08 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 199/3150/23
провадження № 61-3440св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Литвиненко І. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко Костянтин Петрович в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області,
відповідачі: ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2024 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2024 року під головуванням судді Якименко Л. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Космачевської Т. В., Халаджи О. В. у справі за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушка Костянтина Петровича в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушко К. П. звернувся до суду в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, в якому просив:
- витребувати у ОСОБА_1 та Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь власника земельної ділянки відповідно до частини другої статті 83 ЗК України - Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, із кадастровим номером 1421786600:03:000:1179, що розташована на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на земельну ділянку із кадастровим номером 1421786600:03:000:1179, припинивши право оренди на цю земельну ділянку;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
Позов обґрунтовував тим, що 19 листопада 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Чекідою О. І. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 34255683).
Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став, як зазначено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 02 жовтня 2019 року № 4924-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_1 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, у тому числі ріллі площею 2,0000 га (кадастровий номер 1421786600:03:000:1179) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, та копія якого міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
При цьому, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу з аналогічними реквізитами номером та датою - наказом № 4924-СГ від 02 жовтня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Стародубівської сільської ради Мангушського району Донецької області за межами населених пунктів.
Тобто, зміст наказу № 4924-СГ від 02 жовтня 2019 року, фактично прийнятого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, не відповідає змісту наказу з тими ж реквізитами, що міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179.
Згідно з документами, наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області листом № 10-5-0.3-306/2-23 від 16 лютого 2023 року, ОСОБА_1 звертався до Управління із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 3371-СГ від 19 липня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області.
Також, ОСОБА_1 звертався до Управління із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Проте, наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 5391-СГ від 22 жовтня 2019 року «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки», ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179 та наданні цієї земельної ділянки у власність.
У подальшому, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області не приймалося ніяких наказів відносно ОСОБА_1 щодо затвердження документації із землеустрою та надання у власність земельної ділянки.
Таким чином, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки 1421786600:03:000:1179, а остання вибула з державної власності поза її волею.
Крім того, згідно з Інформацією із Державного реєстру речових прав, земельна ділянка з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179, згідно з договором оренди землі від 22 листопада 2019 року № 631, передана ОСОБА_1 в оренду Дочірньому підприємству «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на 10 років (номер запису про інше речове право 34793065).
Прокурор вважав, що наявні підстави для подання позовної заяви у даній справі в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області; Нікольська селищна рада Маріупольського району Донецької області, як представник власника (територіальної громади), мала б здійснити захист прав на земельні ділянки; нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що Нікольська селищна рада Маріупольського району Донецької області не вжила будь-яких заходів для витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 12 червня 2024 року в задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушка К. П. в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що позовні вимоги не доведені належними, достовірними та допустимими доказами, та прокурор надав докази у копіях, які не засвідчені з оригіналу, та не надав вирок суду за результатами розгляду кримінального провадження, відкритого стосовно підроблення наказів ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.
Вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди є похідною від задоволення вимоги позову про витребування земельної ділянки, відтак, враховуючи, що вимога позову про витребування земельної ділянки не підлягає задоволенню, тому відсутні підстави для задоволення похідної вимоги позову.
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська додатковим рішенням від 25 червня 2024 року заяву представника відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - адвоката Сіріньок О. М. про відшкодування витрат на професійну допомогу задовольнив.
Стягнув із Донецької обласної прокуратури на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом та участю адвоката у судових засіданнях, а тому визначений стороною відповідача розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн підлягає задоволенню.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 13 лютого 2025 року апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури - задовольнив частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2024 року в частині спору про витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 - скасував, в частині розподілу судових витрат - змінив.
Позовні вимоги першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушка К. П. в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди задовольнив частково.
Витребував у ОСОБА_1 на користь Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, із кадастровим номером 1421786600:03:000:1179, що розташована на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області.
Вирішив питання розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення суду залишив без змін.
Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2024 року - змінив.
Стягнув із Донецької обласної прокуратури на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 2 500 грн.
Стягнув із ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 721,50 грн.
Стягнув із Донецької обласної прокуратури на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000 грн.
Апеляційний суд часткового задовольняючи апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури виходив з того, що суд першої інстанції в частині спору про витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами незаконність та безпідставність вибуття з державної власності в особі територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2, 00 га з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 , оскільки реєстрація права власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179 за ОСОБА_1 була вчинена на підставі підробленого (неіснуючого) наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, тобто, спірна ділянка вибула з володіння власника не з його волі.
Також судом було враховано інтереси позивача, як власника спірної земельної ділянки, який здійснює захист порушеного права власності, надаючи їм оцінку з точки зору балансу з правами та інтересами набувача, та вважає, що права та інтереси власника, якого позбавили володіння земельною ділянкою внаслідок протиправних дій перевищують інтереси набувача, який набув право власності на майно безоплатно. Відсутні підстави вважати, що витребування земельної ділянки є надмірним тягарем для ОСОБА_1 .
Щодо витребування спірної земельної ділянки у орендаря Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179 припинивши право оренди на цю земельну ділянку є передчасним, а тому не підлягає задоволенню. Також судом враховано, що Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є добросовісним набувачем.
Крім того, апеляційний суд в частині оскарження додаткового рішення виходив з того, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, тому додаткове рішення підлягає зміні пропорційно до задоволених позовних вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2025 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури В. О. Ткачук звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2024 року, додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у зазначеній справі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 02 листопада 2020 року у справі № 922/3166/20, від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18. Також судами неправильно застосовані норми матеріального права, які полягали: у безпідставному незастосуванні судами статей 387, 388 ЦК України щодо витребування земельної ділянки від особи, яка без рішення власника зареєструвала за собою право оренди; незастосуванні статті 391 ЦК України щодо усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом скасування державної реєстрації оренди, на яку власник не давав згоди; неправильному застосуванні судами статей 203, 215 ЦК України, оскільки суди безпідставно вважали, що власник замість витребування майна та усунення перешкод має визнавати недійсним договір оренди. Апеляційним судом не було застосовано статтю 376 ЦПК України (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі заявник зазначає, що оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування у Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь власника земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, дійшов правильного висновку про те, що спірний наказ не видавався органом державної влади, а спірна ділянка вибула з державної власності незаконно, однак суд дійшов неправильного висновку стосовно відмови у витребування цієї спірної ділянки у Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», так як він не має заявляти вимогу про визнання договору оренди недійсним, оскільки це є неефективним способом захисту.
Підставою звернення прокурора до суду був факт незаконності реєстрації права власності на землю за ОСОБА_1 , тобто незаконне її вибуття з власності держави, а в подальшому незаконна її передача в оренду Дочірньому підприємству «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
У даному випадку між законним власником, на користь якого витребувана земельна ділянка, договірні відносини з Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» були відсутні, а тому останній не може вважатися добросовісним набувачем та користуватися презумпцією правомірності договору у зазначених правовідносинах.
Для отримання права користування комунальною земельною ділянкою встановлено спеціальний порядок, а саме земельні торги. Однак, Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Нікольської селищної ради не зверталося щодо отримання права користування земельною ділянкою, участі у торгах не приймав та не отримував рішення ради щодо оренди землі.
Також було заявлено вимогу про скасування державної реєстрації, оскільки у спірних правовідносинах відбулося незаконне заволодіння нерухомим майном (земельною ділянкою) шляхом реєстрації на нього майнових прав.
З огляду на те, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено два незаконні записи щодо спірної земельної ділянки, тому належним способом захисту є скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Узагальнені доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У квітні 2025 року Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», в інтересах якого діє адвокат Сіріньок О. М., через підсистему «Електронний суд» направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині залишити без змін.
Також у прохальній частині відзиву відповідач просить стягнути витрати на правничу допомогу.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що заявником не дотримано вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та не наведено висновок Верховного Суду щодо застосування вказаних ним у касаційній скарзі норм права у подібних правовідносинах, а ті, які зазначені ним постанови не стосуються витребування земельної ділянки у орендаря, або не стосуються тих норм матеріального права, які вказані заявником як невірно застосовані судами.
Заявлена прокурором позовна вимога про витребування земельної ділянки у орендаря, без дотримання статей 387, 388 ЦК України та без обґрунтування в чому саме полягає порушення прав територіальної громади у разі збереження права оренди за відповідачем-2, є безпідставною.
Щодо позовної вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права оренди, то ця вимога ґрунтується виключно на міркуваннях прокурора про те, що збереження реєстрації права оренди відповідача-2 на земельну ділянку є неможливим, однак законних підстав для скасування права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає.
Законодавство не містить норми, яка б передбачала скасування рішення про реєстрацію права оренди у разі зміни власника землі та за відсутності будь-яких порушень при укладанні договору оренди та прийнятті рішення про реєстрацію права оренди. Тому вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди відповідача-2 є необґрунтованою правовими нормами.
Також у касаційній скарзі заявник зазначає про не застосування статті 391 ЦК України, однак позовна заява та апеляційна скарга не містили посилання на необхідність застосування чи доказів необхідності застосування цієї статті.
Вимоги прокурора ґрунтуються на його припущеннях та ігноруванні норм законодавства, що спричинило відмову прокурору у частині вимог щодо витребування землі у орендаря та скасування реєстрації права оренди.
Суди правильно застосували матеріальні норми права та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-2, заявник не довів у касаційній скарзі, що висновки судів першої та апеляційної інстанції в частині вимог до відповідача-2 суперечать висновкам Верховного Суду, на які він посилається
Крім того, касаційна скарга не містить заперечень щодо розміру стягнутої правничої допомоги, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення про відмову у стягненні судових витрат у вигляді правничої допомоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 26 березня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
22 травня 2025 року цивільна справа № 199/3150/23 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2025 року призначив справу до розгляду колегією у складі п'яти суддів. Відмовив заступнику керівника Донецької обласної прокуратуриу задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 16 липня 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 3371-СГ від 19 липня 2019 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовний розмір 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 4924-СГ від 02 жовтня 2019 року надано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку, кадастровий номер 1421786600:03:000:1179, площею 2,0000 га, сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.
Водночас, наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 5391-СГ від 22 жовтня 2019 року було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179, площею 2,0000 га сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області.
19 листопада 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Чекідою О. І. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 34255683).
22 листопада 2019 року між ДП «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 631, за умовами якого ОСОБА_1 передав Дочірньому підприємству «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» у платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 1421786600:03:000:1179, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, строком на 10 років.
Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» 13 квітня 2022 року звернулося із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ГУ Національної поліції України та СБУ у зв'язку з тим, що в результаті бойових дій втратило доступ до офісу, в якому знаходилися всі установчі документи підприємства, печатка, штампи, всі дозволи, ліцензії та інша розпорядча документація, відомості про що були внесені до ЄРДР за № 22022050000001220.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представник відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надав: Договір про надання правової допомоги № 23Д095317 від 14 лютого 2023 року, Додаткову угоду № 4 до Договору про надання правової допомоги № 23Д095317 від 14 лютого 2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг від 12 червня 2024 року, платіжну інструкцію № 611 від 13 червня 2024 року.
Заява з усіма додатками була направлена представником відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на адресу позивача, про що свідчить скріншот електронної скриньки.
В акті про надання правової допомоги від 12 червня 2024 року представник відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» навів види правничої допомоги, яка була надана: представництво інтересів в суді першої інстанції (вивчення матеріалів справи, правовий аналіз ситуації, підготовка відзиву на позовну заяву, складання та направлення адвокатських запитів, підготовка письмових пояснень, представництво інтересів відповідача Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» в судових засіданнях, а також їх вартість 5 000 грн).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга заступника керівника Донецької обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Оскаржувані судові рішення оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування у Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, в іншій частині не оскаржуються, а тому з огляду на вимоги статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції судові рішення не переглядає.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають не повністю.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
У справі, яка переглядається Верховним Судом, прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», в якому просив суд витребувати на користь територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області спірну земельну ділянку із кадастровим номером 1421786600:03:000:1179.
У статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
До Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» заявлено позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрації права оренди.
Прокурор зазначав у позові, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 1421786600:03:000:1179, площею 2,0000 га, що розташована на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області вибула з державної власності поза її волею, оскільки державою рішення про відчуження вказаної земельної ділянки не приймалося.
Крім того, спірна земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 22 листопада 2019 року № 631 передана ОСОБА_1 в оренду Дочірньому підприємству «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» строком на 10 років.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Тож розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб'єктного складу учасників. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.
У справі, яка переглядається, предметом позову є, зокрема, вимоги першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області про витребування земельної ділянки від Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та скасування рішення про державну реєстрації права оренди.
Отже, з огляду на суб'єктний склад сторін справа в частині наведеної вище позовної вимоги віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
Такі правові висновки узгоджується з постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 (провадження № 61-14436сво24).
Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу в означеній частині в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.
Оскільки справу у частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас», належить розглядати господарським судом, то Верховний Суд не має повноважень переглядати її по суті.
Правові підстави для стягнення з позивача на користь відповідача суми понесених останнім судових витрат при закритті провадження у справі визначені положеннями частини п'ятої статті 142 ЦПК України, зокрема, лише як наслідок необґрунтованих дій позивача.
Таких підстав Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» для відшкодування на його користь судових витрат не зазначало, та Верховним Судом не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги є порушення встановлених правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу.
Крім того, оскільки процесуальні порушення щодо визначення юрисдикції спору в частині позовних вимог до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», допущені судами першої та апеляційної інстанцій, унеможливили встановлення всіх обставин справи, Верховний Суд не перевіряє доводи касаційної скарги щодо суті вирішення спору в цій частині.
Також заступником керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук В. О. та представником Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - адвокатом Сіріньок О. М. через підсистему «Електронний суд» були подані додаткові пояснення у справі, щодо яких Верховний Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 392 - 395 ЦПК України заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу.
У цій справі суд касаційної інстанції не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді касаційної інстанції, у зв'язку із чим Верховний Суд не вбачає підстав для надання детальної відповіді на інші аргументи учасників справи по суті спору, які не наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї (постанова ВП від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20).
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).
На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України колегія суддів роз'яснює, що прокурор має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи у частині вимог до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до відповідного суду господарської юрисдикції.
Згідно із частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Отже, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2024 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року в частині вимог до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити.
Верховний Суд у постанові від 29 серпня 2024 року у справі № 905/830/21 зазначив, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється у тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати. Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду касаційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 911/132/14, від 06 грудня 2023 року у справі № 910/10294/22). У зв'язку із тим, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування, зокрема, постанови суду апеляційної інстанції, то додаткове до скасованої постанови судове рішення (додаткова постанова) також підлягає скасуванню.
З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині розподілу судових витрат, понесених ДП «Ілліч-Агро Донбас» на професійну правничу допомогу, скасувати з підстав, передбачених статтею 412 ЦПК України.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, правові підстави для стягнення із позивача на користь відповідача суми понесених останнім судових витрат під час закриття провадження у справі визначені положеннями частини п'ятої статті 142 ЦПК України, зокрема лише як наслідок необґрунтованих дій позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що стягнення із позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача, та звертала увагу, що сам собою факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб'єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 906/961/17, від 08 липня 2020 року у справі № 810/3711/18).
У Верховному Суді склалася стала та послідовна практика застосування цієї норми процесуального закону. Так, у постановах від 18 червня 2019 року у справі № 922/3787/17, від 09 липня 2019 року у справі № 922/592/17, від 25 липня 2019 року у справі № 910/11310/18, від 21 січня 2020 року у справі № 922/3422/18, від 26 квітня 2021 року у справі № 910/12099/17, від 26 травня 2022 року у справі № 905/460/21, від 01 листопада 2023 року у справі № 905/85/23, від 06 червня 2024 року у справі № 905/1840/21, від 02 грудня 2024 року у справі № 904/217/24 суд касаційної інстанції керувався тим, що у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і у подальшому - із закриттям провадження у справі.
Таких підстав для відшкодування судових витрат Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Донбас» не зазначало та Верховний Суд не встановив.
Беручи до уваги зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, статтями 409, 412, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року в частині позовних вимог першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушка Костянтина Петровича в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права орендискасувати.
Провадження у справі в частині позовних вимог першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Хаменушка Костянтина Петровича в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди закрити.
Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року в частині розподілу судових витрат, понесених Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»на професійну правничу допомогу,скасувати.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Литвиненко
Судді: А. І. Грушицький
А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Сердюк