Номер справи 289/1886/25
Номер провадження 1-кс/289/239/25
17.10.2025 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
15.10.2025 в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просить зобов'язати уповноваженого слідчого Радомишльського відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області внести відомості до ЄРДР за заявою про вчинення злочину з ознаками ст. 114-2 КК України - несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україні, рух, переміщення або розміщення Збройних Смл України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
В обґрунтування скарги зазначено, що 13.10.2025 ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинення злочину до начальника відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, яку зареєстровано за №І-10531 від 13.10.2025. В заяві повідомлялося про те, що 09.10.2025 близько 19-47 години на інтернет сторінці Радомишль Оперативний, адміністратором (засновником) якої є працівник Радомишльської міської ради ОСОБА_4 була опублікована інформація про бажання ОСОБА_3 служити в ЗСУ, також зазначив, у яких частинах останній нібито планує служити, що є незаконним поширенням персональних даних і службової інформації. Головною підставою притягнення до відповідальності є той факт, що така інформація не розміщувалася (не поширювалася) Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України, ГУР МО України, СБУ чи в офіційних джерелах країн партнерів, отже незаконний збір про особу, яка йде до ЗСУ, є кримінальним злочином, який підпадає під ознаки ст. 114-2 ККУ, однак, в порушення положень ч. 1 ст. 214 КПК України, подана ОСОБА_3 заява про вчинення злочину станом на 15.10.2025 не розглянута, до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення не внесено, чим допущено протиправну бездіяльність.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні викладені в скарзі обставини підтвердив та просить заявлені ним вимоги задовольнити, при цьому зазначив, що він не являється військовослужбовцем ЗСУ, однак поширена інформація може бути використана ворогом проти держави Україна.
Представник відділення поліції №2 (м. Радомишль) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Водночас від слідчого СВ ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 17.10.2025 надійшли заперечення проти скарги, в яких вказано, що відділенням поліції проводилася перевірка по заяві ОСОБА_3 від 13.10.2025, згідно якої останньому надано відповідь про те, що в ході розгляду заяви не було встановлено, що останній являється військовослужбовцем, а також не встановлено, що в інтернеті було поширено інформацію, яка в умовах воєнного стану може завдати шкоди обороноздатності України, тому просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 .
Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, приходить до наступного.
На підтвердження зазначених в скарзі обставин скаржником надані додатки, а саме копію заяви ОСОБА_3 до відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про вчинення кримінального правопорушення (а.с.7), роздруківку з Інтернет-сторінки ОСОБА_6 ) та копії заяв ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оформлення його особової справи для добровільного вступу на військову службу за контрактом (а.с.13,14).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
Виходячи з положень ст. 214 КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора за №298 від 30.06.2020, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З наведеного вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує, що "... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ..." (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); "… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР" (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1. ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: 1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу 2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; 3) порушення прав та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; 4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також 5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Дослідивши зміст долученої до скарги заяви про наявність, на думку ОСОБА_3 , ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що вона не містить фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Доводів заявника про те, що на інтернет сторінці ОСОБА_6 , де є адміністратором ОСОБА_4 , було розміщено інформацію стосовно бажання ОСОБА_3 служити в Збройних Силах України, об'єктивно не достатньо для того щоб розпочати кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини "Артіко проти Італії" від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних, а відповідно до п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України від 06.09.2005 право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21.09.1999, заява N 37437/97).
Слідчий суддя звертає увагу, що розглядаючи скаргу ОСОБА_3 , оцінка поданої останнім заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину не надається, а лише перевіряється, чи містить така заява виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення.
За таких обставин, скарга ОСОБА_3 на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1