Справа № 192/2534/25
Провадження № 2/192/1255/25
про залишення позовної заяви без руху
"21" жовтня 2025 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., ознайомившись в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту,
19 вересня 2025 року до суду надійшов позов до ОСОБА_3 про встановлення факту перебування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його утриманні.
29 вересня 2025 року надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача, згідно яких останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 02 жовтня 2025 року позов був залишений без руху та надано строк для усунення недоліків.
14 жовтня 2025 року до суду надійшов позов в новій редакції, де позивач змінив суб'єктний склад сторін.
Ознайомившись з позовом суддею було встановлено, що він не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Так, у позові в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору вказані ОСОБА_3 та Служба у справах дітей Дніпровської РДА, як орган опіки та піклування.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 56 ЦК України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
В позові вказано, що неповнолітня ОСОБА_2 проживає в с-щі. Новопокровка Дніпровського району Дніпропетровської області. Отже належним органом опіки є виконавчий комітет Новопокровської селищної ради. Тому позивачу слід уточнити суб'єктний склад третіх осіб та вказати на які саме права та обов'язки ОСОБА_3 може вплинути рішення суду.
Також після залишення позову без руху позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд встановити два юридичних факти: що відповідач не здійснює утримання малолітньої ОСОБА_2 та що остання перебуває на утриманні позивача.
Проте розмір сплаченого позивачем судового збору за другою вимогою відповідає розміру судового збору у справах окремого провадження.
Частина 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 211 гривень 40 копійок.
Тому позивачу слід надати суду докази сплати судового збору у вказаному розмірі за другою позовною вимогою з урахуванням сплати судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок, оскільки загальний розмір сплаченого судового збору становить 1818 гривень 80 копійок.
Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
З урахуванням того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усуненими недоліками з копіями для всіх учасників справи або з доказами направлення всім учасникам у випадку усунення недоліків через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Роз'яснити позивачу, що у випадку необхідності усунути недоліки позовної заяви в паперовій формі, до позовної заяви позивачем подається відповідне клопотання згідно вимог ч. 9 ст. 43 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Щербина