідач не подав жодної заяви про недійсність чи розірвання кредитного договору у встановленому законом порядку. Відзив на позовну заяву не містить жодних належних доказів, які б підтверджували факти порушення закону або відсутність волевиявлення відповідача. Верховний Суд неодноразово підтверджував допустимість електронного договору, підписаного одноразовим ідентифікатором, як юридично чинного правочину. Укладення договору в електронній формі не порушує вимог ЦК України, Закону «Про електронну комерцію» та судової практики. Факт користування кредитними коштами підтверджує наявність реальних зобов'язань відповідача за укладеним договором. Позивач виконав усі свої зобов'язання - надав кредит, передбачений умовами договору. Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів. У зв'язку з наведеним, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у відповіді на відзив просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Відповідач. в судове засідання не з'явився. Про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 73526542року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Гаврилюком було укладено договір позики № 73526542, який був підписаний електронним підписом позичальника та відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на електронну пошту відповідача про що свідчить п. 24 договору позики. Відповідно до умов договору відповідач отримав у позикодавця у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника в розмірі 25 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 0,75 % процентною ставкою в день, строком до 10.09.2024 року.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21. В подальшому, 28.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, а також 23.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду № 45 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021. У відповідності до умов договору факторингу та додаткових угод ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 42 775,00 грн., з яких 25 0000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 625,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 12 150,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею; 0,00 грн. комісія за надання позики, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників № 40 від 23.12.2024, витягом з реєстру боржників № 4025 від 20.06.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 3.7. Договору факторингу, у разі отримання коштів від боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання відповідного Реєстру Боржників, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується перерахувати ці кошти на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» протягом 3 банківських днів з дати їх отримання (включно). В разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до розрахунку позивача, боржник ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 73526542 від 12 серпня 2024 року станом на 10.06.2025 в розмірі 42 775,00 грн., з яких 25 0000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 625,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 12 150,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею; 0,00 грн. комісія за надання позики.
11 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2168779, який був підписаний електронним підписом позичальника та відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на електронну пошту відповідача про що свідчить п. 24 договору позики. Відповідно до умов договору відповідач отримав у позикодавця у власність грошові кошти (Позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника в розмірі 5 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі0,75 % процентною ставкою в день, строком до 10.10.2024 року.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21. В подальшому, 24.06.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду № 47 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021. У відповідності до умов договору факторингу та додаткової угоди ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 16 125,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею; 1 110,50 грн. комісія за надання позики, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру Боржників №41 від 24.01.2025 року, витягом з реєстру боржників № 41 від 24.01.2025 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 3.7. Договору факторингу, у разі отримання коштів від боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання відповідного Реєстру Боржників, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується перерахувати ці кошти на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» протягом 3 банківських днів з дати їх отримання (включно). В разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до розрахунку позивача, боржник ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики № 2168779 від 11.09.2024 року станом на 24.01.2025 в розмірі 16 125,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 10 000,00 грн. сума заборгованості за пенею; 1 110,50 грн. комісія за надання позики.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, договори позики № 73526542 від 12.08.2024 року та № 2168779 від 11.09.2024 року були укладені в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Положенням ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачу були надані кредитні кошти. Такі кошти він використовував, і у нього утворилась заборгованість.
За вказаних обставин, суд вважає, що в даному випадку позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення заборгованості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зобов'язання за договорами належним чином та своєчасно не виконувалися, чим істотно були порушені умови договорів позики.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення основної суми боргу (тіла кредиту) ґрунтується на законі та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача станом на 31.10.2024 в загальному розмірі 30 000,00 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу за договором позики № 73526542 від 12.08.2024 року в розмірі 25 000,00 грн.; заборгованість за основною сумою боргу за договором позики № 2168779 від 11.09.2024 року в розмірі 5 000,00 грн.
Разом з тим, вирішуючи заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками, суд враховує наступне.
У пункті 15 статті 14 Закону України Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції чинної станом на 12.08.2024 року та 11.09.2024 року (дату укладення договорів позики) було визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
На сьогоднішній день зазначена норма викладена у такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.».
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.
Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
Крім цього, згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.
Із військового квитка серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 з 10 листопада 2022 року прийнятий на військову службу. 04.06.2025 року на підставі п. 2 ч. 4 ст. 26 пп. «6» ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнений у відставку за станом здоров'я, що також підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 02.11.2023 року
Отже, на момент укладення договорів позики № 73526542 від 12.08.2024 року та № 2168779 від 11.09.2024 року відповідач ОСОБА_1 був військовослужбовцем.
В Україні на момент укладення договору діяв особливий період і нині триває воєнний стан.
Наведені обставини свідчать про те, що на відповідача поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», тому відсотки за користування кредитом з нього стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення суми заборгованості за відсотками в загальному розмірі 28 900,00 гривень, з яких: заборгованість за відсотками за договором позики № 73526542 від 12.08.2024 року в розмірі 17 775,00 грн.; заборгованість за відсотками за договором позики № 2168779 від 11.09.2024 року в розмірі 11 125,00 грн.
Щодо доводів відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не можна вважати належним доказом про наявність заборгованості, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Слід зазначити, що товариство не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, а відповідачем такий розрахунок заборгованості не спростований.
Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 6 056,00 грн. Сума майнової вимоги була визначена позивачем в розмірі 58 900,00 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 30 000,00 грн. (25 000,00 грн. + 5 000,00 грн.). А тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 084,55 грн. (6 056,00 грн. х 30 000,00 грн. / 58 900,00 грн.) сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 6-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість у загальному розмірі 30 000,00 грн., в тому числі за:
- договором позики № 73526542 в розмірі 25 000,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу;
- договором позики № 2168779 в розмірі 5 000,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судовий збір в розмірі 3 084,55 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: