20 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/176/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор"
на рішення Господарського суду Черкаської області
у складі судді Спаських Н. М.
від 28.05.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сибіга О. М., Гончаров С. А., Тищенко О. В.
від 04.09.2025
за позовом Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор"
про стягнення 2 611 381,44 грн,
Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" про стягнення 2 611 381,44 грн, з яких: 1 087 440,00 грн - попередня оплата, 952 597,44 грн - пеня за порушення строків одержання товару, 76 120,80 грн - 7% штрафу за порушення строків одержання товару, 232 469,83 грн - пеня за порушення строків оплати з 07.05.2024 по 24.02.2025, 108 744,00 грн - штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань, 26 218,95 грн - 3% річних за період з 07.05.2024 по 24.02.2025, 127 790,42 грн - інфляційні збитки за період з 07.05.2024 по 24.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ від 22.02.2024.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 у справі № 925/176/25 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" на користь Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" 1 087 440,00 грн 100% попередньої оплати, 603 529,20 грн пені за порушення строків одержання товару, 76 120,80 грн штрафу в розмірі 7%, 230 865,41 грн пені за порушення строків оплати, 108 744,00 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань, 26 040,68 грн 3% річних, 127 790,42 грн інфляційних збитків та 31 336,58 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою від 04.09.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 у справі № 925/176/25.
29 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25; постановити рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд із цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" не вказало за наявністю якого саме виключного випадку, передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскаржуються рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25. Поряд із цим, з тексту касаційної скарги вбачається, що вказані вище судові рішення оскаржуються в касаційному порядку, оскільки скаржник вважає, що судами не досліджено зібрані у справі (відсутні у справі) докази: графік відвантаження, специфікацію від 01.05.2024 № 12-НГВ-РВ-2 до договору поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ від 22.02.2024, Біржове свідоцтво від 26.02.2024 та обставини їх узгодження, складення та підписання, тощо.
Натомість, як вже вказувалося вище, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовною заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто не менше 3 028,00 грн та не більше 1 059 800,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн, а позов поданий у 2025 році.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" оскаржує в касаційному порядку рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 у повному обсязі, судовий збір підлягав оплаті у розмірі 62 673,15 грн, а саме 39 170,72 грн (1,5% від 2 611 381,44 грн) х 200% х 0,8.
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- наведення та викладення належного обґрунтування виключного/виключних випадку/випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого/яких оскаржуються рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 з урахуванням вказівок, наведених в цій ухвалі;
- надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 62 673,15 грн.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки касаційна скарга залишається без руху, Суд не розглядає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" про зупинення рішення у справі № 925/176/25 та про продовження строку касаційного оскарження.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Актакор" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Актакор", що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко