21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 509/2573/18
провадження № 61-12775св25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В.від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської радиОвідіопольського району Одеської області, державного підприємства «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської областівід 28 квітня 2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданогона його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,
14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав
до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду
від 16 вересня 2025 року у вказаній справі.
16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду заяву про відвід судді Верховного Суду Коротенка Є. В.
В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 зазначає, що суддя Коротенко Є. В. раніше вже входив до складу колегії суддів Верховного Суду, якарозглядала його касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у цій справі, та ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою було відмовлено.
Заявник вважає, що свою позицію щодо суті доводів його касаційної скарги суддя Коротенко Є. В. уже висловив, визнавши раніше подану скаргу необґрунтованою. На думку ОСОБА_1 повторна участь судді Коротенка Є. В. у розгляді касаційної скарги того самого заявника у тій самій справі може об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості та безсторонності.
З огляду на викладене, заявник просить відвести суддю Верховного Суду Коротенка Є. В. від участі в розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в справі № 509/2573/18.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2025 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Коротенку Є. В. у справі за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, державного підприємства «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28 квітня 2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Коротенка Є. В. передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року заяву про відвід судді Коротенка Є. В. передано для розгляду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Лідовця Р. А.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Заявник посилається на пункт 5 цієї норми процесуального права (вважає, що повторна участь судді Коротенка Є. В. у розгляді касаційної скарги того самого заявника у тій самій справі може об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості та безсторонності).
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зміст заяви не свідчить про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, для відводу судді, оскільки у рішенні, яке ухвалене за результатами розгляду попередньої касаційної скарги заявника у цій справі не висловлювалася правова позиція по суті спору, а було застосовано приписи процесуального законодавства щодо порядку оскарження ухвал суду першої інстанції окремо від рішення.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду (судді), зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи.
Згідно із частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Коротенко Є. В. виявив особисту заінтересованість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Стадії касаційного провадження (відкриття касаційного провадження, попередній розгляд справи, розгляд справи по суті) є складовою розгляду справи по суті і належить до процесуальний дій судді (суду)
Доводи заявника, зокрема, щодо відсутності в ухвалах Верховного Суду певної інформації, або щодо обґрунтованості судового рішення у частині вирішення питання сплати судового збору за своїм змістом зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями судді, що не є підставою для відводу судді.
Заява ОСОБА_1 не містить посилання на обставини, які давали б підстави для висновку про необ'єктивність та неупередженість судді Верховного Суду Коротенка Є. В.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (стаття 6 Конвенції).
Ураховуючи викладене, оскільки судом не встановлено обставин, які передбачені частиною першою статті 36 ЦПК України для відводу, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В.
від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, державного підприємства «Центр обслуговування громадян», ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області
від 28 квітня 2006 року за № 16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець