Справа № 159/6021/25
Провадження № 3/159/2677/25
20 жовтня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., з участю захисника Самулевич О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: військовослужбовець, за ч.1ст. 130 КУпАП, -
25.08.2025року о 20год.09хв. по вул.Івасюка, м. Ковель Волинської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Sierra 1,6» н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Проба позитивна1,11 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в лікувальному закладі водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклик до суду не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено трекінгом поштового направлення: 0610277020427 - 15.09.2025; 0610280474005 - 29.09.2025, R 06701 0070233-20.10.2025. Будь-яких заяв не надав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і розглянув справу за його відсутністю, на підставі наявних в справі матеріалів.
Захисник Самулевич О.М. вважає, що його підзахисний ОСОБА_1 не керував ТЗ, у разі притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення просить розтрочити розмір штрафу на 6 місяців, оскільки перебуває у Збройних силах України.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251,252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, відеозаписи, вважає, що у діях ОСОБА_1 є наявність події та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, а його вина в скоєнні даного адміністративного правопорушення доведена доданими до протоколу серії ЕПР1 №434076 від 25.08.2025 з яким ОСОБА_1 було ознайомлено під відеозапис. Так, з відеозапису вбачається, що 25.08.2025року о 20год.09хв. по вул.Івасюка, м. Ковель Волинської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Sierra 1,6» н.з. НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції.
З відеозаписів вбачається, що після зупинки ТЗ з автомобіля з моменту зупинки ніхто не виходив. В подальшому було встановлено особу водія, ним виявився ОСОБА_1 , який сидів на пасажирському сидінні.
Доказів, які б спростовували відомості зафіксовані відеозаписом суду не надано. За таких умов, суд вважає доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 водієм не був є безпідставними, та спростовані відеофіксацією .
Крім того, як вбачається з безперервного відеозапису з боді камери поліцейського водію ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції в порядку визначеному статтею 266 КУпАП було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер 6820, на що він погодився, вказавши що водієм ТЗ не був. Результат виявився позитивним - тест №611, результат тесту-1,11%, з результатом огляду ОСОБА_1 згідний, підтвердив що вживав алкоголь. На пропозицію проїхати в лікувальний заклад Ковельське МТМО з метою визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, з результатом огляду на місці погодився, отже його огляд на стан сп'яніння відбувся у відповідності до ст.266 КУпАП.
Відповідно до відеозаписів наданих стороною обвинувачення вбачається, що процедура проведення огляду відбулась у відповідності до ст.266 КУпАП.
Отже, вважаю, що з огляду на принцип доведеності «поза розумним сумнівом» доводи сторони захисту та водія ОСОБА_1 , що він не був водієм спростовані долученими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за яке підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення, у виді та межах, передбачених законом.
Як вбачається з копії посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( категорія В,С.) та рахується в статусі дійсного до 18.09.2044 року та не являється позбавленим права керування.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушника, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Щодо заявленого клопотання сторони захисту, щодо розстрочки розміру штрафу, слід дійти такого висновку.
Як зазначено в ст.310 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Питання, щодо розстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу нормами КУпАП не врегульовано.
Підстави відстрочки або розстрочка виконання рішення при примусовому виконанні визначені ст.33 ЗУ «Про виконавче провадження» де вказано, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
За таких умов, суд дійшов висновку, що вирішення питання про розстрочку суми штрафу належить до обставин які виникають під час виконання рішення, тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.221, 280, 283, 284,130 ч. 1 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік (Найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)»по території Волинської області: Отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300 Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП) ; Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
СуддяО. Г. Шишилін