про відмову у відкритті провадження
Справа № 183/8606/25
№ 1-кс/183/1855/25
21 жовтня 2025 року слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги представника ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно не проведення слідчих дій у виді допиту потерпілої та не призначення експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2024 року за № 12024041350000281, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
21 жовтня 2025 року в провадження слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вказана скарга, в якій заявник просить зобов'язати слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області провести допит потерпілої ОСОБА_2 , що мешкає: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_1 , призначити комісійну судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_4 , з метою перевірки і уточнення відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
В обґрунтування скарги представник зазначає, що в провадженні групи слідчих СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000281 від 27 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з додатковою відміткою до кваліфікації «природна смерть». 23 березня 2024 року слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області кримінальне провадження № 12024041350000281 від 27 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Не погоджуючись з указаним рішенням ОСОБА_2 , в особі свого представника звернулась зі скаргою. Ухвалою Самарського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року постанову про закриття кримінального провадження скасовано та справу направлено для подальшого розслідування. Відповідно до вказаної ухвали слідчий суддя звернув увагу, що слідчим ОСОБА_5 не залучено в якості потерпілої, в порядку ст. 55 КПК України, ОСОБА_2 , як близького родича померлого ОСОБА_4 , не проведено у кримінальному провадженні слідчої дії у виді допиту потерпілої, не з'ясовано питання неузгодженості між причиною смерті ОСОБА_4 , вказаною у висновку експерта № 204н (отруєння наркотичними речовинами) та лікарському свідоцтві про смерть № 204н (гостра серцева недостатність), також і на інші обставини, що вказують на неповноту слідства, але які не є вичерпними і їх усунення не позначатиме зворотне.
Представник указує, що до теперішнього часу ОСОБА_2 не залучено до справи в якості потерпілої та не допитано, також потерпілій досі не відомо про проведення слідчим інших слідчих дій, в тому числі і призначення повторної або комісійної судово-медичної експертизи.
Посилаючись на ч. 1 ст. 220 КПК України зазначає, що всупереч ч. 1 ст. 220 КПК України, слідчий в цьому кримінальному провадженні не дотримується норм процесуального законодавства, чим порушує законні права та інтереси потерпілої ОСОБА_2 . Підстави для подання скарги визначає п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Перевіривши матеріали скарги слідчий суддя висновує таке.
Так, надані слідчому судді заявником докази свідчать, що ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року скаргу представника ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ Новомосковського (на момент розгляду скарги - Самарівського) РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 23 березня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2024 року за № 12024041350000281, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України задоволено. Постанову слідчого СВ Новомосковського (на момент розгляду скарги - Самарівського) РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 23 березня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2024 року за № 12024041350000281, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України скасовано.
Частина перша статті 303 КПК України визначає, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зокрема, за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Заявником заявлено вимоги про зобов'язання слідчого провести допит потерпілої ОСОБА_2 , призначити комісійну судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_4 .
Щодо проведення допиту потерпілої.
Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За змістом цієї норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про визнання потерпілою.
Слід зазначити, що в основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактична (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальна (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. У разі коли особа не подавала відповідної заяви і була визнана потерпілим слідчим, прокурором або судом, права і обов'язки потерпілого виникають у неї з моменту надання згоди на таке визнання.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Згідно з ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як зазначено в Узагальненнях ВССУ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 КПК не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою, оскільки згідно з ч. 2 ст. 55 КПК права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Отже, з цього моменту така особа, за відсутності постанови про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до ст. 220 КПК може вносити клопотання про вчинення процесуальних дій, які мають бути розглянуті, зокрема і щодо такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про процесуальні права та обов'язки. Враховуючи наведене, правильною є практика слідчих суддів, які відмовляють у відкритті провадження за скаргами, зумовленими бездіяльністю щодо визнання потерпілим, оскільки КПК не зобов'язує вчиняти такі дії слідчого чи прокурора. Водночас слід зазначити, що потерпілий може звертатись з іншими клопотаннями, пов'язаними з його статусом, до слідчого та прокурора, бездіяльність щодо реагування на які є предметом оскарження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК.
Також, за ч. 2, 6 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
При цьому, норми КПК України (ст. 55, 224) не містять строку, протягом якого слідчий зобов'язаний провести допит, чи залучити потерпілого з власної ініціативи, за відсутності надходження до нього відповідної заяви.
Також, заявник не довів та не надав до суду підтвердження того, що у кримінальному провадженні слідчим, прокурором прийнято рішення про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілим, також не надано і доказів того, що заявник звертався до слідчого з клопотанням про проведення допиту ОСОБА_2 . При цьому, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, рішення слідчого, дізнавача, прокурора: про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Також, норми ч. 1 ст. 242 КПК України передбачають, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Частина 2 статті 242 КПК передбачає, що слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
При цьому, ст. 242 КПК України не містить строку, протягом якого слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, а положеннями статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, які підлягають оскарженню до слідчого судді на досудовому провадженні.
Отже, враховуючи наведенні вище положення КПК України, з огляду на те, що ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які оскаржуються під час досудового розслідування, слідчий суддя висновує, що за таких обставин вирішення вимог скарги ОСОБА_2 про бездіяльність слідчого щодо недопиту потерпілого та не проведення експертизи не є предметом оскарження слідчому судді під час досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Оскільки скаржником подано скаргу з вимогами, що не входять до переліку, визначеного ч. 1 ст. 303 КПК України, наявні підстави для відмови у відкритті провадження за такою скаргою.
Також, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
В цьому випадку слідчим суддею скарга до розгляду не призначається і її розгляд по суті не здійснюється.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України у відкритті провадження у скарзі на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 12024041350000281 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-306, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно не проведення слідчих дій у виді допиту потерпілої та не призначення експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2024 року за № 12024041350000281, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Ухвала складена та підписана 21 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1